Рішення № 99269509, 30.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 р. Справа№200/5763/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить суд:

Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам з дати припинення по 28 лютого 2021 року - протиправними.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231) відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат, а також сплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з дати припинення по 28 лютого 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 16 січня 2001 року Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Довідкою МСЕК серії 2-20су № 020191 позивачу встановлено 20% втрати працездатності безстроково.

ОСОБА_1 отримував страхові виплати, однак у зв`язку з набранням чинності Постанови КМУ від 07.11.2014 №595, якою затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей у населеному пункті, було припинено здійснення повноважень відповідним органом ФССУ. а також зупинені до моменту повернення окупованої території під контроль органів державної влади видатки з державного бюджету та бюджетів всіх фондів загальнообов`язкового державною соціального страхування.

З приводу проведення АТО позивач зареєструвався, як переміщена особа на території, підконтрольній українській владі, згідно довідки ВПО №0000561931 від 19 червня 2018 року у с.Маяки Слов`янського району.

Позивач зазначає, що заборгованість по страховим виплатам не отримував.

У зв`язку з тим, що позовна заява була подана без дотримання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року позовна заява була залишена без руху.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений строк для усунення недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору в належному розмірі або доказів на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

Позивач виконав вимоги ухвали, тим самим усунувши недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року суд залучив до участі по справі в якості співвідповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України у Луганській області (Україна, 93411, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, будинок 16, код ЄДРПОУ 41313100)..

15 травня 2021 року відповідач 1 через канцелярію суду надіслав відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не здійснив законодавчо встановлених заходів для отримання страхових виплат, що свідчить про те, що страхові виплати за спірний період не отримані позивачем саме з його вини.

Відповідно до ч.4 ст.47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Позивач звернувся за одержанням страхових виплат у травні 2021 року. За приписами частини 4 ст. 47 Закону 1105, предметом розгляду в суді може бути період не більше як три роки з дня звернення, тобто в даному випадку з травня 2018 проте у травні 2018 року позивач до відділень управління Фонду соціального страхування України в Донецькій області не звертався, документів, які необхідні для отримання страхових виплат не надавав.

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зазначає, що право позивача на страхові виплати не є спірним.

Згідно з інформацією, отриманою з електронної бази Фонду соціального страхування України позивач знаходиться на постійному обліку у Хрустальницькому міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області. Інформація про нараховані та сплачені/не сплачені суми страхових виплат знаходяться в відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області.

З первинною заявою про продовження страхових виплат позивач звернувся до Слов`янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області 17.03.2021 року у зв`язку із набуттям статусу внутрішньо переміщеної особи.

Слов`янським відділенням була винесена постанова від 15.04.2021 року № 14022/593157/9850/17 про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати з 01.03.2021 року безстроково.

З 01.03.2021 року по теперішній час виплати ОСОБА_1 здійснюються Слов`янським відділенням в повному обсязі, заборгованості не має, що не оспорюється позивачем.

До березня 2021 року позивач до будь-якого відділення Фонду в Донецькій області не звертався, на облік не приймався. Управлінням Фонду в Донецькій області за період до березня 2021 року страхові виплати ОСОБА_1 не нараховувались та не виплачувались, постанов про припинення щомісячних страхових виплат відносно позивача не виносилось.

Таким чином, вимога про нарахування та виплату Управлінням в Донецькій області заборгованості по страховим виплатам за період до березня 2021 рокує безпідставною та такою, що суперечить нормам законодавства.

21 липня 2021 року відповідач 2 через канцелярію суду надіслав відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області (далі - Відділення в м. Красний Луч) з 19.01.2007 року.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Розпорядженням КМ України № 1085 від 07.11.2014року затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Розпорядженням КМУ, від 02.12.2015року № 1275 затверджено перелік населених пунктів, де здійснюється антитерористична операція. В цьому переліку зазначено м. Краснодон Луганської області.

Згідно з п. З Постанови КМУ № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11.2014 року (далі - Постанова № 595) бюджетні установи, підприємства та організації, що належать до сфери управління Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, повинні до 1 грудня 2014 р. переміситись з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відділенням в м. Красний Луч не здійснено дій, передбачених Постановою № 595, щодо переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

У зв`язку з цим, було припинено видатки на забезпечення діяльності відділення в м. Красний Луч та відповідно припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей).

До березня 2021 року Позивач не звертався до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за продовженням виплат страхових коштів.

Виплата страхових коштів за минулий період, як того вимагає позивач, може бути виплачена лише у відповідності до вимог п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018р. № 335 «Про внесення змін до Постанови № 365», а саме: «Суми, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, дані кошти повинні обліковуватися у Слов`янському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Донецькій області, де потерпілий ОСОБА_1 отримує страхові виплати, як ВПО та виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. У зв`язку з тим, що окремий порядок на даний час не прийнятий Кабінетом Міністрів України, здійснити виплату страхових коштів на даний час не є можливим.

На підставі вищевикладеного управління просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_2 (а. с. 8-10).

Відповідач № 1 - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області є юридичною особою код ЄДРПОУ 41325231 і суб`єктом владних повноважень, адреса 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5.

Відповідач № 2 - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Луганської області є юридичною особою код ЄДРПОУ 41313100 і суб`єктом владних повноважень, адреса 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр.Космонавтів, 16.

Позивачу, за довідкою про результати ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги серія 2-20СУ № 020191 встановлено втрату професійної працездатності 20 %. (а. с. 9).

ОСОБА_1 (іден.код НОМЕР_2 ) перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області (далі - Відділення в м. Красний Луч) з 19.01.2007 року.

Згідно з п. З Постанови КМУ № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» від 07.11. бюджетні установи, підприємства та організації, що належать до сфери управління Міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, повинні до 1 грудня 2014 р. переміситись з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відділенням в м. Красний Луч не здійснено дій, передбачених Постановою № 595, щодо переміщення в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. У зв`язку з цим, було припинено видатки на забезпечення діяльності Відділення в м. Красний Луч з 01.12.2014 року та відповідно припинено нарахування та виплату страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), утому числі і потерпілому ОСОБА_1 .

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000561931 від 19 червня 2018 року позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10)

30 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача № 1 із заявою про продовження виплати страхових виплат.

Постановою відповідача № 1 від 15.04.2021 року № 14022/593157/9850/17, позивачу призначена виплата щомісячної грошової суми з 01 березня 2021 року безстроково у розмірі 1239,29 грн. (а. с. 28).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та відзивів на позов, відомостей про невиплату позивачу страхових виплат, спірними питанням у справі є правомірність припинення позивачу страхових виплат.

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом третім розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1105-XIV встановлено, що особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 3 Закону №1105-XIV визначені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Наведене визначення поняття внутрішньо переміщеної особи має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка: перебуває на території України на законних підставах; має право на постійне проживання в Україні; була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

В своїх поясненнях до суду другий відповідач наголошує, що припинив страхові виплати у зв`язку із тим, що закінчилась дія довідки внутрішньо переміщеної особи. Суд зазначає, що такої підстави, як закінчення дії довідки в законі відсутнє.

Відповідно до п. 12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 соціальні виплати припиняються у разі:1) наявності підстав, передбачених законодавством щодо умов призначення відповідного виду соціальної виплати; 2) встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї; 3) отримання рекомендацій Мінфіну щодо фактів, виявлених під час здійснення верифікації соціальних виплат;4) скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"; 5) отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Суду не надано доказів щодо причин припинення страхових виплат позивачу.

Крім того, суд вказує, що підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

У спірних правовідносинах ч.2 ст. 77 КАС України на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доведення правомірності припинення соціальних виплат позивачу, а тому, останній, не надав жодних пояснень припинення вказаних виплат.

Як передбачено ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Отже, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Луганській області, припиняючи соціальні виплати за відсутності передбачених законами України підстав порушило право позивача на їх отримання, при цьому, зазначене право є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність припинення виплати позивачу соціальних виплат, суд дійшов висновку про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячних страхових виплат, а також сплатити заборгованість по щомісячним страховим виплатам з дати припинення по 28 лютого 2021 року.

Також, розглядаючи вказану справу відносно окремого порядку виплат, суд вказує наступне.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, п.15 викладено в такій редакції: "Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.", а п.18 доповнено реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.".

За змістом конституційних норм (ст.ст.113,116,117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та № 2-рп-99 від 02 березня 1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у Закон №1105-XIV з приводу особливостей виплати заборгованості з соціальних виплат особам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки відповідних змін у Закон №1105-XIVвнесено не було.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зміст наведеної норми свідчить про те, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а й іншими законами України.

Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".

Таким чином, право позивача щодо отримання соціальної допомоги є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини другої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а бездіяльність відповідача носить триваючий характер.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім того, з урахуванням положень статті 9 КАС України, з метою повного захисту законних прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Луганській області щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, ОСОБА_1 .

Оскільки станом день винесення рішення по справі позивач знаходиться на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, то саме ним підлягає виконанню відновлення нарахування та виплата заборгованості щомісячних грошових сум часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 з дати припинення (тобто з 01.12.2014 року) по 28 лютого 2021 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Луганській області щодо припинення виплати щомісячних грошових сум в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231) щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по щомісячним страховим виплатам з 1 грудня 2014 року по 28 лютого 2021 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) відновити нарахування та виплатити щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з 1 грудня 2014 року по 28 лютого 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України у Луганській області (код ЄДРПОУ: 41325231, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Хохленков