Постанова № 9924339, 07.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.06.10Справа №2а-5776/10/10/0170 10:40 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Шкроб О.В., представник по довіреності №4 від 28.05.2010 року; Пилипенко К.В., представник по довіреності №2 від 11.05.2010 року;

від відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим - Коновалова П.С., представник по довіреності №7/10 від 09.12.2009 року;

від відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - не з'явився;

прокурора - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм"

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

за участю Прокуратури АР Крим,

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримфітофарм» - позивач - звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання бездіяльності відповідачів з невідшкодування суми бюджетного відшкодування протиправною та про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 706617,00 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим в порушення вимог Закону України “Про податок на додану вартість” не здійснює необхідні заходи щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування по ПДВ за період часу з вересня по грудень 2009 року включно та за січень та лютий 2010 року.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві, та під час судового засідання уточнили, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим щодо ненадання відповідному органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 706617,00 гривень, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримфітофарм».

Представник відповідача ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, докази чого наявні в матеріалах справи, про причини неприбуття не повідомив, клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача та щодо відкладення розгляду справи не надав, заперечення на позовну заяву до суду не направив, тому враховуючі думку представника позивача та другого відповідача, суд вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю не з'явившегося представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи документів.

У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим позовні вимоги визнав у повному обсязі та зазначив, що відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України платникам податку, що зареєстровані в Сімферопольському районі АР Крим, здійснюється з рахунку, відкритого в ГУ ДКУ в АР Крим, зазначив номер рахунку, з якого необхідно провести відшкодування.

У судове засідання прокурор не зявився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності (наявне в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримфітофарм» (код ЄДРПОУ 32417908, юридична адреса: 97557, АР Крим, Сімферопольський район, с. Лікарственне, вул. Центральна, буд.1а) зареєстровано Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим 31 березня 2003 року як юридична особа, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (а.с.75, 77-88). Позивач на час розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим, є платником податку на додану вартість (свідоцтво №100116757 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №180355 - а.с.76).

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Також пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 даного Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю вказаного органу є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п.1, 4 “Положення про Державне казначейство України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232, “Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 №332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за №454/12328, територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Отже, органи державного казначейства, в даному випадку, Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, є субєктом владних повноважень, яке безпосередньо перераховує суми відшкодування з бюджетного рахунку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, суд зобовязаний перевірити, чи є дії відповідача правомірними у звязку з затримкою та нездійсненням бюджетного відшкодування позивачеві.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.1.6 та 1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивачем під час розгляду справи надані документи, які свідчать про те, що ним до ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим в порядку, встановленому чинним законодавством, надіслані податкові декларації з ПДВ за вересень 2009 року (т.2, а.с.30-32), за жовтень 2009 року (т.2, а.с.33-35), за листопад 2009 року (т.2, а.с.36-38), за грудень 2009 року (т.2, а.с.39-41), за січень 2010 року (т.2, а.с.45-47), за лютий 2010 року (т.2, а.с.42-44), разом з якими надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати на його поточний рахунок визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування, а саме: за вересень 2009 року - у розмірі 102141грн.00коп., за жовтень 2009 року - у розмірі 70960грн.00коп., за листопад 2009 року - у розмірі 157030грн.00коп., за грудень 2009 року - у розмірі 108595грн.00коп., за січень 2010 року - у розмірі 235422грн.00коп., за лютий 2010 року - у розмірі 32469грн.00коп.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач - ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим, діючи згідно з пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, провів документальні невиїзні та позапланові виїзні перевірки заявлених у деклараціях даних, за результатами яких склав довідки №2049/23-02/32417908 від 17.11.2009 року (т.1, а.с.53-59); №2311/15-02/32417908 від 15.12.2009 року (т.1, а.с.42-52); №71/23-02/32417908 від 26.01.2010 року (т.1, а.с.25-41); №236/23-02/32417908 від 19.02.2010 року (т.1, а.с.154-41); №500/23-02/32417908 від 29.03.2010 року (т.1, а.с.9-24); №788/23-02/32417908 від 11.05.2010 року (т.1, а.с.89-102). У зазначених документах зафіксовані висновки податкового органу про те, що проведеними перевірками підтверджені заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року у сумі 102141грн.00коп., за жовтень 2009 року - у сумі 70960грн.00коп., за листопад 2009 року - у сумі 157030грн.00коп., за грудень 2009 року - у сумі 108595грн.00коп., за січень 2010 року - у сумі 235422грн.00коп., за лютий 2010 року - у сумі 32469грн.00коп., а взагалі в сумі 706617грн.00коп.

Відповідач ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим - в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надав доказів того, що на час звернення позивача до суду ним отримані будь-яки матеріали, яки б не підтверджували дані, зазначені у вказаних деклараціях. Також податковим органом під час розгляду справи не повідомлено суду про нікчемність або про визнання недійсними угод, укладених позивачем за вказані податкові періоди, податкові зобовязання і податковий кредит по яким відображені в податкових деклараціях; про порушення позивачем порядку подання податкових декларацій та додатків до них; про ненадходження податку на додану вартість по операціям з контрагентами позивача до бюджету; а також про те, що відомості, викладені в зазначених довідках, не відповідають обставинам справи та/або про проведення інших перевірок позивача за вказані податкові періоди, за результатами яких податковий орган дійшов би висновку про невідповідність даних, викладених позивачем в податкових деклараціях з ПДВ, фактичним обставинам справи. Розрахунок суми бюджетного відшкодування також підтверджено позивачем в наданому до суду розрахунку (т.2, а.с.48-49), відомості якого під час розгляду справи відповідачами не оспорені.

Крім того, Головним управлінням ДКУ в АР Крим суду не надано доказів повернення позивачу зазначених сум у повному обсязі.

За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, бездіяльність ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим щодо ненадання відповідному органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 706617грн.00коп., що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримфітофарм» підлягає визнанню протиправною, з Державного бюджету України на користь позивача повинно бути стягнено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року - у сумі 102141,00 гривень, за жовтень 2009 року - у сумі 70960,00 гривень, за листопад 2009 року - у сумі 157030,00 гривень, за грудень 2009 року - у сумі 108595,00 гривень, за січень 2010 року - у сумі 235422,00 гривень, за лютий 2010 року - у сумі 32469,00 гривень, а взагалі в сумі 706617,00 гривень.

Суд також вважає необхідним зазначити, що оскільки відповідний рахунок, відкритий в Головному управління Державного казначейства України в АР Крим для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість з бюджету, може бути змінено на час виконання постанови суду (що підтверджено представником ГУ ДКУ в АР Крим під час розгляду справи), суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача - ГУ ДКУ в АР Крим - про зазначення в резолютивній частині постанови банківських реквізитів відповідного рахунку, з якого повинно бути проведено відшкодування, не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 03 гривні 40 копійок та 1700 гривень 00 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 07 червня 2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 14 червня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати противоправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим щодо ненадання відповідному органу державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 706617,00 гривень, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримфітофарм».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 706617 (сімсот шість тисяч шістсот сімнадцять) гривень 00 копійок.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфітофарм" з Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок та 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.