Ухвала суду № 99255134, 27.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9731/18

1-кс/308/3648/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали скарги потерпілих по кримінальним провадженням № 22018070000000023, №42020070000000233, № 12019070030000843 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвоката Биркович Олександра Івановича, на злочинну бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д. Казака, зобов`язання процесуального прокурора та слідчого у кримінальному провадженні передати на відповідальне зберігання спільне приватне майно потерпілим -

ВСТАНОВИВ:

Потерпілі по кримінальним провадженням № 22018070000000023, №42020070000000233, № 12019070030000843 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокат Биркович Олександр Іванович, звернулися до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на злочинну бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д. Казака, зобов`язання процесуального прокурора та слідчого у кримінальному провадженні передати на відповідальне зберігання спільне приватне майно потерпілим.

Скарга мотивована тим, що 20 серпня 2021 року на адресу потерпілих поштовим зв`язком надійшла відповідь Закарпатської обласної прокуратури яка датована 23 липнем 2021 року. При цьому в скарзі вказано, що зазначена відповідь - є прямим доказом злочинної бездіяльності Закарпатської обласної прокуратури «вцілому», та керівника Закарпатської обласної прокуратури конкретно.

За твердженням заявників, зазначене у відповіді, а саме про те, що «...здійснюється ряд слідчих, процесуальних дій, після виконання яких буде вирішено питання щодо встановлення винних осіб та його закінчення» не відповідає дійсності, вказують, що жодної слідчої чи процесуальної дії ними не зроблено.

У скарзі вказано, що заявники неодноразово зверталися до Генеральної прокуратури України та Президента України, однак виходячи із відповіді прокурора другого наглядового відділу за додержанням законів при проведенні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення ОСОБА_3 - рекомендують їм звертатись відповідно до вимог ст. ст. 303-307 КПК України в Ужгородський міськрайонний суд. Зазначають, що в Ужгородському міськрайонному суді та Закарпатському апеляційному суді розглядаються 15 скарг на протиправну бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.КАЗАКА. При цьому заявники стверджують про те, що вищезазначене приватне нерухоме майно потерпілих за адресою вул. Перемоги (Капушанська), 141/1 у м. Ужгороді протиправно захопила банда Івана Цибика з його кумом боржником-позичальником кредитних коштів у ПАТ «Укрсоцбанку» ОСОБА_4 .

За твердженням заявників, на даний час ПРОДОВЖУЮТЬСЯ НЕЗАКОННІ РЕЙДЕРСЬКІ ДІЇ «ОЗГ». Спільне приватне майно потерпілих незаконно захоплено 28 серпня 2018 р., поломані 5 замків, поломані двері, викрадено злочинцями один мільйон гривень, ОСОБА_5 щоденно наносяться матеріальна та моральна шкода потерпілим.

При цьому як вказано у скарзі, на даний час обставини змінились і органами досудового слідства здобуті належні та допустимі докази того, що на вищезазначене майно потерпілих ще 27 жовтня 2017 року Ужгородським міськрайонним судом було накладено арешт в рамках цивільної справи № 308/8454/16 та в рамках цивільної справи № 308/9995/17 було заборонено вчиняти будь-які дії із договорами відступлення права вимоги укладеними ОСОБА_6 із факторинговою компанією та ПАТ «Укрсоцбанком», даними рішеннями суду ОСОБА_7 не погодився і в листопаді 2017 року на ухвалу суду від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_6 було подано апеляційну скаргу - тобто ОСОБА_7 знав про те, що на приватне майно потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом в 2017 році накладено арешт і Цибику заборонено вчиняти будь-які дії із «придбаними ним Договорами відступлення прав вимоги». Однак, ОСОБА_7 разом із своїм кумом- боржником ОСОБА_4 організували злочинну групу реєстраторів-нотаріусів- експертів і порушуючи заборони, арешти суду, законодавство - незаконно злочинно перереєстрували у 2018 році майно потерпілих і 28 серпня 2018 року провели рейдерське захоплення приватного майна.

Окрім того, у скарзі заявники зазначають, що звертають увагу особисто прокурора області на те, що право Вимоги ОСОБА_7 до боржника (отримувача кредитних коштів свого кума) ОСОБА_8 «придбав за 2 мільйони гривень», а протиправно захопили майно (поручителів) потерпілих ринкова вартість якого згідно «Експертної оцінки» проведеної в рамках досудового слідства становить 16 мільйонів 400 грн.

Окрім того, заявники у скарзі вказують і на те, що слідчим у кримінальному провадженні із 2018 р. (дата арешту) - по даний час не вирішено питання передачі на відповідальне зберігання арештованого майна потерпілих; а знесена 2-ох кімнатна квартира - є доказом злочинних дій організовано-злочинної банди шахраїв-рейдерів.

Заявники просять звернути увагу Ужгородський міськрайонний суд та Національне агентство з питань запобігання корупції України, що із 30 березня 2021 року - внесення до ЄРДР НАБУ повідомлення про злочин № 5202100000000160 за ч. 2 ст. 364 - керівник Закарпатської обласної прокуратури Д.Казак перебуває в конфлікті інтересів і зобов`язаний передати 15 томів матеріалів по ОЗГ - до НАБУ.

Згідно прохальної частини скарги заявники просять:

визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 19.03.2018 року.

визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 42020070000000233.

визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 12019070030000843.

Раз старший слідчий ОСОБА_9 у процесуальних документах зазначає що Ужгородський міськрайонний суд в рамках кримінального провадження (та цивільних проваджень) накладав арешт на земельну ділянку та захоплене майно потерпілих вартістю 16 мільйонів 400 тисяч гривень - то він не може (як слідчий) - передати арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілим (реальним власникам майна); а тому: з метою належного збереження арештованого майна - зобов`язати процесуального прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні нерухоме майно реєстраційний номер 139376652101 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі станції технічного обслуговування, автомийки і магазину загальною площею 905,8 кв. м. та земельної ділянки на якій розташоване вказане майно - у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення - передати на відповідальне зберігання спільне приватне майно потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції, на підставі оригіналів документів на це приватне майно: Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.01.2011 року власників 1/2 ОСОБА_1 та 1/2 ОСОБА_2 ; Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серії ЗК № 039315 власників 1/2 ОСОБА_1 та 1/2 ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 .

Дослідивши скаргу та додані до такої матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Зі змісту поданої скарги вбачається, що її мотивування зводиться до оскарження відповіді прокуратури від 23 липня 2021 року, що надійшла на їх адресу 20 серпня 2021, копію якої додано до матеріалів скарги. Неодноразово самі заявники зазначають про це в скарзі.

При цьому слід зазначити, що зі змісту скарги не надається за можливе встановити які саме дії, бездіяльність керівника прокуратури Закарпатської області оскаржується, наведене в ній має загальний характер.

Відповідно до прохальної частини скарги, заявники просять:

Визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 19.03.2018 року.

Визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 42020070000000233.

Визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 12019070030000843.

Однак при цьому не вказано в чому полягає така бездіяльність.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування віднесено до повноважень слідчого судді та урегульовано главою 26 КПК України, якою чітко встановлені межі розгляду та вичерпний перелік рішень, які можуть бути прийняті слідчим суддею за результатами розгляду скарг. Також кримінально-процесуальним законом встановлені певні процедури оскарження, дотримання яких є обов`язковим.

Таким чином перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпним. Згідно ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді, згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.

Окрім того, з огляду на викладені норми слід дійти висновку, що визнання бездіяльності прокурора незаконною, протиправною або злочинною, не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом. Такі вимоги виходять за рамки положень ч.2 ст. 307 КПК України, якою визначений перелік рішень слідчого судді за результатами розгляду скарг під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України. Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій які повинен вчинити слідчий суддя при винесенні рішення і не передбачає визнання дій або бездіяльності органу досудового розслідування незаконними або злочинними.

При цьому слід зазначити, що в прохальній частині скарги заявники просять визнати незаконною, протиправною та злочинною бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д.І.КАЗАКА в кримінальному провадженні № 22018070000000023 від 19.03.2018 року, в кримінальному провадженні № 42020070000000233, в кримінальному провадженні № 12019070030000843. Разом із тим, як вказано в мотивувальній частині скарги не погоджується з відповіддю Закарпатської обласної прокуратури за підписом ОСОБА_12 , надана в рамках кримінального провадження № 22018070000000023 від 19.03.2018 року. При цьому відомостей про об`єднання вказаних кримінальних проваджень в одне слідчому судді не надано.

При цьому, вважаю за необхідне вказати і на те, що за змістом ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

Отже, кримінально-процесуальним законом визначена процедура оскарження недотримання розумних строків шляхом звернення до прокурора, а не до слідчого судді, і лише у тому випадку, якщо прокурором буде прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, у суб`єкта звернення виникає право в порядку, передбаченому п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України звернутися до слідчого судді з відповідною скаргою.

Окрім того не підлягає розгляду і вимога заявників про «Раз старший слідчий І.В.Гичка у процесуальних документах зазначає що Ужгородський міськрайонний суд в рамках кримінального провадження (та цивільних проваджень) накладав арешт на земельну ділянку та захоплене майно потерпілих вартістю 16 мільйонів 400 тисяч гривень - то він не може (як слідчий) - передати арештоване майно на відповідальне зберігання потерпілим (реальним власникам майна); а тому: з метою належного збереження арештованого майна - зобов`язати процесуального прокурора та слідчого у даному кримінальному провадженні нерухоме майно реєстраційний номер 139376652101 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме будівлі станції технічного обслуговування , автомийки і магазину загальною площею 905,8 кв. м. та земельної ділянки на якій розташоване вказане майно - у відповідності до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення - передати на відповідальне зберігання спільне приватне майно потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції, на підставі оригіналів документів на це приватне майно: Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19.01.2011 року власників 1/2 ОСОБА_1 та 1/2 ОСОБА_2 ; Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серії ЗК № 039315 власників 1/2 ОСОБА_1 та 1/2 ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 .

Адже, порядок зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про них визначено в ст.100 КПК України, безпосередньо п.6ст.100 КПК України зазначає, що «Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення…зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрат по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю…. 1). Повертаються власнику або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2). Передаються за письмовою згодою власників, а в разі їх відсутності за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3). Знищуються за письмовою згодою власника, а в разі його відсутності за рішенням слідчого судді, суду….; 4). Передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду….». ч.7 ст.100 КПК України вказує, що «У випадках, передбачених п.2-4 частини шостої цієї статті, слідчий, за погодженням з прокурором або прокурор звертаються з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, …….яке розглядається згідно ст.171-173 цього Кодексу».

Таким чином ст.100 КПК України надає право слідчому судді для вирішення питання про долю речових доказів тільки для їх реалізації, знищення, чи технологічної переробки і ніяким чином не для повернення чи передачі власнику.

Таким чином , з поданого до суду клопотання не вбачається, що заявник оскаржує рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких встановлено ст. 303 КПК України. Отже, із викладеного слідує, що у скарзі порушені перед слідчим суддею питання, які не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя уповноважений лише розглядати скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, або може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

З огляду на викладене, на теперішній час відсутній предмет розгляду, за наслідками якого слідчий суддя може постановити ухвалу про відкриття провадження, а безпідставне вирішення питання щодо відкриття провадження за такою скаргою за відсутності предмету оскарження є порушенням правової визначеності.

Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.

Отже, із викладеного слідує, порушені перед слідчим суддею питання, не відносяться до повноважень слідчого судді, не входить до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст.303 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою потерпілих по кримінальним провадженням № 22018070000000023, №42020070000000233, № 12019070030000843 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвоката Биркович Олександра Івановича, на злочинну бездіяльність керівника Закарпатської обласної прокуратури Д. Казака, зобов`язання процесуального прокурора та слідчого у кримінальному провадженні передати на відповідальне зберігання спільне приватне майно потерпілим

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош