Ухвала суду № 99201171, 25.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.08.2021 Справа № 905/1544/21

Суддя Господарського суду Донецької області Устимова А.М., розглянувши позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішень, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та додані до неї документи,-

В С Т А Н О В И В:

12.08.2021, шляхом надіслання поштового відправлення Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішень, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що рішення від 25.06.2020 №7/53-5487 прийняте на L III сесії VII скликання Маріупольської міської ради Донецької області з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині відмови у поновленні строку оренди земельних ділянок: 1.1. в Кальміуському районі міста: 1.1.1. площею 0,0005 га (кадастровий номер 1412336600:01:005:0182) по АДРЕСА_1 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ; рішення від 26.02.2021 №8/4-351, прийняте на IV сесії VIII скликання Маріупольської міської ради Донецької області з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню незаконним та скасуванню в частині відмови у поновленні строку оренди земельних ділянок: 1.1. В Кальміуському районі міста: 1.1.1. площею 0,0005 га (кадастровий номер 1412336600:01:005:0182) по АДРЕСА_1 Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ; договір оренди підлягає поновленню, керуючись ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме: згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 21.04.2015р. за №6/47-5330, договору оренди земельної ділянки від 17.06.2015р., зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2015р. за №12688690, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 знаходилась в оренді до 17.12.2020р., земельна ділянка площею 0,0005 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування кіоску з реалізації телефонних карток) по АДРЕСА_1 .

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Дослідивши подані матеріали позовної заяви на відповідність вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, зважаючи на наступне.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати положенням статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам статті 172 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, зокрема, повинна містити відомості про повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Для визначення правильного найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичних осіб сторін у справі суд користується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вказана позивачем у своїй позовній заяві адреса місцезнаходження юридичної особи Маріупольської міської ради Донецької області не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, у своїй позовній заяві позивач адресою місцезнаходження Маріупольської міської ради Донецької області зазначає: « 87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Митрополитська, б.39», однак, згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження вказаної юридичної особи є: « 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70».

Відтак, за висновками суду, вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України не виконані позивачами належним чином, та їм слід визначитися із правильною адресою юридичної особи відповідача, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України станом на момент подання позову та розгляду судом питання про його прийняття.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що всупереч вказаної норми, позивачем у позовній заяві не зазначений та не наданий окремим додатком до позовної заяви попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Одночасно суд звертає увагу позивача, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається не тільки зі сплаченого судового збору, а й з витрат, пов`язаних з розглядом справи. В такому розрахунку мають зазначатися не тільки вже понесені витрати, а й такі, які позивач потенційно може понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі відсутності інших судових витрат, крім витрат зі сплати судового збору, які понесені або потенційно можуть бути понесені позивачем, останній також повинен про це зазначити у тексті позову або у окремій заяві, доданої до нього.

Відтак, позивачем не виконано вимоги п.9 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, щодо надання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Також, частиною першою статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Вищезазначені приписи норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.7, 13 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року затверджено «Правила надання послуг поштового зв`язку», відповідно до яких, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Відповідно до з п.п. 59, 61 зазначених Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Отже, як документ, що підтверджує направлення позовної заяви відповідачу, судом може бути прийнятий до уваги оригінал розрахункового документу (касового чеку, фіскального чеку, поштової квитанції) про сплату поштових послуг, який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення та опис вкладення до поштового відправлення, в якому відображається адреса та назва особи, якій кореспонденція направляється та з якого вбачається зміст поштового відправлення та на якому міститься відповідний штамп поштового відділення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу позивачем в додатках до позовної заяви надається копія квитанції про відправлення відповідачеві позову з додатками.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано означеної квитанції, однак надана копія експрес-накладної ТОВ «Нова пошта» від 04.08.2021 №59000715495887 спрямована на адресу приватної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), який не є відповідачем по справі.

Відсутність в додатках до позовної заяви копії квитанції про відправлення відповідачеві позову з додатками підтверджується відповідним актом від 16.08.2021, складеним Господарським судом Донецької області.

Відтак, за висновками суду, вимоги ст.ст.164,172 Господарського процесуального кодексу України щодо направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками листом з описом вкладення не виконані позивачем належним чином.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно по положень до ч.2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.

Так, зазначеним законом визначено ставки судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлено три вимоги немайнового характеру, а отже, останній повинен сплатити судовий збір в розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за три вимоги немайнового характеру, тобто в сумі 6810,00грн ( з урахуванням встановленого нормою статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 2270 гривні станом на 1 січня 2021 року).

Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору за подачу позову до господарського суду надано квитанції на загальну суму 6810,00грн, а саме: від 02.07.2021 №48751516 на суму 2270,00грн, від 02.07.2021 №48751534 на суму 2270,00грн, від 02.07.2021 №48751463 на суму 2270,00грн.

Судом перевірено зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за допомогою комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Згідно виписок про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України:

квитанція від 02.07.2021 №48751534 на суму 2270,00грн зарахована в якості сплати судового збору по справі №905/1505/21, яка перебуває в провадженні судді Демідової П.В. та відповідно до даних, які містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» позовна заява залишена без руху ухвалою суду від 10.08.2021; станом на 25.08.2021 відсутні відомості про відкриття провадження по справі або повернення позовної заяви заявнику.

квитанція від 02.07.2021 №48751463 на суму 2270,00грн зарахована в якості сплати судового збору по справі №905/1292/21, яка перебуває в провадженні судді Шилової О.М. та відповідно до даних, які містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» позовна заява залишена без руху ухвалою суду від 12.07.2021; станом на 25.08.2021 відсутні відомості про відкриття провадження по справі або повернення позовної заяви заявнику.

квитанція від 02.07.2021 №48751516 на суму 2270,00грн зарахована в якості сплати судового збору по справі №905/1296/21, яка перебувала в провадженні судді Фурсової С.М. та відповідно до даних, які містяться в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» позовна заява повернута заявнику ухвалою суду від 12.08.2021; станом на 25.08.2021 відсутні відомості щодо повернення, сплаченого судового збору за вказаною квитанцією, у зв`язку з чим сплачений судовий збір за квитанцією від 02.07.2021 №48751516 в сумі 2270,00грн враховується судом як оплата за одну вимогу немайнового характеру.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем фактично сплачено судовий збір в розмірі 2270,00грн, а отже як за одну вимогу немайнового характеру, що на 4540,00грн менше суми судового збору, який останній мав сплатити за подачу до суду позовної заяви яка містить три вимоги немайнового характеру.

Відтак, за висновками суду, доказів на підтвердження виконання вимоги п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі позивачем не надано. Вказане, згідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Також, частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок щодо надання позивачем до позовної заяви всіх наявних доказів.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.

Дослідивши надані позивачем додатки до позовної заяви, судом встановлено, що копії:

індифікаційного коду ОСОБА_1 , сторінок паспорту з 4 по 13 ОСОБА_1 , сторінок з 2 по 3 рішення від 25.06.2020 №7/53-5487, сторінок з 2 по 3 протоколу від 22.06.2020, сторінки 2 витягу з протоколу L III сесії міської ради VII скликання, сторінки 2 поіменного голосування від 25.06.2020, сторінок з 2 по 3 рішення від 26.02.2021 №8/4-351, сторінок з 2 по 4 протоколу IV сесії Маріупольської міської ради VIII скликання, 2 сторінки витягу з протоколу IV сесії Маріупольської міської ради VIII скликання, сторінок з 2 п 3 поіменного голосування від 26.02.2021, сторінки 2 відповіді на адвокатський запит; сторінок з 2 по 3 договору про надання правової допомоги від 29.11.2018, сторінки 2 довіреності від 27.07.2021 - не засвідчені;

сторінки 1 ОСОБА_1 , сторінки 1 рішення від 25.06.2020 №7/53-5487, сторінки 1 протоколу від 22.06.2020, сторінки 1 витягу з протоколу L III сесії міської ради VII скликання, сторінки 1 поіменного голосування від 25.06.2020, сторінки 1 рішення від 26.02.2021 №8/4-351, сторінки 1 протоколу IV сесії Маріупольської міської ради VIII скликання, 1 сторінки витягу з протоколу IV сесії Маріупольської міської ради VIII скликання, 1 сторінки поіменного голосування від 26.02.2021, 1 сторінки відповіді на адвокатський запит, 1 сторінки договору про надання правової допомоги від 29.11.2018, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю - містять зазначення «адвокат», «копия верна», дату засвідчення та підпис особи, яка їх засвідчила, однак не містять зазначення «Згідно з оригіналом», ініціалів та прізвища особи, яка їх засвідчила;

копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , експрес-накладної від 04.08.2021 №59000715495887, 1 сторінки довіреності від 27.07.2021 містить зазначення «адвокат», «копия верна», дату засвідчення та підпис, ініціали та прізвище особи , яка їх засвідчила, однак не містить зазначення «Згідно з оригіналом».

Враховуючи вищевикладене, додані позивачем до позовної заяви додатки не можуть вважатися засвідченим належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Окремо суд зазначає, що позивач в позовній заяві на підтвердження своїх позовних вимог, крім того, посилається на: звернення позивача до Центру надання адміністративних послуг з заявою про поновлення строків договору оренди, форму опису вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги (арк.4 позову); проект додаткової угоди до договору оренди землі (арк.5 позову), адвокатський запит №025 від 06.04.2021 (арк.8 позову).

Також в резолютивній частині позовної заяви останній просить суд визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 17.06.2015, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2015 за №12688690 згідно рішення Маріупольської міської ради від 21.04.2015 за №6/47-5330.

До матеріалів позовної заяви вищезазначений перелік документів не наданий.

Відтак, за висновками суду, позивачем не виконано вимоги ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо надання до суду всіх наявних доказів.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги п.п.2, 9 ч.3 ст.162, п.п.1-2 ч.1 ст. 164, ч.2 ст.164, ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України. Вказане, згідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

За правилами частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 12, 47, 162-164, 173-174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання незаконним та скасування рішень, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки – залишити без руху.

2.Позивачу протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом:

визначення із правильною адресою місцезнаходження відповідача, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України станом на момент подання позову та розгляду судом питання про його прийняття;

надання до суду:

попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення на адресу, що відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

доказів доплати судового збору в сумі 4540,00грн (в оригіналі);

належним чином засвідчених копій всіх додатків до позовної заяви (відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії);

належним чином засвідчених копій: звернення позивача до Центру надання адміністративних послуг з заявою про поновлення строків договору оренди; форму опису вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги; проекту додаткової угоди до договору оренди землі; адвокатського запиту №025 від 06.04.2021; договору оренди земельної ділянки від 17.06.2015, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.12.2015 за №12688690 згідно рішення Маріупольської міської ради від 21.04.2015 за №6/47-5330.

3.Роз`яснити позивачу, що у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя А.М. Устимова