Ухвала суду № 9934413, 20.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 р.Справа № 2-а-5895/08/1570 Категорія:2.11.6Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого –судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

при секретарі –Ридванській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня –М»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним податкового повідомлення –рішення та його скасування

ВСТАНОВИЛА:

Позивач –ТОВ «Ласуня –М»звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001312200/0 від 28.11.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів на суму 2898,96грн., з яких штрафні санкції 1932,64грн., прийнятого на підставі акту, в якому зазначено, що під час виконання умов договору, укладеного з Фірмою „Вестфаліясердж" ГМБХ (Німеччина), відсотки за товарний кредит (7,5%) сплачені позивачем на рахунок нерезидента у сумі 737,62 Євро, та 260,73Євро, не були оподатковані податком 15% як доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України, та нараховані штрафні санкції. Вважає, що відсотки за товарний кредит перераховані нерезиденту, не є доходом отриманим від здійснення діяльності на території України, тобто не є доходом з джерелом їх походження з України, та відповідно до Угоди між Україною та Федеративною республікою Німеччиною про усунення подвійного оподаткування щодо податків на дохід і майно доход на відсотки отриманий резидентом Німеччини в Україні повинен обкладатися тільки в державі резидента, тому рішення ДПІ підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року –позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 28.11.2007 року №0001312200/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ласуня –М»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток нерезидентів -966,32грн. та штрафні санкції 1932,64грн.

В апеляційній скарзі, ДПІ у Приморському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 20.11.20098 року –скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2007 року ДПІ провело планову документальну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що був складений акт №9503/23-10/30914155 від 24.10.2007р. На підставі вказаного акту 06.11.2007 року ДПІ прийняло податкове повідомлення рішення №0001192200/0 про нарахування податкового забов'язання за платежем: податок на прибуток нерезидентів, у тому числі за штрафними санкціями на суму 2948,28грн. За наслідками розгляду скарги позивача ДПІ прийняло рішення від 27.Й.07р. №57890/10/25-0012, яким скаргу ТОВ задовольнило, а рішення від 06.11.2007 року №0001192200/0 скасувало.

28.11.2007 року ДПІ прийняло оскаржуване податкове повідомлення рішення від

28.11.2007 року №0001312200/0 про нарахування ТОВ податкового зобов'язання з

податку на прибуток нерезидентів на суму 2898,96грн., з яких 966,32грн.- основний платіж, 1932,64грн.- штрафні санкції.

Підставою для нарахування податку на прибуток нерезидентів та застосування штрафних санкцій стало те, що під час виконання умов договору купівлі-продажу устаткування №УА 19.07.05/01 від 19.07.2005 року, укладеного між ТОВ та Фірмою „Вестфаліясердж" ГМБХ, позивач не нарахував та не сплатив податок на доход нерезидента до бюджету, який складався з відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 737,62 евро та 260,73 евро.

Як вбачається з договору купівлі-продажу ОА 19.07.05/01 від 19.07.2005 року, укладеного між ТОВ та Фірмою Вестфаліясердж ГМБХ та копії свідоцтва платника податку Фірма Вестфаліясердж ГМБХ є резидентом Федеративної республіки Німеччина та знаходиться в г. Бенене Німеччини.

Згідно п.13.1 ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334 будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п.13.2 ст.13 вказаного Закону резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

З аналізу цієї норми вбачається, що обов'язковою ознакою джерела доходів суб'єктів-нерезидентів на яких поширюється положення цієї статті є провадження ними господарської діяльності.

П.1.32 Закону України №334 визначає, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу УА 19.07.05/01 від 19.07.2005 року (а.с.22) укладеного між ТОВ та Фірмою Вестфаліясердж ГМБХ останній зобов'язався передати ТОВ обладнання для охолодження молока загальною вартістю 30744 евро, які покупець сплачує частково: 10 % вартості обладнання -авансом, 3074,40евро до 30.12.2005р., 3074,40 +737,62евро до 31.05.2006 року, 4611,60евро +260,73 евро до 31.07.2006 року, 7686 +1020,94евро до 31.05.2007 року, 9223,20 +111,74евро до 30.07.2007р., з яких 737,62 евро та 260,73 евро на які відповідачем нараховані податкові зобов'язання це відсотки за відстрочку платежів, тобто товарний кредит.

Колегія суддів вважає правильним посилання суду першої інстанції, що вказані відсотки не можуть згідно п.13.1 Закону України №334 вважатися отриманими нерезидентом від його господарської діяльності на території України доходами, так як вони не відповідають ознакам, встановленим п.1.32 цього Закону.

Відповідно до ст.7 Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і

майно від 03.07.1995 р. ратифікована 22.11.1995р. згідно з Законом України „Про ратифікацію Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно", набрала чинності 04.10.1996р. прибуток підприємства Договірної держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційній діяльності у другій Договірній державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій договірній державі через розташоване в ній постійне підприємство; якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного підприємства.

Фірма Вестфаліясердж ГМБХ як нерезидент, комерційної діяльності на території України не здійснювала та представництв на її території не створювало, а тому доходи вказаної фірми отримані згідно договору купівлі-продажу № ІІА 19.07.05/01 від 19.07.2005 року не можуть бути оподатковувані згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що норми Закону України №334 та Угоди між Україною та Федеративною Республікою Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно від 03.07.1995 року, які регулюють питання уникнення подвійного оподаткування, не передбачають подання агентом до податкових органів з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих нерезидентами в Україні, будь яких документів, що підтверджують поширення на цих нерезидентів положень міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування чи підтверджень того, що вони мають переваги відповідно до цих договорів, а також не містять доручень іншим органам на встановлення такого порядку.

Таким чином з урахуванням викладено, колегія суддів вважає, що ТОВ не повинно було нараховувати та утримувати з фірми Вестфаліясердж ГМБХ з Німеччини прибуток на доходи нерезидента з джерелом походження з України.

Відповідно до ч.4 ч. б ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правили ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв постанову від 20 листопада 2008 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі

м. Одеси –залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласуня –М»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним податкового повідомлення –рішення та його скасування –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: