Постанова № 9924976, 11.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2010 р. справа № 2а-20323/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Наумової К.Г.

при секретаріЧеботарьовій І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс»

(м. Новоазовськ)

до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі

(м. Новоазовськ)

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

представники сторін: Баікін А.В. представник позивача;

Устименко П.П., Ахман В.О. представники відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новоазовському районі (надалі ДПІ) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000812300 від 13.07.2009 року на суму 420919 грн., як таке, що прийнято безпідставно з порушенням норм діючого законодавства України.

Заявою № 1/Х від 25.01.2009 року про уточнення позовних вимог позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкцій № 0000812300 від 13.07.2009 року на суму 352611 грн., як таке, що прийнято безпідставно з порушенням норм діючого законодавства України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Всі паливно-мастильні матеріали (надалі ПММ), які надходять для реалізації до АЗС, завозяться автомобільним транспортом. Облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях обєму, приймання ПММ здійснюється працівниками АЗС за марками та видами за даними товарно-транспортних накладних та відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці. Перед зливанням нафтопродуктів з автоцистерни оператору АЗС необхідно здійснити ряд підготовчих дій. Результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у товарно-транспортних накладних та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС. У разі відсутності розходжень між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у товарно-транспортних накладних , оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник товарно-транспортних накладних залишається на АЗС, а два повертається водієві, який поставляв нафтопродукт. На підставі товарно-транспортних накладних оператор АЗС, оприбутковує прийняті нафтопродукти і робить необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС. На підприємстві встановлені робочі зміни, кожного дня о 7-00 годині на АЗС проводиться перезміна, тобто здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Після завершення зміни оператор АЗС складає змінний звіт у двох примірниках, один з яких разом із доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий залишається на АЗС. На підприємстві встановлені графіки документообігу. Передача первинних документів до бухгалтерії з АЗС здійснюється щоденно (щоранку разом з змінним звітом АЗС), таким чином на момент перевірки первинні документи знаходилися у бухгалтерії. Відомості, які зазначені у цих первинних документах, знайшли своє відображення в журналі обліку нафтопродуктів, що ведеться окремо для кожної АЗС. Діюче законодавство України не містить вимог щодо обовязкового находження первинних документів на місці реалізації товарів.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме реалізацію паливно-мастильних матеріалів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме перевіркою встановлено залишки ПММ на місці реалізації без наявності накладних на ПММ. На момент проведення перевірки, не було надано графік передачі первинних документів до бухгалтерії з АЗС та реєстри переданих разом із змінним звітом АЗС за формою № 17-НП первинних документів.

Судом у якості свідків були допитані працівники Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, які безпосередньо здійснювали перевірку позивача заступник начальника відділу Ковальов Роман Геннадійович та головний державний податковий ревізор інспектор Беззадов Сергій Степанович, а також директора АЗС Протянова Марина Миколаївна і оператор АЗС Ткачова Наталя Олексіївна.

Головний державний податковий ревізор інспектор Беззадов Сергій Степанович (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1) пояснив суду, що на момент перевірки були відсутні документи, які підтверджують оприбуткування товарів, а саме накладні, журнал оприбуткування (обліку товарних запасів). Працівники та начальник охорони відмовили їм у проведенні заміру ПММ. Перевіряючих було повідомлено, що документи знаходяться в бухгалтерії, в офісі підприємства. Жодних документів щодо оприбуткування товарів їм не було надано. Обсяг залишків товару було встановлено на підставі Х-звіту.

Заступник начальника відділу Ковальов Роман Геннадійович (ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_2) пояснив суду, що за місцем реалізації нафтопродуктів, тобто АЗС, не були надані накладні, книга обліку залишку товарів. Працівники АЗС зазначили, що документи знаходяться в офісі підприємства. Після проведення перевірки другий примірник акту перевірки залишився на АЗС. Перевіряючи вимагали надати їм накладні та журнал за формою № 17 НП, але такі документи не були надані. Залишок ПММ було встановлено по Х - звіту. До проведення заміру залишків товарів вони не буди допущені службою безопасності.

Директор АЗС Протянова Марина Миколаївна (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_3) пояснила суду, що 24.06.2009 року на АЗС було здійснено перевірку. Перевіряючи перерахували кошти у касі, перевірили продаж тютюнових виробів. Усі документи, які були запрошені перевіряючими їм були надані. Накладні та книгу обліку товарів перевіряючи не вимагали. На час перевірки директора підприємства на АЗС не було. В момент перевірки на АЗС була присутня вона, Ткачова Н.О. та начальник охорони. Журнал оприбуткування ПММ на момент перевірки знаходився на АЗС. Заміри залишку товарів перевіряючими не здійснювались, вони і не намагалися це робити. Я відповідаю за прийом ПММ. Журнал обліку нафтопродуктів в момент перевірки знаходився на АЗС. Товарно-транспортні накладні (надалі ТТН) про оприбуткування товарів знаходиться в бухгалтерії підприємства. Після перевірки, перевіряючи надали на підпис акт перевірки.

Оператор АЗС Ткачова Наталя Олексіївна (ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_4) повідомила суд, що перевірка ДПІ була проведена в момент її присутності на роботі. Працівники ДПІ перевірили кошти у касі, Х-звіт, патент, ліцензію, звірили ціни на тютюнові вироби. Залишки ПММ та документи щодо продажу нафтопродуктів перевіряючи не дивилися. Приймання нафтопродуктів здійснює директор, вона безпосередньо складає змінний звіт. Первинні документи знаходяться в бухгалтерії, на офісі підприємства, бо вони передаються туди в день приймання ПММ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач є субєктом підприємницької діяльності, зареєстрований Новоазовською районною державною адміністрацією Донецької області 23.09.2004 року, знаходиться на обліку у ДПІ у Новоазовському районі з 07.10.2004 року. Згідно договору оренди цілісних комплексів автозаправних станцій № 1/40-2009 від 02.01.2009 року позивач є орендарем декількох автозаправних станцій (надалі АЗС), у тому числі АЗС № 9, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, Жовтневий, район, вул. Краснофлотська, 147.

24.06.2009 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя була здійснена перевірка АЗС № 9 з дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки було складено акт № 0429/05/81/23/33065688, згідно якого позивачем порушені вимоги п. 12,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі Закон) та ч. 6 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказаний акт перевірки листом від 26.06.2009 року за № 41179/7/23-309-3 був направлений Жовтневою МДПІ м. Маріуполя за місцем реєстрації позивача до ДПІ у Новоазовському районі.

Позивачем на вказаний акт були надані заперечення від 08.07.2009 року № 211, де зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки є незаконними та необґрунтованими. Зазначені заперечення листом № 6597/8/23-013 від 09.07.2009 року залишені ДПІ без задоволення.

13.07.2009 року ДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000812300. Вказане рішення прийнято на підставі встановлених Жовтневою МДПІ м. Маріуполя порушень позивачем вимог п. 12,13 ст. 3 Закону і, згідно ст. 20,21,22 Закону, до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 420919 грн.

23.07.2009 року позивачем до ДПА у Донецькій області було подано скаргу на вказане рішення за № 114/Н. Рішенням ДПА у Донецькій області від 21.08.2009 року № 14689/10/25-013-5 зазначене рішення скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 68304,2 грн. за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

18.09.2009 року позивачем на вказане рішення до ДПА України була надана скарга за № 9, яка рішенням від 03.11.2009 року за № 24062/7/25-0415 залишена без задоволення, а спірне рішення, з урахуванням рішення ДПА у Донецькій області, без змін.

Згідно розрахунку фінансових санкцій фінансові санкції у сумі 352611 грн. застосовані до позивача за порушення п. 12 ст. 3 Закону.

В акті перевірки від 24.06.2009 року зазначено, що в ході перевірки АЗС № 9 ДПІ встановлена відсутність накладних ППМ на місті реалізації, що на думку ДПІ, є порушенням, встановленого законодавством, порядку обліку товарних запасів.

П. 12 ст. 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 6 Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Ст. 8 Закону передбачено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається наступне. Позивач здійснює реалізацію ПММ через АЗС. Контроль та оперативне управління діяльністю АЗС здійснює директор АЗС. Штатним розкладом позивача станом на 01.06.2009 на АЗС не передбачена штатна одиниця особи, на яку покладається ведення бухгалтерського обліку. Згідно вказаного штатного розкладу для ведення бухгалтерського обліку позивачем був створений бухгалтерський відділ, який розташований за місцем знаходження органів управління підприємством.

Порядок обліку ПММ визначений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 (надалі Інструкція).

Ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

П. 10.2 Інструкції визначений порядок приймання нафтопродуктів на автозаправних станціях., згідно якого приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами за даними ТТН.

Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС. Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.

У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС.

П. 10.4.3. Інструкції передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

П. 16 Інструкції визначено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами у змінному звіті, один примірник якого разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

З наведеного вбачається, що приймання ПММ здійснюється згідно ТТН, запис про прийняті ПММ робиться у журналі обліку нафтопродуктів, сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою позивача. Після завершення зміни на АЗС складається змінний звіт, один примірник якого з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

У позовній заяві та під час судового розгляду справи позивач пояснив, що ПММ надходять на АЗС автомобільним транспортом.

До матеріалів справи позивачем надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за червень 2009 року та журнал обліку нафтопродуктів, які надійшли на АЗС № 9 № 77 від 10.03.2009 року, який зареєстрований у ДПІ та сторінки якого пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою позивача.

Дані про надходження ПММ, наведені у журналі, співпадають з відомостями, зазначеними у наданих ТТН.

З показань свідків Протянової М. М., Ткачової Н.О. вбачається, що ПММ на АЗС № 9 здійснюється за ТТН, які щоденно разом із змінними звітами передаються до бухгалтерії підприємства. Записи про прийняті ПММ вносяться працівниками позивача до журналу обліку нафтопродуктів.

За таких обставин, висновки, викладені в акті перевірки спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, позивач здійснює облік ППМ у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно ст. 20 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до вимог ст.. 21 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно наведених норм фінансова санкція застосовується у разі реалізації не облікованих товарів та за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Як вже зазначалося, позивач здійснював облік ППМ у порядку, передбаченому чинним законодавством України, всі надходження ПММ на АЗС № 9 були обліковані у відповідному журналі, відповідно позивач не здійснював реалізацію товарів, які не були обліковані у встановленому порядку.

З таких обставин, зазначений висновок ДПІ є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

З огляду на викладене, рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.07.2009 року № 0000812300 в частині 352611 грн. не може вважатися обґрунтованим і законними та підлягає визнанню недійсним, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496, ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Новоазовському

районі в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю « Азовнефтепродукт плюс » штрафних ( фінансових ) санкцій від 13.07.2009 року № 0000812300 у сумі 352611 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовнефтепродукт плюс» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Постанову підписано 17 травня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Наумова К.Г.