Постанова № 9924355, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.06.10Справа №2а-3428/10/16/0170 (11:49)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю. , при секретарі Габрись П.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Судацького міського центру зайнятості

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

за участю представників сторін:

представники позивача - Курко Л.Д., довіреність №01-12/129 від 25.02.10р.; Тагільцева А.В., довіреність № 13-03-1496/0/09 від 16.04.09р.;

представник відповідача - ОСОБА_5, довіреність № 633 від 22.04.10р.

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про стягнення штрафу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що складає 25200грн.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст.8 Закону України “Про зайнятість населення” та мотивовані тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснювала послуги з громадського харчування згідно договору про спільну діяльність, що укладений з ПМП „Ельмаз". У об'єкті громадського харчування, що обслуговувала відповідач працювали громадяни Республіки Узбекистан: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 без отримання дозволу на працевлаштування, що видається Кримським Республіканським центром зайнятості.

У судове засідання, що відбулося 31.05.10р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомляє суду, що позовні вимоги не визнає, пояснює, що не порушував законодавства про зайнятість населення та статтю 206 КУпАП, оскільки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 є рідною сестрою та племінниками ОСОБА_2., прибули до м. Судак на весілля сина громадянки ОСОБА_2, та залишились у неї в будинку АДРЕСА_1 на деякий час для відпочинку та лікування. Оскільки перебування на відпочинку продовжувалось тривалий час, то рідна сестра та племінники стали допомагати ОСОБА_2 у веденні господарства. Таким чином працевлаштування не було, оскільки допомога, яку здійснювали вищенаведені особи, не була оплачена, а була такою яку зазвичай виконують рідні люди один для одного. Відповідач також посилається на те, що вона вже була притягнута до відповідальності згідно постанови Судацького міського суду АР Крим від 21 серпня 2009 року, а виходячи із принципів права України, жодна людина не може бути покарана двічі за одне і те саме правопорушення. Відповідач також вважає, що Акт №102/ш від 11.09.2009 року - документ ненормативного характеру на підставі якого не може бути здійснено стягнення, рішення чи іншого документу позивач не оформляв.

У судове засідання, що відбулося 08.06.10р., позивач надав пояснення на заперечення, у яких повідомляє суду, що Судацьким міським судом АР Крим рішенням від 21.08.09р. встановлений факт працевлаштування громадян Узбекистану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продавцями та пекарями у період з 22.06.09р. по 19.08.09р. за усною домовленістю з ФОП ОСОБА_2 Також позивач зазначає, що економічні санкції у вигляді штрафу, що встановлений Законом України «Про зайнятість населення» не є видом адміністративного стягнення, які застосовуються за вчинення адміністративного правопорушення, що визначено КУпАП.

Позивач у судовому засіданні, що відбулося 08.06.10р., наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову з підстав викладених у запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 30.05.1996р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу підприємця до ЄДР НОМЕР_2 (а.с.15).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована як платник внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Судом встановлено, що прокуратурою м. Судака проведена перевірка додержання вимог закону України «Про зайнятість населення» субєктами господарювання Судацького регіону під час працевлаштування іноземців та осіб без громадянства.

Вищенаведеною перевіркою встановлено, що в м.Судак в кафе, розташованому по АДРЕСА_1 здійснювала підприємницьку діяльність СПД - фізична особа ОСОБА_2 згідно договору про спільну діяльність с ПМП „Ельмаз" по здійсненню послуг з громадського харчування. Встановлено, що у зазначеному об'єкті громадського харчування, що обслуговувала СПД ОСОБА_2, працювали громадяни Республіки Узбекистан: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 Також встановлено, що зазначені особи проживали та працювали за вищевказаною адресою без спеціального дозволу на використання праці іноземців.

За даним фактом на виконання подання прокуратури м.Судака про усунення порушень вимог законодавства щодо використання праці іноземців та осіб без громадянства старшим інспектором СПРФО Судацького МВ ГУ МВС України в АРК був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 206 КУпАП та 2 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення відносно громадян Республіки Узбекистан ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.І ст. 203 КУпАП.

21 серпня 2009р. ОСОБА_2 на підставі постанови Судацького міського суду АР Крим по справі № 3-1027/2009 притягнута до адміністративної відповідальності згідно ст. 206 КУпАП за використання праці іноземних громадян без дозволу Державної служби зайнятості (а.с.8).

Судом встановлено, що Прокуратурою м. Судак 21.08.09р. директору Кримського Республіканського центру зайнятості винесено припис №2644 про усунення порушень вимог законодавства про працю іноземців та осіб без громадянства (а.с.7).

Вищенаведеним приписом зобовязано невідкладно вжити заходів по усуненню порушень вимог законодавства про працевлаштування іноземців та притягненню винних осіб до матеріальної відповідальності передбаченої п.19 Порядку, затвердженого постановою КМУ №322 від 08.04.09р. у вигляді штрафу за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

За результатами перевірки проведеної Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центра зайнятості складений Акт №102/ш «Про порушення законодавства України про зайнятість населення» від 11.09.09р. (а.с.9).

У вищенаведеному акті зазначено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знаходилися у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з 22.06.09р. по 19.08.09р. Накази про прийняття та звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не видавалися, при цьому вони були допущені до роботи.

У акті зазначено, що дозвіл на працевлаштування в Україні Кримським Республіканським центром зайнятості не видавався. Таким чином Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 порушила ст.8 Закону України “Про зайнятість населення” №803 - XII від01.03.1991р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон №803) в частині використання праці іноземців без дозволу державної служби зайнятості України. У акті також зазначено, що факт порушення підтверджується пояснювальними іноземних громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, постановами Судацького міського суду АРК від 21.08.09р. у справах №№3-1025/2009, 3-1026/2009, 3-1027/2009.

Враховуючи викладене у Акті №102/ш від 11.0.09р., на підставі ст. 8 Закону України “Про зайнятість населення” і п.8 “г” Положення “Про інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від24.06.1991р. №47 ФОП ОСОБА_2 було запропоновано у місячний термін внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної платні, встановленої законом, за кожного працевлаштованого з порушенням законодавства іноземного громадянина всього у сумі 25200грн.

Вищенаведений Акт про порушення законодавства України про зайнятість населення двічі направлявся в адресу підприємця 17.09.2009 р. та 04.01.2010 р. у двох примірниках разом з супровідними листами № 13-03-3494/0-09 від 17.09.2009р. та № 13-03-5/ /0-10 від 04.01.2010р. останній лист був направлений рекомендованим листом на адресу відповідача для ознайомлення, підписання та виконання (а.с.10,11). Зазначені документи отримані відповідачем 09.01.2010 року , що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Судом зясовано, що зазначений акт від 11.09.2009 року № 102/ш не був повернений до Кримського республіканського центру зайнятості.

Враховуючи те, що у добровільному порядку відповідачем заборгованість не сплачена позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по сплаті штрафу за порушення норм ст.8 Закону України “Про зайнятість населення” у розмірі 25200грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України “Про зайнятість населення” громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості. Порядок і умови укладення трудового договору визначаються законодавством України про працю.

Частиною 2 статті 8 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 3, 4, 5, 6, 8 Закону України “Про зайнятість населення” порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Іноземці та особи без громадянства мають право займатися в Україні інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності відповідно до законодавства.

Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю пов'язано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №322 від08.04 2009р. “Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства” дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства (далі - іноземець), що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості (далі - центр зайнятості).

Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю, що зареєстрований у центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та не має заборгованості перед ним.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства для розгляду поданих роботодавцем документів та надання відповідних рекомендацій при центрі зайнятості утворюється комісія, до складу якої включаються представники ДМС, служби безпеки, державної прикордонної та державної податкової служби, а також інших заінтересованих органів.

Положення про комісію затверджується Мінпраці за погодженням з ДМС, СБУ, Адміністрацією Держприкордонслужби та ДПА.

Згідно пункту 4 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається директором чи заступником директора центру зайнятості.

Судом встановлено, що постановою Судацького міського суду АРК від 21.08.09р. у справі № 3-1027/09, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 206 КУпАП, встановлено працевлаштування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 громадян Узбекистану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продавцями та пекарями за усною домовленістю у період з 22.06.09р. по 19.08.09р. без належного дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування, чим порушено вимоги ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" № 8903-XII від 01.03.1991. (а.с.8).

У наведеній постанові зазначено, що ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення визнала повністю. Також зазначено, що її вина підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Зазначена постанова відповідачем не оскаржена та набрала законної сили, що підтверджується довідкою Судацького міського суду від 28.04.10р. №4863. Відповідач у судовому засіданні повідомив суду, що штраф сплачений у повному обсязі.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що ним не порушено законодавство про зайнятість населення та стаття 206 КУпАП, оскільки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є родичами ОСОБА_2., які перебували на відпочинку у відповідача та допомогли у веденні господарства і ця допомога не була оплачена, з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Судацького міського суду АРК від 21.08.09р. у справі №3-1027/09 встановлено, що відповідачем порушено порядок працевлаштування громадян Узбекистану, та відповідно до приписів ст. 72 ч. 4 КАС України, ця обставина не потребує доказуванню при розгляді справи про стягнення штрафу за порушення ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення".

Суд вважає неспроможним посилання відповідача на те, що Акт №102/ш від 11.09.2009 року - документ ненормативного характеру на підставі якого не може бути здійснено стягнення, а також на те, що відповідач не може бути покараний двічі за одне і те ж саме правопорушення, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. «г» пункту 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991р. №47, інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 та 20 Закону України «Про зайнятість населення» і за недодержання вимог статей 8 та 18 зазначеного Закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач приймаючи рішення про накладення на відповідача штрафу за порушення законодавства про зайнятість населення, що оформлено Актом №102/ш від 11.09.2009 року, діяв в межах повноважень та у спосіб визначений Законом України «Про зайнятість населення».

Суд вважає за необхідне зазначити, що економічні санкції, у вигляді штрафу встановленого Законом України «Про зайнятість населення», не є видом адміністративного стягнення, які накладаються за вчинення адміністративного правопорушення, визначеного Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що на час вчинення адміністративного правопорушення, згідно з ст. 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" розмір мінімальної заробітної плати становив 630 грн. Враховуючи викладене суд вважає, що розмір штрафних санкцій розрахований правильно.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не представив суду доказів спростоуючих позовних вимог або доказів сплати заборгованості.

На час судового розгляду сума штрафу за порушення ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 не сплачена, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми штрафу є обґрунтованими, документально підтверджені і підлягають задоволенню.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини.

Постанова викладена у повному обсязі 11.06.2010року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2; ідентифікаційний номерНОМЕР_1, банківські рахунки не відомі) на користь Судацького міського центру зайнятості (98100, АРК, м.Судак, вул. Леніна, 44; банк ГУ Держказначейства у АРК м. Сімферополь, ЄДРПОУ20742809, р/р37175305900031, МФО 824026, код платежу50040500) 25200грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення.

3. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Александров О.Ю.