Ухвала суду № 9927576, 01.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 13/574 (2а-3776/08) (4 т) Головуючий у 1-й інстанції: Стапанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ЗАТ «Авіакомпанія «А.Т.І.»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2009 року по адміністративній справі за позовом ЗАТ «Авіакомпанія «А.Т.І.»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

- про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним рішення відповідача від 20.03.2001 року №531/26-16/22961527 про визначення податкового зобов»язання по податку на прибуток в сумі 299137,53 грн. та фінансових санкцій у розмірі 89741,26 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильність та неповноту дослідження судом першої інстанції доказів та встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 7.02.2001 року по 20.03.2001 року працівниками податкового органу була проведена тематична документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з компанією ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED за період з 1.04.1999 року по 1.01.2001 року, за результатами проведення якої складений акт від 20.03.2001 року №76.

Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат у 2, 3 та 4 кварталах 1999 року суму за виконані роботи по технічному обслуговуванню літаків на суму 997125,10 грн., у зв»язку із чим, платником занижено суму оподатковуваного прибутку.

На підставі даного акту перевірки та встановленого в ході її проведення порушення податковий орган 20.03.2001 року виніс податкове повідомлення-рішення №531/26-16/22961527, яким визначив позивачу суму податкового зобов»язання за платежем податок на прибуток на суму 299137,53 грн. та 89741,26 грн. штрафним (фінансовим) санкціям.

Висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток ґрунтуються на тому, що позивач не мав права відносити до складу валових витрат 2,3,4 кварталів 1999 року витрати з технічного обслуговування літаків, оскільки в період з 1.06.1999 року по 1.01.2000 року основним замовником останнього, за рахунок якого, згідно договору №5-0298 від 1.11.1998 року, повинні були проводитись роботи з технічного обслуговування літаків, зазначених в актах прийому-передачі виконаних робіт, була компанія ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED.

Колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем зазначеної в акті перевірки суми до валових витрат та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, за змістом закону до валових витрат можна відносити лише ті, які закон визнає компенсацією вартості товарів (робіт, послуг).

Позивач здійснював господарську діяльність в перевіряємий період на підставі договору №5-0298 від 1.11.1998 року, укладеного між ним та компанією ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED на виконання повітряних вантажних перевезень літаками Іл-76 МД.

Згідно вказаного договору ЗАТ «Авіакомпанія А.Т.І.»(перевізник) надає послуги компанії ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED з виконання повітряних перевезень вантажів літаками Іл-76 з членами екіпажів та інженерно-технічним складом.

Відповідно до п.4.1 Договору, перевізник забезпечує справність, а замовник бере на себе здійснення та оплату технічного обслуговування та ремонту літаків відповідно до інструкції з технічної експлуатації, збірниками і регламентами, іншими керівними документами.

Замовник здійснює виконання та оплату усіх видів технічного обслуговування і ремонту літаків. (п.5.1.19 договору).

Згідно п.12.3 договору, зміни, або доповнення до даного договору повинні бути складені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це особами.

Таким чином, згідно вказаного договору обов»язок по виконанню робіт по технічному обслуговуванню літаків та оплати по їх здійсненню покладено на замовника - компанію ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED. Фактично, такі витрати відносяться до валових витрат останнього, оскільки здійснюються ним на підставі укладеного договору та з метою забезпечення здійснення власної господарської діяльності.

До валових витрат позивача можуть бути включені витрати останнього, здійснені ним на виконання зобов»язань, згідно договору №5-0298, зокрема витрати по придбанню запасних частин та матеріалів, необхідних для поточного ремонту літаків.

1.06.1999 року між позивачем та компанію ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED був укладений договір №0055, згідно умов якого позивач доручає компанії, а остання зобов»язується виконувати роботи по технічній експертизі літаків Іл-76, технічному обслуговуванню літаків по оперативним та періодичним формам регламента ТО, усунення дефектів, недоліків на літаках та двигунах, ремонт агрегатів, блоків та систем літаків і двигуніів, постачання агрегатів, вузлів, запасних частин та витратних матеріалів, необхідних для забезпечення роботи літака та іншого необхідного технічного супроводження літаків та двигунів.

Даний договір не є доповненням чи змінами до основного договору №5-0298. При цьому, з його змісту вбачається, що він є похідним від основного договору.

В даному випадку, за договором №0055, позивач виступає замовником, а компанія ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED виконавцем, на якого, як на замовника по договору №5-0298 покладено обов»язок по виконанню робіт по технічному обслуговуванню літаків та оплати по їх здійсненню.

Фактично, у разі укладення такого договору позивачем з іншою компанією, витрати по технічному обслуговуванню літаків відповідно до основного договору мав би нести замовник послуг перевезень - компанія ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що правові підстави для виникнення у позивача зобов»язання здійснювати оплату за роботи, здійснені на виконання умов договору №0055 були відсутні.

При розрахунку валових витрат з метою визначення податку на прибуток за 9 місяців 1999 року позивачем були враховані акти здачі-прийому виконаних робіт за липень-серпень та вересень 1999 року, складених на підставі договору №0055. При цьому підпис від імені представника компанії ЕАSТ/WEST ALLIANCE LIMITED Соколова О.І. в даному договорі та актах здачі прийому робіт за вказаний період виконані не Соколовим О.І. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, зокрема вироком Печерського районного суду м. Києва від 3.02.2003 року, яким віце-президента ЗАТ «Авіакомпанія «А.Т.І.»Євтушенка В.К. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Відповідно до п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки первинні документи, на які посилається позивач договір №0055 та акти про здачу-прийом виконаних робіт за липень-серпень, вересень 1999 року, містять недостовірні відомості, то ними, в силу зазначених вище норм, не може підтверджуватися факт виконання робіт та проведення відповідних розрахунків. Дані документи не є належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України. Інших первинних документів на підтвердження обґрунтованості віднесення суми, зазначеної в акті перевірки, до валових витрат позивачем не надано.

В силу зазначених вище обставин колегія суддів вважає, що позивач безпідставно відніс до складу валових витрат суми витрат понесених згідно актів здачі-приймання липень-серпень, вересень 1999 року.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на повному та об»єктивному правовому аналізі розрахункових, платіжних та інших документів щодо відповідності вимогам законів і підзаконних правових актів. Рішення суду ґрунтується на правовій оцінці всіх обставин, встановлених за результатами дослідження сукупності доказів, наданих сторонами у справі.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення, його позиція ґрунтується вірному трактуванні норм матеріального права та фактичних обставинах справи.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ЗАТ «Авіакомпанія «А.Т.І.»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 4.06.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >