Ухвала суду № 9934111, 03.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/99 (2 т.) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" червня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Укрнафтогазенерго»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Подільському районі міста Києва №0000562320/0 від 25.06.2007 p., №0000562320/1 від 22.08.07р.

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 14.02.2008р. та просить скасувати податкові повідомлення ДПІ у Подільському районі м. Києва №0000562320/0 від 25.06.2007р., №0000562320/1 від 22.08.2007р., №0000562320/2 від 08.11.207р., №0000562320/3 від 22.01.2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ТОВ «Укрнафтогазенерго»подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник ДПІ у Подільському районі міста Києва подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському р-н м. Києва була проведена позапланова документальна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість ТОВ «Укрнафтогазенерго»при взаємовідносинах з ТОВ «Газтрейд ЛТД» за період з 01.08.2005р. по 30.09.2005р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №104/23-204/30677120 від 18.06.2007р.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Укрнафтогазенерго»пп.. 7.2.1 п. 7.2. пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 04.03.1997р. №168/97 (далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого завищено різницю між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, яка має відємне значення за серпень 2005 р. на суму 1 216 969 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 1216969 грн. за вересень 2005р.

ДПІ у Подільському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000562320/0 від 25.06.07р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1 825 453,00грн.

Позапланова перевірка була проведена з урахуванням вимог ч. 6 п. 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обовязкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обовязкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Відповідно до розпорядження ДПА у м. Києві №94-р від 29.05.07р. «Про проведення службового розслідування та повторних перевірок», було зобовязано ДПІ у Подільському р-н м. Києва провести службові розслідування стосовно неналежного виконання службових обовязків посадовими особами ДПІ у Подільському р-н м. Києва при проведенні документальної перевірки ТОВ «Укрнафтогазенерго»(акт від 18.05.07р. №80/23-914/30677120) та на підставі п. 8 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»провести позапланову перевірку ТОВ «Укрнафтогазенерго»за період з 30.05.07р. по 12.06.07р.

На підставі вказаного акту та керуючись п. 3.1 розділу 3 Наказу ДПА України «Про порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій»№253 від 21.06.2001р., ДПІ у Подільському р-н м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000562320/1 від 22.08.07р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1 825 453,00грн.

За наслідком апеляційного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень скарги платника були залишені без задоволення, та були винесені податкові повідомлення -рішення від 08.11.2007р. №0000562320/2, від 22.01.2008р. №0000562320/3.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту перевірки є необгрунтованими та не відповідають положенням чинного законодавства.

Позивач вважає, що повнота нарахування та сплата податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Газтрейд ЛТД»вже була предметом дослідження планової комплексної документальної перевірки за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. (Акт від 05.04.2006р. №39/23-214/30677120) та виїзної позапланової перевірки за період з 01.01.205р. по 31.12.2005р. (Акт від 27.12.2006р. №183/23-215/30677120). За результатами перевірок не було встановлено порушень чинного законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Газтрейд ЛТД».

Крім того, відповідач не мав передбачених законодавством підстав для проведення перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість ТОВ «Укрнафтогазенерго»при взаємовідносинах з ТОВ «Газтрейд ЛТД»за період з 01.08.2005р. по 30.09.2005р.

Відповідно до п. 9.8 Закону Закон №168/97-ВР реєстрація ТОВ «Газтрейд ЛТД»як платник податку на додану вартість діяла до 19.04.2007р., тобто до анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (акт №6582/29-203 від 19.04.2007р.)

Також, визнання недійсною нової редакції статуту ТОВ «Газтрейд ЛТД»має наслідком лише його припинення (ліквідацію) у встановленому чинним законодавством порядку та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у звязку із ліквідацією.

Оскільки податкова накладна №8-31/18-1 від 31.08.2005р. містить усі передбачені п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону №168/97-ВР реквізити та була складена ТОВ «Газтрейд ЛТД»у період його реєстрації як платника ПДВ, то вона давала право ТОВ «Укрнафтагазенерго»на отримання податкового кредиту.

Так, на думку позивача, ТОВ «Укрнафтагазенерго»обєктивно не могло бути занижено суму податку на додану вартість. Що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2007 року.

Відповідач в обґрунтування правомірності винесених податкових повідомлень -рішень зазначив, що позивач не мав права відносити вказані суми до податкового кредиту з ПДВ, оскільки податкова накладна №8-31/18-1 від 31.08.2005р. підписана не уповноваженою особою контрагента позивача, тому що особа, відповідальна за її виписування не встановлена, що підтверджується постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі 32/320-А про визнання недійсними установчих документів ТОВ «Газтрейд ЛТД», а саме: статут у новій редакції та свідоцтво платника податку на додану вартість.

З огляду на вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»ТОВ «Газтрейд ЛТД»не мало права застосовувати двадцяти відсоткову ставку податку на додану вартість на поставлений позивачу природний газ, який був отриманий ТОВ «Газтрейд ЛТД»у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за договором постачання природного газу від 21.04.2005р. №06/05-1238 за нульовою ставкою податку на додану вартість. На поставку такого природного газу ТОВ «Газтрейд ЛТД»повинен був застосовувати нульову ставку податку на додану вартість, відповідно у позивача права на податковий кредит не повинно було виникнути.

ТОВ «Укрнафтогазенерго»(Постачальник -1)було укладено договір на проведення товарообмінної (бартерної) операції №30/09-05 від 31.08.2005р. з ТОВ «Газтрейд ЛТД»(Постачальник - 2). Цей договір спрямований на регламентацію правових відносин, які виникли з приводу зустрічної поставки товару рівної договірної вартості, здійснюваної між Постачальником - 1 та Постачальником -2 без платежу грошима на взаємно-компенсаційних засадах. Кожна із сторін вважається продавцем того товару, який вона передає іншій стороні і покупцем того товару, який вона одержує взамін від свого контрагента за цим договором.

Під товаром розуміється природній газ, який передається Постачальником - 2 Постачальнику - 1 в серпні 2005 року, в газотранспортній системі України та газ природній, який передається Постачальником - 1 Постачальнику - 2 в вересні 2005 р. в підземному сховищі ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

На виконання умов договору ТОВ «Газтрейд ЛТД»передало TOВ «Укрнафтогазенерго»товар (природній газ) відповідно до акту прийому - передачі, а саме:

Акт б/н від 07.09.2005р.: газ природній в кількості 17 261,963 тис. куб. м. Загальна вартість переданого товару - 7 301 810,35 грн., в т.ч. ПДВ - 1 216 968,39 грн. ТОВ «Газтрейд ЛТД»була виписана податкова накладна №8-31/18-1 від 31.08.2005р. на загальну суму 7 301 810,35 грн., в т.ч. ПДВ 1216 968,39 грн.

Вказана податкова накладна була зареєстрована в реєстрі отриманих податкових накладних «Укрнафтогазенерго»за серпень 2005 року. Суми податку на додану вартість в розмірі 1 216 968,39 грн. по зазначеній податковій накладній включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2005 р.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі № 32\320-А визнано недійсними установчі документи ТОВ „Газтрейд ЛТД», а саме: статут у новій редакції та свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Газтрейд ЛТД».

Під час судового розгляду було встановлено, що з наданих гр-ми ОСОБА_4 та ОСОБА_5.(останні зазначені як власники товариства) письмових пояснень, останні підписали у присутності нотаріуса зміни до статуту та інші документи про перереєстрацію ТОВ „Газтрейд ЛТД»з метою отримання винагороди, проте після підписання реєстраційних документів до подальшої діяльності підприємства жодного відношення не мали, ніякого майна, грошових внесків у статутний фонд не вносили, цивільно-правових угод не підписували.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №2008 від 30.03.2007р., яка була призначена у рамках кримінальної справи №70/63-06, договір №30/09-05 на проведення товарообмінної (бартерної) операції між ТОВ «Укрнафтогазенерго»та ТОВ «Газтрейд». додатковій угоді до вказаного договору №1 від 31.08.2005р. та акти прийому - передачі від 07.09.2005р., 14.09.2005р., підпис та прізвище особи, яка склала податкову накладну №8-31/18-1 від 31.08.2005р. виконані не ОСОБА_4, а іншою особою.

За фактом фіктивного підприємництва - ТОВ «Газтрейд ЛТД»постановою від 17.11.2006р. порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, постановою від 14.05.2007р. порушено кримінальну справу за фактом заволодіння чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем невстановленими слідством особами, які діяли від імені підприємства з ознаками фіктивності ТОВ «Газтрейд ЛТД».

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність застосування 20% ставки з податку на додану вартість щодо операцій ТОВ «Укрнафтагазенерго»з ТОВ «Газтрейд ЛТД», з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону №168/97-ВР обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі обєкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону №168/97-ВР встановлено, що обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Згідно з п. 7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, встановлено, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну назву отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпункт 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону №168/97-ВР зазначається, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з пп. „а»п. 10.2 ст. 10 Закону №168/97-ВР є платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом

звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Стаття 18 Закону України від 15.05. 2003р. №755-ІУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона явна або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Пункт 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997. №165/97, регламентує, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому присвоєно індивідуальний податковий номер щитника податку на додану вартість.

Пунктом 5 даного Порядку передбачено, що податкова накладна є не дійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж указаною в п.2 даного Порядку.

У разі коли субєктами господарської діяльності не будуть виконуватися перелічені вище умови складання та надання податкових накладних, підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, забороняється включення до податкового кредиту будь - яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом , який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі ,коли, на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту , залишаються не підтвердженими вказаними даним підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену вказаними даним підпунктом документами.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що у ТОВ «Укрнафтогазенерго»не було підстав для включення вказаної суми до податкового кредиту за серпень 2005р., оскільки податкова накладна №8-31/18-1 від 31.08.2005р. підписана не уповноваженою особою контрагента позивача, тому що особа, відповідальна за її виписування не встановлена.

Статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23 грудня 2004р. №2285-ІУ в редакції Закону України від 25.03.2005р. № 2505-ІУ було встановлено, що у 2005 році операції з ввезення природного газу на митну територію України звільняються від обкладання податком на додану вартість, а операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

З огляду на вимоги ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»ТОВ «Газтрейд ЛТД»не мало права застосовувати двадцяти відсоткову ставку податку на додану вартість на поставлений позивачу природний газ, який був отриманий ТОВ «Газтрейд ЛТД»у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за договором постачання природного газу від 21.04.2005р. №06/05-1238 за нульовою ставкою податку на додану вартість. На поставку такого природного газу ТОВ «Газтрейд ЛТД»повинен був застосовувати нульову ставку податку на додану вартість, відповідно у позивача права на податковий кредит не повинно було виникнути.

З доводами позивача про те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»не могли встановлюватися або змінюватися ставки, механізм сплати податків, а також пільги з оподаткування, оскільки це суперечило Закону України «Про систему оподаткування», і що пріоритет має Закон України «Про податок на додану вартість»не можна погодитися із наступних підстав.

Стаття 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-ІУ неконституційною не визнана.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Закон України «Про систему оподаткування»та Закон України «Про податок на додану вартість»щодо спірних правовідносин є загальними, перевагу ж при застосуванні закону мають спеціальні норми. Такими нормами за наведених вище обставин є положення ст. 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»в редакції Закону України від 25.03.2005р. №2505-ІУ, які до того ж були прийняті пізніше.

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Подільському районі міста Києва податкові повідомлення-рішення №0000562320/0 від 25.06.2007р., №0000562320/1 від 22.08.2007р., №0000562320/2 від 08.11.207р., №0000562320/3 від 22.01.2008р. та визначив суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1216 969 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції - 608 484 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазенерго»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.04.2009 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 04.06.2010 р.

Головуючий суддя Судді: <Текст >