Рішення № 99149040, 12.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1710/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гринько М.О.,

представника позивача - Дзюбенко В.О.,

представника відповідача - Шаповалова Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (надалі - позивач, ТОВ "Квант Плюс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби (надалі також відповідач), у якій просить: визнати протиправним і скасувати в повному обсязі рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020; визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Держмитслужби №UA807170/2020/01154 від 13.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.10.2020 особою, уповноваженою позивачем на декларування товарів, до Слобожанської митниці Держмитслужби була подана до митного оформлення в митному режимі "імпорт" електронна митна декларація ІМ40ДЕ №UA807170/2020/053158 на промислові товари походження з Китаю. Митна вартість товарів була визначена за основним методом. Позивач вказує, що ним до контролюючого органу були надані всі необхідні документи, які містіть достовірні числові дані, які підтверджують митну вартість товарів за ціною контракту. Позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020 Слобожанською митницею Держмитслужби не надано в розрізі вимог митного законодавства належної оцінки наданим позивачем документам в частині обґрунтованості числового значення митної вартості, не дотримано основоположних принципів, на яких має ґрунтуватися акт індивідуальної дії, а застосування резервного методу не має жодного об`єктивного підґрунтя.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1710/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:30 22 квітня 2021 року, витребувано докази.

16 квітня 2020 року до суду надійшов відзив Слобожанської митниці Держмитслужби на позовну заяву /том 1 а.с. 94-113/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/053158 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема, за кодом 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів. За результатами аналізу та співставлення документів, що підтверджують митну вартість товарів було встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні раніше. Пояснює, що розрахована декларантом митна вартість складається з фактурної вартості та транспортних витрат. Однак, подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме транспортних витрат, хоча позивач мав обов`язок довести митну вартість товару. Відповідач вважає, що при прийнятті спірного рішення він дотримався вимог законодавства, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та неупереджено. Крім того зазначає, що оскільки товар було оформлено та випущено у вільний обіг відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за новою декларацією №UA807170/2020/053483 від 13.10.2020, оскаржувана картка відмови вичерпала свою дію шляхом виконання декларантом вимог, що забезпечують можливість митного оформлення товарів.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання та підготовче засідання відкладено до 09:30 14 травня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14:00 26 травня 2021 року.

Протокольними ухвалами суду від 26 травня 2021 року витребувано докази та оголошено перерву в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

12.10.2020 з метою митного оформлення товару декларантом подано до Слобожанської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №UA807170/2020/053158 на товар: "Товар 1. Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, засуви сталеві, призначені для використання в якості запірної арматури для герметизації гирла на нафтових і газових свердловинах: засувка 30ч6бр Ду50 Ру16 - 287грн.; Засувка 30ч6бр Ду 16 Ру16- 334 шт.; Засувка 30ч6бр Ду 80 Ру 16 - 271 шт.; Засувка 30ч6бр Ду 150 Ру16 - 153 шт.; Засувка 30ч6бр Ду200 Ру16 - 27 шт.; Засувка 30ч6бр Ду250 Ру16- 5 шт.; Засувка клинова нержавіюча з висувним шпинделем фланцева сталева 30нж41нж, Ду100 Ру1,6 МПа з КМЧ - 13 шт; Засувка клинова нержавіюча з висувним шпинделем фланцева сталева 30нж41нж, Ду150 Ру1, 6 МПа з КМЧ - 6 шт; Виробник: BAODING PINGYILU IM & EX TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: PYL". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 8481806300, ціна товару (графа 42) - 39614,6800, код МВВ (графа 43) - 1; Товар 2. Крани, клапани, вентилі та аналогічна арматура для трубопроводів, засуви з ливарного чавуну, призначені для використання в якості запірної арматури для герметизації гирла на нафтових і газових свердловинах: засувка чавунна 30ч6бр Ду 100 Ру10 - 20 шт.; засувка чавунна 30ч6бр Ду 150 Ру10 - 10 шт.; Виробник: BAODING PINGYILU IM & EX TRADING CO., LTD. Країна виробництва: CN. Торговельна марка: PYL". У графі 33 митної декларації зазначено код товару 8481806100, ціна товару (графа 42) - 1225,1000, код МВВ (графа 43) - 1" /том 1 а.с. 174-175/.

У графі 44 митної декларації №UA807170/2020/053158 від 12.10.2020 декларантом зазначено перелік документів, зокрема:

- 0003 - сертифікат якості б/н від 10.08.2020 /том 1 а.с. 176/;

- 0271 - пакувальний лист б/н від 10.08.2020 /том 1 а.с. 177/;

- 0380 - рахунок-фактура PYL&KPL від 10.08.2020 /том 1 а.с. 178, 179/;

- 0705 - коносамент SZE20070072 від 15.08.2020 /том 1 а.с. 180/;

- 0730 - автотранспортна накладна 2787 від 09.10.2020 /том 1 а.с. 181/;

- 0861 - сертифікат про походження товару G20МА5СRМJ32863 від 23.09.2020 /том 1 а.с. 182/;

- 3001 - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару від 01.07.2020, 07.07.2020, 22.07.2020, 03.08.2020, 04.08.2020, 07.08.2020, 11.08.2020, 14.08.2020, 26.08.2020 /том 1 а.с. 183-191/;

- 3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №44 від 06.10.2020 /том 1 а.с. 192/;

- 3007 - довідка про транспортні витрати №44 від 06.10.2020 /том 1 а.с. 193/;

- 4104 - зовнішньоекономічний договір №KP PYL 7 від 26.12.2019 /том 1 а.с. 200-203/;

- 4103 - доповнення до зовнішньоекономічного договору - додатки №1 від 26.12.2019, №2 від 01.07.2020, №3 від 27.07.2020 /том 1 а.с. 194-199/;

- d4207 - договір про надання послуг митного брокера №10/08/20-Б від 10.08.2020;

- 4301 - договір про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020 /том 1 а.с. 204-208/.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UA807170/2020/053158 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР, щодо можливого заниження митної вартості товарів, зокрема, за кодом 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів /том 1 а.с. 120-122/, у зв`язку з чим проведено поглиблену перевірку повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення за МД №UA807170/2020/053158 від 12.10.2020 /том 1 а.с. 18/, у якому, серед іншого, зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з обов`язковім перекладом та проведенням верифікації експортної митної декларації враховуючи інформацію надану листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР "Інспектор2006" пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом ФОП ОСОБА_1 від 13.10.2020 №13/10/20-1 "Про надання додаткових документів" Слобожанську митницю Дермитслужби повідомлено про неможливість надання запитуваних документів протягом наступних 10 календарних днів /том 1 а.с. 19-20/.

13.10.2020 Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002131/2 /том 1 а.с. 21-22/. У графі 33 рішення №UA807000/2020/002131/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутня експортна МД), а також в зв`язку з неподанням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСАУР є наявна в митному органі цінова інформація що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UA110140/2020/7600 від 19.08.2020, №UA110140/2020/7599 від 19.08.2020. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 4,00 $/кг, товар 2) 4,00 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту".

13.10.2020 Слобожанською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01154, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020 (вимоги пунктів 3 та 6 статті 54 МКУ).

Не погодившись з рішенням Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01154 від 13.10.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020 та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01154 від 13.10.2020, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Отже, до митної вартості товару включаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України у разі, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2019 між ТОВ "Квант Плюс" (покупець) та BAODING PINGYILU IM & EX TRADING CO., LTD (постачальник) укладено договір поставки №KP PYL 7 /том 1 а.с. 28-31, 200-203/, за умовами якого продавець зобов`язаний у відповідності з відповідними специфікаціями до Договору, поставити та передати у власність покупця обладнання та матеріали (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар/послуги (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 Договору №KP PYL 7 асортимент, кількість, ціна і загальна вартість товару, що являється предметом цього Договору, визначаються в Специфікаціях, які є частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору №KP PYL 7 товар повинен бути переданий на умовах, визначених у відповідних специфікаціях до даного договору.

Згідно умов Договору №KP PYL 7 та додатків до нього товар поставляється позивачу на умовах FOB-Tianjin та при його тлумаченні мають силу правила ІНКОТЕРМС-2010.

На підтвердження такої складової митної вартості як витрати на транспортування разом із ЕМД декларантом до Слобожанської митниці Держмитслужби були надані наступні транспортні (перевізні) документи:

- 4301 - договір про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020 /том 1 а.с. 204-208/;

- 0705 - коносамент SZE20070072 від 15.08.2020 /том 1 а.с. 180/;

- 0730 - автотранспортна накладна 2787 від 09.10.2020 /том 1 а.с. 181/;

- 3004 - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №44 від 06.10.2020 /том 1 а.с. 192/;

- 3007 - довідка про транспортні витрати №44 від 06.10.2020 /том 1 а.с. 193/.

Аналізуючи умови договору про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020 /том 1 а.с. 204-208/, суд встановив, що за цим договором одна сторона (експедитор - ТОВ «Алваз Лоджистікс») зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовник - ТОВ «Квант плюс») виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням і перевантаженням експортно-імпортних і транзитних вантажів, що прямують до/з України, по території України, країн СНД та третіх країн.

Відповідно до п. 1.2 цього договору на надання експедитором послуг, необхідних для доставки конкретної партії вантажу, в тому числі в контейнерах (перевірка якості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, зберігання вантажу і його отримання в пункті призначення, одержання потрібних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей і тому подібне), сторони підписують Додатки до цього Договору, що є його невід`ємною частиною. В рамках Додатків до Договору, при виконанні послуг необхідних для доставки вантажу експедитор, зокрема:

забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, організовує перевезення вантажів різними видами транспорту, в тому числі в контейнерах по території України та іноземних держав, відповідно до умов Договору, укладеного відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс»;

фрахтує національні, іноземні судна, залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

здійснює оформлення транспортної документації та її розсилання за належністю;

здійснює страхування вантажів та своєї відповідальності;

здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

Згідно з п. 4.1 цього договору оплата послуг експедитора за перевезення/перевалку та інші надавані експедитором послуги, проводяться відповідно до умов і за ставками, зазначеними в додатках до цього договору - заявках на перевезення.

Отже, кожна окрема організація перевезення конкретної партії товару оформляється Додатком до загального договору про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020, який має бути його невід`ємною частиною, та саме на підставі цих додатків до договору, які містять істотні умови договору у розумінні статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитор здійснює виконання або організацію виконання послуг, пов`язаних з перевезенням і перевантаженням експортно-імпортних і транзитних вантажів, що прямують до/з України, по території України, країн СНД та третіх країн.

Однак, як встановлено зі змісту ЕМД ІМ40ДЕ №UA807170/2020/053158 від 12.10.2020 /том 1 а.с. 174-175/ та підтверджується іншими матеріалами справи /том 2 а.с. 9, 13-24/, позивачем до митного органу не було надано Додаток до договору - заявку на перевезення вантажу №760А від 13.08.2020, заявленого до митного оформлення за ЕМД №UA807170/2020/053158, яка була надана позивачем виключно до суду разом з позовною заявою /том 1 а.с. 59/.

Згідно з пунктом 2.1.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020 замовник зобов`язаний на підставі рахунка експедитора здійснювати 100% передплату і остаточний розрахунок, що включають в себе як забезпечення експедитора засобами в довірче управління для організації перевезень вантажів, для відшкодування документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах замовника з метою виконання умов договору, так і винагороду експедитора.

Тобто договором про надання послуг з організації перевезення вантажів №80 від 03.01.2020 передбачено 100% передплата, а тому на момент митного оформлення має бути відповідне платіжне доручення чи інший банківський документ, що підтверджує оплату транспортних витрат, який в силу частини 2 статті 53 Митного кодексу України повинен подаватися до митниці на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Однак, до митного органу не було надано такого платіжного доручення чи іншого банківського документу, що підтверджує оплату транспортних витрат та який мав бути у позивача на час подання декларації в силу умов укладеного договору.

FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) - термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

За умовами Договору №KP PYL 7 транспортні послуги щодо перевезення товару після його відвантаження на судно покладені саме на позивача, а тому в силу частини 10 статті 58 Митного кодексу України транспортні послуги з перевезення товару до кордону України, підлягають включенню до митної вартості товару.

Згідно з пунктом 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов`язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду).

Враховуючи, що експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

Згідно з приписами статті 9 цього Закону за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

У наданому митному органу рахунку на оплату транспортних послуг №44 від 06.10.2020 /том 1 а.с. 192/ вказано такі роботи (послуги): фрахт (Tianjin, China-Odessa,Ukraine) ZCSU8602787 за ціною без ПДВ 80942,51 грн.; компенсація витрат із страхування контейнерного обладнання (контейнер ZCSU8602787- на території України ціна без ПДВ 391,00 грн.; ТЕО (ZCSU8602787) за маршрутом м. Одеса-м. Харків-м. Маріуполь, експедиторська винагорода на території України за ціною без ПДВ 43458,88 грн.

При цьому, до обчисленої декларантом митної вартості товару додано виключно вартість фрахту судна в сумі 80942,51 грн.

Витрати позивача на транспортно-експедиційні послуги до території України не відображені у рахунку, документально не підтверджені та не включені позивачем до митної вартості товару.

Суд також зауважує, що рахунок не містить відомостей про вартість перевезення товару по території України з порту Одеси до митниці призначення, хоча, як вбачається з автотранспортної накладної 2787 від 09.10.2020 /том 1 а.с. 181/, перевезення товару по території України здійснювалося залученим суб`єктом господарювання ТОВ «КОНТ-ТРАКТ», а не експедитором. При цьому рахунок містить виключно розмір витрат на експедиторську винагороду на території України та не містить розміру витрат на експедиторську винагороду до території України.

Враховуючи все вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що рахунок на оплату №44 від 06.10.2020 не може бути визнаний документом, який належним чином підтверджує задекларовані витрати на перевезення.

У довідці ТОВ «Алваз Лоджистікс» №44 від 06.10.2020 про вартість транспортування вказана вартість транспортних витрат на перевезення вантажу по коносаменту SZE20070072 по маршруту Tianjin, China-Одеса в сумі 80942,51 грн. без ПДВ /том 1 а.с. 61/.

Проте, довідка ТОВ «Алваз Лоджистікс» №44 від 06.10.2020 не є платіжним дорученням чи банківським документом, а також не є первинним документом бухгалтерського обліку, а отже не є належним документом, що підтверджує вартість транспортних послуг на перевезення вантажу до території України по коносаменту SZE20070072.

Відповідно до пункту 4.3 Договору №KP PYL 7 до товару мають бути додані наступні документи, зокрема, один екземпляр експортної митної декларації на товар.

Однак, до митного оформлення декларантом такий документ не подавався, що підтверджується відсутністю в графі 44 ЕМД реквізитів документа за кодом «9610», яким має бути позначений такий документ відповідно до Класифікатора документів.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про наявність обґрунтованих сумнівів щодо митної оцінки вартості товару, оскільки документи, подані позивачем до митного оформлення, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, тобто були наявні підстави для запиту у декларанта додаткових документів, у зв`язку з чим митним органом сформовано та направлено позивачу 12.10.2020 повідомлення за МД №UA807170/2020/053158 від 12.10.2020 /том 1 а.с. 18/, на яке у відповідь отримано лист від 13.10.2020 №13/10/20-1 про неможливість надання запитуваних документів протягом наступних 10 календарних днів /том 1 а.с. 19-20/.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Проте, використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально, документи, подані декларантом містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутня експортна МД), а також декларантом не надано витребувані додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 Митної декларації України.

Декларантом не була надана та відсутня у розпорядженні митного органу інформація щодо угод на ідентичні товари, інформація щодо угод на подібні товари. Декларантом не була надана та відсутня у розпорядженні митного органу інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Декларантом не була надана та відсутня у розпорядженні митного органу інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

З урахуванням наведеного вище, 13.10.2020 Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/002131/2 /том 1 а.с. 21-22/, яке відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України та яким із застосуванням шостого методу митним органом відкоригована митна вартість товару №1 та №2.

Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У зв`язку з неможливістю через відсутність відповідної інформації застосувати основний метод визначення вартості товару та послідовно застосувати другорядні методи: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), митним органом було застосовано резервний метод визначення митної вартості товару. Зокрема, використано наявну в митному органі цінову інформацію, що була наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: №UA110140/2020/7600 від 19.08.2020, №UA110140/2020/7599 від 19.08.2020 /том 1 а.с. 218-221/.

Частиною 12 статті 264 Митної декларації України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

13.10.2020 Слобожанською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01154, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: неможливість здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/002131/2 від 13.10.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/01154 від 13.10.2020 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, встановлених під час виконання функцій контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування - відсутні.

При вирішенні справи судом враховано позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, адміністративний позов ТОВ "Квант Плюс" необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (ідентифікаційний код 31618527, вул. Конституції, 13, м. Полтава, 36020) до Слобожанської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43332958, вул. Короленка, 16Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 25 серпня 2021 року.

Суддя С.С. Сич