Ухвала суду № 99268067, 31.08.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

31.08.2021

Справа № 642/5803/21

Провадження № 2/642/2082/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Натина А.О. про забезпечення позову, -

встановив:

до Ленінського районного суду м. Харкова 30.08.2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк», Департаменту реєстрації ХМР, про скасування рішення державного реєстратора, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ «Альфа-Банк» не чинити перешкоди в користуванні та проживанні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 .

Дослідивши заяву про забезпечення позову , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 3 вказаної статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається з наданого витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухове майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованого станом на 16.06.2021 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 з 08.02.2018 року належить АТ «Альфа-Банк».

У позовній заяві позивачами заявлено вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексаціний номер 39630626 від 12.02.2018 року та повернення квартири АДРЕСА_1 попереднім власникам, а також про визнання дій Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 незаконними та зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради вчинити дії щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .

У заяві про забезпечення позову заявник просить зобов`язати АТ «Альфа-Банк» не чинити перешкоди в користуванні та проживанні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в квартирі АДРЕСА_1 .

В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилається на те, що позивач побоюється, що його з родиною буде примусово та незаконно виселено із житла, та вони опиняться на вулиці, оскільки іншого житла не мають.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Аналізуючи зміст заяви про забезпечення позову, матеріали додані до позовної заяви, характер правовідносин, що склалися між сторона, суд зазначає.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову представника позивача суд встановив, що між сторонами існує спір щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та вчинення дій щодо зняття з реєстрації місця проживання позивачів.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову, з яким звернулися до суду позивачі , вважає, що представник позивача довів необхідність застосування заходів забезпечення позову, наявність об`єктивних обставин необхідності охорони матеріально-правових інтересів позивача та необхідність попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача.

При цьому, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи також вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, викладених у заяві представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, а саме шляхом заборони АТ «Альфа Банк» або уповноваженим особам (або будь яким третім особам, що діють від його імені та в його інтересах) вчиняти будь які дії, спрямовані на примусове виселення ОСОБА_1 зі спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Такий захід є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 149, 151, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:.

Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборонити Акціонерному товариству «Альфа Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) або уповноваженим особам (або будь яким третім особам, що діють від його імені та в його інтересах) вчиняти будь які дії, спрямовані на примусове виселення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_1 ) з квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Бородіна О.В.