Постанова № 9924932, 10.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 р. справа № 2а-6506/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Козаченка А.В.

при секретаріШалагіновій М.В.

за участю:

представника позивача Скородумова Д.С.

представника відповідача Кочкарова В.В., Граніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.02.2010р. відповідачем складений акт №384/27-3/25101446 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вітел», яким виявлено порушення правил ведення податкового обліку, що призвело до заниження суми податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також порушення касової дисципліни.

На підставі цього акту було винесено податкові повідомлення-рішення: №0000192341/0 від 09.03.2010р., яким визначено податкове зобовязання на суму 30964134,00 грн., №0000182341/0 від 09.03.2010р., яким визначено податкове зобовязання на суму 14142985,50 грн.

Також відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372343 від 09.03.2010р., яким застосовані штрафні санкції в сумі 1734758,82 грн. за порушення касової дисципліни.

Позивач не погоджується з такими рішеннями відповідача з наступних підстав.

У всіх наведених рішеннях відповідача номер акту перевірки, на підставі яких вони прийняті, не співпадає з номером акту, яким оформлена позапланова виїзна перевірка на підприємстві, а тому дані рішення не можуть вважатися законними.

Частина 6 ст.11-1 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких орган державної податкової служби має право провести позапланову виїзну перевірку, в якому не зазначено такої підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, як постанова слідчого.

Під час перевірки відповідачем не прийняті до уваги первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, які надавало підприємство, а перевірили лише документи, які раніше вилучались в ТОВ «Вітел». Таку перевірку не можна вважати виїзною, оскільки в основу висновків перевіряючих покладені документи, які знаходились у слідчого ПМ ДПА у Донецькій області, а не на підприємстві, та аналізувались вони за відсутності представників ТОВ «Вітел».

Перевіряючі не могли дійти повного та обґрунтованого висновку щодо правильності ведення податкового обліку операцій, оскільки перевірялись не всі первинні документи, про що зазначено в акті перевірки і самими перевіряючими.

На підставі викладеного просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача №0000192341/0 від 09.03.2010р., №0000182341/0 від 09.03.2010р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372343 від 09.03.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, позовні вимоги вважали необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, суду надали письмові заперечення (а.с.103-109) відповідно до яких просили у задоволенні позову відмовити з огляду на правомірність дій відповідача під час проведення перевірки позивача та оформлення її результатів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Вітел» 14.08.1997р. зареєстровано Виконавчим комітетом Горлівської міської ради як юридична особа, про що видане відповідне свідоцтво та зроблений запис про державну реєстрацію (а.с.7-8). Позивач діє на підставі Статуту та знаходиться на податковому обліку в Горлівській ОДПІ як платник податків, зборів та інших обовязкових платежів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, відповідач є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

В результаті позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. відповідачем складено Акт від 25.02.2010р. №384/27-3/25101446 (а.с.12-47), яким виявлені наступні порушення:

-п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.7 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, занижено податок на прибуток в сумі 21955649 грн.;

-п.п.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, занижено податок на додану вартість в сумі 14516553,00 грн.;

-п.2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, а саме, перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства у розмірі 867379,41 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000192341/0 від 09.03.2010р., яким визначено позивачу податкове зобовязання на суму 30964134,00 грн., в тому числі за основним платежем 15482067,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15482067,00 грн.; №0000182341/0 від 09.03.2010р., яким визначено позивачу податкове зобовязання на суму 14142985,50 грн., в тому числі за основним платежем 9428657,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4714328,50 грн., а також прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000372343 від 09.03.2010р., яким застосовані штрафні санкції в сумі 1734758,82 грн. за порушення касової дисципліни (а.с.9-11).

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2, 3 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 8, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року N 509-XII (далі за текстом Закон №509) державна податкова служба здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні». На підставі ст. 11 вказаного Закону, передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Частиною 6 статті 11-1 цього Закону встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.3);

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.5).

Статтею 11-2 Закону №509 передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, якою встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

У судове засідання представником відповідача були надані наказ №246 від 15.02.2010 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача, план перевірки та направлення на проведення перевірки позивача від 15.02.2010 №002811 (а.с.142-148, 79). У зазначених документах зазначено, що перевірка ТОВ «Вітел» проведена на підставі п.1 ст.11, п.1,3,5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та постанови слідчого від 30.12.2009.

Також, відповідачем надсилалися на адресу позивача відповідно до пунктів 1,3,5 частини 6 статті 11-1 Закону №509 листи із запитами про надання пояснень та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з певними СПД фізичними особами (а.с.125-132), проте будь-яких доказів стосовно виконання зазначених вимог відповідача, представником позивача у судове засідання не надано.

Крім цього, статтею 114 Кримінально-процесуального кодексу України передбачено, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до наданих у судове засідання постанови слідчого ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області від 30.12.2009 (а.с.134-135) та доручення слідчого у порядку ст.114 КПК України від 13.01.2010 (а.с.133) за наслідками розгляду матеріалів кримінальної справи №144-41759/4 було призначено документальну перевірку з питань дотримання вимог податного, валютного та іншого законодавства України ТОВ «Вітел» за період з 01.01.2006 по теперішній час, проведення документальної перевірки було доручено працівникам Горлівської ОДПІ спільно з працівниками ДПА в Донецькій області.

Тобто, зазначена перевірка була проведена також і на підставі зазначеного процесуального рішення слідчого за наслідками розслідування кримінальної справи, яке (рішення) на час проведення перевірки та розгляду цієї адміністративної справи у суді не було скасоване у встановленому порядку та підлягало обовязковому виконанню посадовими особами відповідача.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно та на підставі діючого законодавства України було проведено зазначену перевірку позивача, висновки якої відображені в акті перевірки від 25.02.2010р. №384/27-3/25101446.

При цьому суд зазначає, що позивачем було допущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки проте позивач не скористався наданим йому правом не допуску до перевірки і, таким чином, у разі невикористання позивачем цього права та допущення до перевірки, зазначені обставини не є безумовною підставою для скасування спірних рішень.

Стосовно посилань позивача в обґрунтування позову та необхідності скасування спірних рішень на неприйняття перевіряючими первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а проведення перевірки лише на підставі документів, які вилучалися у нього під час обшуку, у звязку з чим на думку позивача така перевірка не може вважатися виїзною, суд зазначає наступне.

Підстава адміністративного позову - обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи, при цьому коли у процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена, позивач має право змінити підстави позову.

Згідно із заявленими позивачем позовними вимогами, враховуючи їх зміст та спрямованість (підстави та предмет цього адміністративного позову), позивач просить визнати недійсними спірні рішення у звязку з безпосередньо діями перевіряючих під час проведення перевірки та просить суд надати цим діям правову оцінку, на підставі чого визнати недійсними спірні рішення. Як вже раніше зазначалося, суд вважає, що позовні вимоги позивача стосовно безпосередньо дій перевіряючих щодо призначення перевірки та під час проведення перевірки позивача задоволенню не підлягають у звязку з правомірністю дій відповідача, інших підстав для скасування спірних рішень позивачем в адміністративному позові за цією справою не наведено, у звязку з чим, виходячи із заявлених позивачем підстав, позов задоволенню не підлягає. При цьому суд зазначає, що позивач, допустивши відповідача до проведення перевірки та при її проведенні, не був позбавлений права надати документи на підтвердження правомірності своїх дій.

Вищенаведене призводить суд до висновку про те, що, враховуючи підстави та предмет цього адміністративного позову, спірні рішення прийняті відповідачем стосовно позивача, є обґрунтованими, у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10.06.2010 року.

Постанова в повному обсязі складена 15.06.2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Козаченко А.В.