Постанова № 9925669, 08.06.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3151/09/0770

рядок статзвіту 2.11.3

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року 14 год. 30 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача Беран М. І. (дов. від 14.04.2009 р. )

представників відповідача Пецко В. В. ( дов. № 15357/П/10-0 від 31.12.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Експрес" до Державна податкова інспекція у Іршавському районі Закарпатської областці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 року № 0006682350/0 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач юридична особа ТОВ «Вест Експрес»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до субєкта владних повноважень -

Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 року № 0006682350/0, яким йому визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій у розмірі 32176,00 грн., в тому числі за основним платежем 22983,00 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями - 9193,00 грн., мотивуючи неправомірністю такого, так як прийнято на підставі Акту, висновки якого не ґрунтуються на документальних підтвердженнях.

Позивач зазначає, що ним не порушено податкове законодавство, а саме не занижено податок на прибуток, оскільки дохід по наданню послуг з перевезення вантажів за межі митної території України ним включено до складу валового доходу, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, тобто за датою фактичного надання таких послуг, як це передбачено п. 11.3.1 п.1 і п.3 ст. 11 ЗУ « Про оподаткування прибутку підприємств».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними та просив суд, з врахуванням того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а саме річний, застосувати до даного адміністративного позову наслідки ст. 100 КАС України, відмовивши у задоволенні позову.

Судом до участі у справі залучено у якості спеціаліста головного державного податкового ревізора інспектора відділу аудит юридичних осіб - Воскобійка П. П., яким безпосередньо здійснювалася перевірка позивача, з приводу надання розяснень з питань встановлених перевіркою порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Зокрема такий розяснив, що ТОВ«Вест Експрес» перебувало на спрощеній системі оподаткування. З 01.10.2006 року таке перейшло з спрощеної системи оподаткування на загальну. В ході перевірки виявлено, що в період знаходження товариства на спрощеній системі оподаткування, ним надавались послуги з перевезення вантажів за митні межі України. З переходом на загальну систему оподаткування у ТОВ «Вест Експрес»рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 52002,00 грн. ( в тому числі ПДВ 4086,00 грн.), за надані послуги з перевезення вантажів за митні межі України, яка свідчила про факт неповної оплати покупцями вартості отриманих послуг. Оскільки, товариство не отримало оплату за надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вказані послуги не обкладались єдиним податком, так як відсутній обєкт оподаткування, а відповідно вартість таких послуг повинна була бути врахована після переходу на загальну суму оподаткування в період надходження таких коштів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, розяснення спеціаліста та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що у період з 06.12.2007 року по 13.12.2007 року відповідачем було здійснено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року, про що свідчить Акт № 93/23-01/32637362 від 18.12.2007 року ( а. с. 8-27).

Перевіркою встановлено порушення п. п. 4.1.1, 4.1.6, п 4.1 ст.4, п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження ТОВ «Вест Експрес» податкового зобовязання з податку на прибуток , всього на суму 22983,00 грн., в тому числі: IV квартал 2006 року на суму 22983,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2007 року № 0006682350/0, яким ТОВ«Вест Експрес» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій у розмірі 32176,00 грн., в тому числі за основним платежем 22983,00 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями - 9193,00 грн. ( а. с. 28), правомірність якого і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Так, заперечуючи проти позову відповідач вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а саме річний та просить застосувати до даного адміністративного позову наслідки ст. 100 КАС України, відмовивши у задоволенні позову та як доказ зазначає , що спірне податкове повідомлення рішення було отримано головним бухгалтером товариства Шмулигою Н. О. 25 грудня 2007 року , про що свідчить її особистий підпис на корінці податкового повідомлення рішення, а відповідач звернувся з позовною заявою до суду 30.06.2009 року.

Однак, такі доводи відповідача не можуть бути враховані судом, виходячи з наступного.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено ч.2 ст. 99 КАС України і становить один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас п. п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені ст.15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішення конкуренції між положеннями ч.2 ст. 99 КАС України і нормами ст. ст. 5 та 15 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»суд враховує приписи ч.3 ст. 99 КАС України, якою передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми КАС України строки звернення з адміністративним позовом та порядку їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами. В тому числі ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання визначається на підставі ст. ст. 5 та 15 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення.

Така ж позиція викладена і в листі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2009 року № 1624/13/13-09.

З врахуванням вищезазначеного та того, що посадовою особою позивача отримано податкове повідомлення рішення 25.12.2007 року, а до суду таке оскаржено 30.06.2009 року, суд констатує, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Що стосується правомірності спірного податкового повідомлення рішення, то суд зазначає наступне.

Ст.3 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії ); 4 ) безсторонньо ( неупереджено ); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав. свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія ); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ«Вест Експрес» перебувало на спрощеній системі оподаткування. З 01.10.2006 року таке перейшло з спрощеної системи оподаткування на загальну.

Як вбачається з Акту перевірки № 93/23-01/32637362 від 18.12.2007 року в ході перевірки виявлено, що в період знаходження товариства на спрощеній системі оподаткування, ним надавались послуги з перевезення вантажів за митні межі України. З переходом на загальну систему оподаткування у ТОВ «Вест Експрес»рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 52002,00 грн. ( в тому числі ПДВ 4086,00 грн.), за надані послуги з перевезення вантажів за митні межі України, що свідчило про факт неповної оплати покупцями вартості отриманих послуг.

Даний факт представником позивача не заперечується.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п. 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, передбачених ст. 5 Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих з врахуванням положень ст. 8 і ст. 9 Закону.

Таким чином, на думку суду, оскільки товариство не отримало оплату за надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування послуги, то такі, не обкладались єдиним податком, так як відсутній обєкт оподаткування, а саме прибуток.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що зазначена вище заборгованість споживачами послуг погашена повністю в IV кварталі 2006 року.

Відповідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом згідно із законом).

Згідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що вартість послуг наданих позивачем під час перебування на спрощеній системі оподаткування повинна була бути врахована ним після переходу на загальну систему оподаткування, і в період надходження оплати за надані послуги вартість таких повинна була бути включеною до складу валового доходу.

Як встановлено матеріалами справи заборгованість за надані послуги позивачем була повністю погашена в IV кварталі 2006 року, а тому таку оплату, позивач повинен був включити до складу валового доходу за підсумками діяльності в IV кварталі 2006 року.

А отже суд приходить до переконання, що відповідачем за наслідками перевірки правомірно збільшено значення валового доходу позивача за зазначений вище період на 47916,00 грн. ( 52002,00 - 4086,00 ), як результат недотримання ним вимог п. п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно із пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України « Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 % такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За наведеного суд приходить до переконання, що спірне податкове повідомлення рішення є правомірним та підстав для його скасування не має. А отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

Доказів здійснення судових витрат по справі відповідачем

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест-Експрес» до Державної податкової інспекції у Іршавському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2007 року № 0006682350/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 14.06.2010 року

Суддя Андрійцьо В.Д.