Постанова № 9932831, 20.05.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 р.Справа № 22-а-5272/08 Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Косцової І.П.,

суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.

при секретарі: Мкртичян З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про скасування повідомлення-рішеня, -

ВСТАНОВИЛА:

          У листопаді 2007 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва № 0000492301/0 від 18.05.2007 року, в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 10328 грн., штрафних санкцій –5164 грн.

          Постановою господарського суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції у зв’язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мир продуктів»відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Мир продуктів»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.04.2005р. по 31.12.2006року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва складено акт № 429/23-300/32092878 від 07.05.2007 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0000492301/0 від 18.05.2007 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 38676 грн., у т.ч. основний платіж –25784 грн., штрафні санкції – 12892грн.

В процесі проведеної перевірки було встановлено, що в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем за 2005-2006 роки занижено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток внаслідок того, що у складі балансової вартості запасів не враховано транспортно-заготівельні витрати, які були надані ТОВ «Негоціант-Південь»

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку-покупцем до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку-продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р., визначаються методологічні принципи формування інформації про операції з запасами та їх розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до пунктів 8, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат, зокрема, транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів та вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вище вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Оскільки правила ведення податкового обліку з податку на прибуток законодавством окремо не визначені, до уваги береться загальна вимога відповідності податкового обліку - бухгалтерському, ведення якого передбачає обов'язкову наявність первинних документів, що підтверджують ту чи іншу господарську операцію.

Визначення «Первинний документ»наведено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»: це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання послуг зазначений документ може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ «Мир продуктів»та ТОВ «Негоціант-Південь», з яких вбачається, що транспортні послуги надавались позивачу як грузовим так і легковим транспортом, проте будь-які докази, що підтверджують використання легкового транспорту для організації продажу товарів, а не для його транспортування та доставки в матеріалах справи відсутні.

З відповіді ТОВ «Мир продуктів»від 17.04.2007 року на запит відповідача щодо наявності первинних документів, які свідчать про отримані транспортні послуги вбачається, що ТОВ «Негоціант-Південь»(стороннім підприємством) здійснюється щоденна доставка молочної продукції від постачальника та доставку товару на торгові об’єкти покупцям.

З наведеного колегія суддів приходить до висновку, що документи, які б відповідали вимогам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і які свідчать про використання легкового транспорту для організації продажу товарів, позивач не надав, тому відповідач правомірно визначив суму податкового зобов'язання платника податків.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі, тому не можуть бути задоволені.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва - задовольнити.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 08 травня 2008 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва про скасування повідомлення-рішеня—відмовити.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:

Судді: