Ухвала суду № 99337253, 31.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11510/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Тимко М.В., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, у цивільній справі за позовною заявою представника позивача – адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача – адвокат Дубровська О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з позовною заявою подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису та про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що позов містить одну вимогу немайнового характеру та клопотання про забезпечення позову, відповідно сплаті підлягає судовий збір в загальній сумі 1462 грн. та 25 грн., комісії за прийняття оплати, всього 1487 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 становить 2783, грн. 50 коп., інших доходів він не має, тому суму судового збору сплатити не має можливості, оскільки після сплати судового збору в нього залишиться 1296 грн.50 коп., за рахунок яких прожити місяць до наступної виплати пенсії неможливо. Сплата судового збору поставить ОСОБА_1 за межу виживання.

На підтвердження вказаних обставин долучено довідку з Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Пенсійного фонду України.

Вивчивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

Аналізуючи вищевказані правові норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASEOFKREUZv.POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v.Poland» від 26 липня 2005 року.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Так, в обґрунтування підстав звільнення від сплати судового збору представник позивача ОСОБА_2 посилається на скрутне матеріальне становище позивача ОСОБА_1 ..

Згідно довідки з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26.08.2021 року, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з 24.11.2012 року, розмір якої складає 2783,50 грн.

Однак вказана довідка, на думку суду, не може бути беззаперечним доказом скрутного майнового стану позивача.

Будь-яких інших доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивача не надано.

Так, зокрема позивачем не надано доказів про відсутність грошових коштів на рахунках, наявність чи відсутність рухомого, нерухомого майна, тощо.

Відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом, а отже, і органів державної влади.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивач як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.

Враховуючи, те що позивачем та його представником не надано належних та достатніх доказів того, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити йому судовий збір у розмірі, що визначено в ст.4 Закону України «Про судовий збір», тому підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає.

За таких обставин, приходжу висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову. Під час розгляду матеріалів заяви встановлено, що вказана заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Перевіривши заяву про забезпечення позову на відповідність вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України, встановлено, що заява про забезпечення позову не відповідає таким вимогам.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір за ставкою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову та роз`яснює заявнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, у цивільній справі за позовною заявою представника позивача – адвоката Дубровської Олени Миколаївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайнного суду М.М. Крегул