Постанова № 9933912, 09.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 червня 2010 р. № 2-а- 2674/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання Кіт С.В.,

за участі представників: позивача Мітіної Н.О., відповідача Сукач Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ»до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління державного казначейства у м. Харкові про визнання незаконними дій, скасування рішення та картки, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління державного казначейства у м. Харкові про визнання незаконними дій Харківської митниці по визначенню митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення ВМД № 800000015/0/320686 за методом 3 - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, скасування Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року, скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000026 від 25 січня 2010 року, стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 27796.52 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

25 січня 2010 року шляхом видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000026 Харківською митницею було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларацій № 800000015/0/320686 (надалі ВМД) від 20 січня 2010 року з причин: необхідність внесення змін в гр. 12,45 ВМД після прийняття до митного оформлення відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року.

У Рішенні про визначення митної вартості товару за №800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року відповідачем був застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) відповідно до ст. 269 МКУ. У вказаному рішенні митну вартість товару збільшено з 665977,17 грн., визначену за ціною контракту, до 804 959,76 грн.

В зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був змушений здійснити митне оформлення на вкрай незручних для нього умовах, внаслідок чого товар був оформлений 26 січня 2010 року за митною вартістю, визначеною в рішенні № 800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року у розмірі 804 959,76 грн. (ВМД № 800000015/0/320686).

Позивач вважає, що рішення №800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року про визначення митної вартості товару не відповідає вимогам Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління державного казначейства у м. Харкові в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» Мітіна Н.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача - Харківської митниці Сукач Л.О. - у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість заявляється (декларується) митному органу декларантом шляхом подання декларації митної вартості. Статтею 262 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.

20 січня 2010 року по ВМД № 800000015/0/320470 позивачем було заявлено до митного оформлення товар «Труби порожнисті безшовні круглого поперечного перерізу з легованої сталі марки GСг-15 (ШХ15(В). Труби холодно тягнуті прямі. ГОСТ КНР GВ/Т-18254-2002 техн.уго-да N ТС 8-07 від 31 травня 2007 року, Виробник: NINGBO НЕSНЕМG SТЕЕL ТUBE СО. LTD, Китай. Торгівельна марка відсутня. Країна виробництва СN 2. Місць - 80 в'язок», що надійшов з Китаю по непрямому контракту з експортером «SІNGАРОRЕ ВЕАRING GROUP РТЕ, Ltd» від 25 лютого 2009 року № 38/156-09(специфікація №5).

Згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України № 339 від 09 квітня 2008 року контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю та митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу України шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено або з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на виробництво.

Інформація про митне оформлення схожого товару в найбільш наближений час до митного оформлення товару позивача, міститься у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі ЄАІС ДМСУ).

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості труб порожнистих безшовних круглого поперечного перерізу з легованої сталі марки GСг-15 (ШХ15 з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, згідно підпункту 2 пункту 2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 339 від 09 квітня 2008 року, виникли сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару. Так як заявлена позивачем митна вартість товару по ВМД становила 1.01 дол. США/кг, а по попереднім фактам митного оформлення рівень митної вартості на труби порожнисті безшовні круглого поперечного перерізу з легованої сталі марки GСг-15 (ШХ15. виготовлені в Китаї, коливався в межах 1.17дол.США/кг. Вищезазначений факт став причиною направлення запиту щодо визначення митної вартості товару з підрозділу митного оформлення до відділу контролю митної вартості та витребування додаткових документів відповідно до пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20 грудня 2006 року №1766.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі ціпової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Під час розгляду запиту було встановлено, що рівень митної вартості оцінюваного товару значно менше рівня подібного товару того ж виробника, який ввозився раніше цим підприємством.

Аналіз імпорту ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» товару «Груби порожнисті безшовні круглого поперечного перерізу з легованої статі марки GСг-15 (ШХ15(В). Труби холодно тягнуті прямі. Виробник: NINGBO НЕSНЕМG SТЕЕL ТUBE СО. LTD, Китай.», проведений митним органом під час митного оформлення товару позивача, показав поетапне зниження інвойсної ціни при відповідному поетапному збільшенні витрат на транспортування.

Харківською митницею з 20 січня 2010 року по 25 січня 2010 року була здійснена процедура консультації з декларантом Чорток М.В., в ході якої була усно доведена інформація про рівень цін на ідентичні та подібні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час та було запропоновано у відповідності до пункту 11 ПКМУ №1766 від 20 грудня 2006 року з метою перевірки виконання вимог статті 265 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження заявленої вартості. Відмітки про проведену консультацію з особистим підписом декларанта зроблені на додатковому аркуші до декларації митної вартості товарів. Відповідно до п.9 Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом Держмитслужби України від 02 грудня 2003 року № 828, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2003 року за №1192/8513, за відсутності в будь-якій графі ДМВ місця, потрібного для зазначення відомостей, допускається запис їх на зворотному боці відповідного аркуша ДМВ, що і було зроблено в даному випадку.

В зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на ідентичні/подібні товари, що оформлювалися по митній системі в максимально наближений час, аналіз привів до висновку, що експортна ціна подібного товару значно вища ніж заявлена декларантом та декларантом не було надано обґрунтованого пояснення зниження контрактної ціни при загальній тенденції підвищення вартості металу, митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

Па підставі попередніх рішень на подібний товар, а також розрахунків, які проводились у травні 2009 року з використанням прайс-листів виробників аналогічного товару, та з врахуванням транспортування до п. Одеси була отримана митна вартість товару на рівні 1,2251 дол.США/кг.

У зв'язку з вищевикладеним, митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням 3-го методу (за ціною договору щодо подібних/аналогічних товарів ст.269 МКУ), що цілком ґрунтується на вимогах законодавства і не виходить за межі компетенції митного органу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Між «SINGAPORE BEARING GROUP PTE.LtD» в особі директора Чжан Чунлинь та Товариством з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» в особі директора автомобільного дивізіону Глєбова Е.О. був укладений Контракт № 38/156-09 від 25 лютого 2009 року, згідно якого позивачу був поставлено товар за умовами FOB (франко-борт), м. Шанхай, Китай, у відповідності до офіційних Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, редакція 2000. Ціна контракту була визначена за умовами FOB (франко-борт), м. Шанхай, Китай.

20 січня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» до Харківської митниці було подано митну декларацію № 800000015/2010/320470 і документи для митного оформлення труб порожнистих безшовних круглого поперечного перерізу з легованої сталі марки GСг-15 (ШХ15(В), труб холодно тягнуті прямі (надалі - Товар), що переміщуються через митний кордон України, які Товариство з обмеженою відповідальністю «УПЕК ЕЙДНИГ» придбало згідно контракту № 38/156-09 від 25 лютого 2009 року.

Митна вартість товару позивачем було визначено за ціною контракту № 38/156-09 від 25 лютого 2009 року щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивачем до Харківської митниці було надано наступні відомості та документи для здійснення митного оформлення товару, визначення його митної вартості: інвойс №38/156-09-05-01; пакувальний лист (б/н) від 23 листопада 2009 року; рахунок-фактура №UO-306846 від 14 січня 2010 року, контракт (із додатками) № 38/156-09 від 25 лютого 2009 року; договір транспортно-експедиторського обслуговування № 483/20/09 від 20 березня 2009 року; сертифікат походження G092302320530007, облікова картка субєкта зовнішньоекономічної діяльності № 80000/3/01/01055; ВМД № 800000015/2010/320470 від 20 січня 2010 року;

З метою визначення митної вартості товару за Контрактом № 38/156-09 від 25 лютого 2009 року при проведенні митного оформлення попередньої партії товару за даним контрактом позивачем надавався Харківській митниці висновок експертного товарознавчого дослідження № 129 від 09 вересня 2009 pоку, яким вартість труби холоднодеформованої із підшипникової сталі марки ШХ-15(B), виробництва фірми "NINGBO HESHENG STEEL TUBE CO., LTD" Китай, яка ввозиться на митну територію України з Китаю, складає 0,945 USD/FOB Шанхай за 1 кг (за курсом НБУ на дату митного оформлення). За такою ціною позивачем була визначена фактурна вартість товару відповідно до ВМД № 800000015/2010/320470 від 20 січня 2010 року. Факт надання такого висновку підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Харківська митниця шляхом видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000026 від 25 січня 2010 року відділом митного оформлення № 3 Харківської митниці було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларацій № 800000015/2010/320470 від 20 січня 2010 року з причин: необхідність внесення змін в гр. 12,45 ВМД після прийняття до митного оформлення (ст.90 Митного кодексу України) відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №80000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року.

Судом встановлено, що підставою для відмови у митному оформленні стало неправильне визначення позивачем митної вартості товару.

На підставі відмови Харківська митниця винесла Рішення № 800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року про визначення митної вартості товару відповідно ст. 269 Митного кодексу України, тобто із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. У вказаному рішенні митну вартість збільшено з 665977,17 грн. (визначених за ціною контракту) до 804959,76 грн.

Як було встановлено судом, в зв'язку з тим, що позивачу необхідно було терміново отримати можливість вільного розпорядження товаром, він був змушений здійснити митне оформлення за ціною, визначеною митним органом, внаслідок чого товар був оформлений 26 січня 2010 року за митною вартістю, визначеною Харківською митницею в Рішенні №80000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року у розмірі 804959,76грн. за ВМД № 800000015/0/320686.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що висновки відповідача-1 при прийнятті ним оскаржуваних рішень є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України обовязок визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України покладається на декларанта. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах.

Згідно з нормами ст. 269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Таким чином, безумовною підставою для застосування методів визначення митної вартості товарів 2 та 3 є наявність достовірної інформації про ціну договору щодо ідентичних або подібних товарів, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються КМУ, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Постановою Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 затверджено «Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (надалі Порядок). Перелік основних документів, які необхідно подати декларанту для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість зазначено у п.7, 8 Порядку.

Відповідач обґрунтовує незастосування першого методу визначення митної вартості тим, що при порівнянні рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких уже здійснено, відповідно до пп. 2 п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМ України № 339 від 09 квітня 2008 року, виникли сумніви щодо заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що позивачем було визначено митну вартість товарів з застосуванням першого методу, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем-1, документи передбачені п.7,8 вищезазначеного Порядку були надані позивачем у повному обсязі.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надані документи, а саме: переписка між ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» та постачальником за квітень-червень та вересень 2009 року щодо встановлення ціни товару.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про ціни та ціноутворення», політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. У народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання.

Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» - контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозицій, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод (контрактів).

В судовому засіданні встановлено, що джерелом для митної оцінки товарів із застосуванням методу оцінки слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ. Під час судового розгляду справи судом встановлено, що митна вартість товарів була визначена також за 3-м методом на підставі рішень про визначення митної вартості, прийнятими Харківською митницею щодо позивача по партіям товару, що ввозилися раніше. Позивач (ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ») був не згоден з визначеною митним органом митною вартістю та оскаржив відповідні рішення до суду.

Підстави застосування першого методу визначення митної вартості товару регламентується ст. 267 МКУ. Зокрема перший метод застосовується, якщо немає обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання товарів, що оцінюються, за винятком тих, які вводяться або вимагаються законом, обмежують географічний регіон, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), або неістотно впливають на ціну товару (у законодавстві України не існує будь-яких обмежень щодо імпорту вказаних у декларації товарів); продаж (відчуження) та ціна угоди не залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати (митний орган на назвав будь-яких умов, які б унеможливлювали визначення вартості цих товарів); жодна частина прибутку від будь-якого наступного перепродажу, реалізації чи використання товарів покупцем не буде надходити прямо чи побічно на користь продавця (у контракті № 38/156-09 від 25.02.2009 р. не передбачено будь-яких додаткових відрахувань на користь продавця за контрактом; учасники угоди не є взаємозалежними особами). З даного виду товарів державне регулювання цін не здійснюється. Таким чином, обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом - відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 267 МКУ використані декларантом відомості є об'єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач при визначенні митної вартості товару використовував інформацію про подібні товари, що були ввезені на митну територію України в найближчий час, по яких також застосовано митним органом метод 3. Зазначене свідчить про відсутність підстав використання даної інформації для здійснення розрахунку митної вартості товару, наданого для митного оформлення, оскільки ст. 269 МК України передбачено, що за основу для визначення митної вартості товарів береться саме ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та обґрунтування з цього, відповідачем-1 не зроблено. При визначенні митної вартості також не зроблено висновок про неможливість використання наступного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 266 Митного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обовязок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач-1, як субєкт владних повноважень, не довів, що застосування методу оцінки митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів здійснено ним обґрунтовано, а також не довів неможливість застосування методу 1.

Відповідачем не спростовано, чому застосування заявленої позивачем митної вартості товару, з урахуванням всіх доданих документів, є неправомірною.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-1 було необґрунтовано відмовлено позивачу у митному оформленні товарів з підстав неправильного визначенні митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та використано метод оцінки митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі встановлених фактичних обставин справи, суд прийшов до висновку, що рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року є необґрунтованим, прийнятим в супереч вимогам чинного законодавства України, а отже, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.6 ст.264 Митного Кодексу України зазначено, що у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обовязкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обовязкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно п. 2.1. «Порядку перерахування до Державного бюджету України митних платежів», затвердженого спільним Наказом Державного казначейства України та Державної митної служби України № 149/416 від 31 липня 2002 року, митні платежі та інші податки і збори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства у розрізі кодів класифікації доходів бюджету.

Відповідно до п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеній у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ввезення товарів в митному режимі імпорту оподатковується за ставкою 20%.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Як встановив суд, виходячи з визначення Харківською митницею розміру митної вартості товару, до сплати було визначено та сплачено позивачем ПДВ в розмірі 160991,95 грн. (графа 47 ВМД), що на 27796,52 грн. перевищує розмір ПДВ, що було визначено ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ», виходячи з заявленої декларантом митної вартості за ціною договору, розмір якого визначеного ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» ПДВ до сплати 133195,43 грн.

У звязку з тим, що рішення про визначення митної вартості № 800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року винесено з порушенням чинного законодавства, то сума у розмірі 27796,52 грн. є сумою надмірно сплачених ТОВ «УПЕК ТРЕЙДИНГ» платежів до бюджету з податку на додану вартість та підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 77, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління державного казначейства у м. Харкові про визнання незаконними дій, скасування рішення та картки, стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Харківської митниці по визначенню митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення ВМД № 800000015/0/320686 за методом 3 - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Скасувати Рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000097/1 від 25 січня 2010 року.

Скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №800000015/0/000026 від 25 січня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31113031705002, код бюджетної класифікації 14010300 «податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів», одержувач коштів УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» (61052, м. Харків, вул. Чоботарська,23, код ЄДРПОУ 31150404, п/р 26003010008786 в ПуАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175) надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 27796.52 (двадцять сім тисяч сімсот девяносто шість) гривень 52 копійки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УПЕК ТРЕЙДИНГ» суму сплачених судових витрат в розмірі 281 (двісті вісімдесят одну) гривню 37 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складання у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанову в повному обсязі виготовлено 14 червня 2010 року.

<Сума задоволення ><Текст >

Суддя Бартош Н.С.