Рішення № 99133697, 13.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2021 року м. Київ № 640/11812/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «А.Т.Н.»доКиївської обласної державної адміністраціїпро визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

29.05.2020 Приватне підприємство «А.Т.Н.» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київської обласної державної адміністрації щодо дострокового розірвання договору № 2015-15-14 про організацію перевезень на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015, укладеному з ПП «А.Т.Н.»;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 19.03.2020 № 163 в частині розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015 № 2015-15-14, укладеному з ПП «А.Т.Н.» стосовно приміського автобусного маршруту загального користування № 718 «Вишневе - Київ АС «Південна».

Обґрунтовуючи позов позивач вважає, що дії Київської обласної державної адміністрації щодо розірвання договору № 2015-15-14 про організацію перевезень на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015 є протиправними, аргументуючи це тим, що згідно з зазначеними в позові розпорядженнями Київською обласною державною адміністрацією делеговано повноваження організатора Управлінню інфраструктури Київської обласної адміністрації, в тому числі й дострокове розірвання договорів з автомобільним перевізником; а отже, відповідач, передавши свої повноваження втратив право на дострокове розірвання договору із перевізником; водночас, КОДА, яка делегувала повноваження організатора Управлінню інфраструктури КОДА, не мала права своїм розпорядженням від 19.03.2020 № 163 розірвати в односторонньому порядку договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015 № 2015-15-14; отже, дії КОДА щодо дострокового розірвання договору № 2015-15-14 від 26.11.2015 є протиправними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

05.06.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11812/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

27.07.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляну на таке. Окружним адміністративним судом м. Києва розглядалась адміністративна справа № 826/3287/16 за позовом ТОВ «Кийтранс-2005» та ТОВ «Клайт» до КОДА, Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції КОДА, за участю третьої особи - ПП «А.Т.Н.»; за результатами перегляду справи ВС 06.03.2019 вирішено позовні вимоги ТОВ «Кийтранс-2005» та ТОВ «Клайт» задовольнити повністю, визнано протиправним та скасовано рішення від 05.11.2015 № 2015-3 щодо визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу; 19.03.2020 КОДА прийняла розпорядження № 163 «Про виконання постанов Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/3287/16 та від 23.10.2019 у справі № 810/5767/15»; відповідно до п. 3.1 розпорядження № 163 КОДА зобов`язала управління інфраструктури КОДА надіслати лист-повідомлення ПП «А.Т.Н.» про розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015 № 2015-15-14; отже, рішення щодо розірвання договору є правомірним та вчинене з дотриманням вимог закону; щодо тверджень позивача, що у КОДА були відсутні повноваження на розірвання договору, то Управління інфраструктури КОДА не є окремим органом державної влади, а діє лише як структурний підрозділ КОДА, виконує доручення органу виконавчої влади КОДА; відтак, делегування повноважень щодо проведення конкурсів не позбавляє права КОДА на розірвання договорів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.11.2015 між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «А.Т.Н.» було укладено договір № 2015-15-14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 718.

Відповідно до п. 6.1 договору № 2015-15-14 від 26.11.2015 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 02.11.2020.

19.03.2020 Київська обласна державна адміністрація видала розпорядження № 163 «Про виконання постанов Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/3278/16 та від 23.10.2019 у справі № 810/5767/15», яким прийнято рішення розірвати в односторонньому порядку договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 26.11.2015 № 2015-15-14, укладений з ПП «А.Т.Н.» стосовно приміського автобусного маршруту загального користування № 718 «Вишневе-Київ АС «Південна», на підставі пункту 5.10.4 договору.

Не погоджуючись із розпорядженням КОДА № 163 від 19.03.2020, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Основні засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 43 Закону України «Про автомобільний транспорт», у редакції, яка діяла на час проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 718, визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Претендентами на одержання права здійснювати перевезення пасажирів у межах маршруту № 718, які подали заяви на участь у конкурсі, були ПП «А.Т.Н.», ТОВ «Кийтранс-2005», ТОВ «Клайт», ПП «К-А-Н» та ПП «Надія-2000» (зазначена інформація встановлена та зафіксована у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/3287/16 (провадження № № К/9901/21280/18, К/9901/21281/18)).

За результатами голосування, проведеного на засіданні конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 № 2015-3, переможцем у конкурсі на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті № 718 «Вишневе - Київ «АС «Південна» визнано ПП «А.Т.Н.».

Як вже зазначалося вище, 26.11.2015 між Київською обласною державною адміністрацією та Приватним підприємством «А.Т.Н.» було укладено договір № 2015-15-14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 718.

Вважаючи рішення Конкурсного комітету від 03, 05.11.2015 № 2015-3 протиправним, ТОВ «Кийтранс-2005» та ТОВ «Клайт» оскаржили його до суду.

Постановою Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/3287/16 (провадження № № К/9901/21280/18, К/9901/21281/18) визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 № 2015-3 щодо визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу, ТОВ «Кийтранс-2005» - перевізником-претендентом, який посів друге місце, на здійснення перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 718 «Вишневе - Київ «АС «Південна» (об`єкт конкурсу № 14); визнано протиправним та скасовано наказ управління інфраструктури Київської ОДА про введення в дію рішення Конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 № 2015-3 в частині визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу № 14 (автобусний маршрут загального користування № 718 «Вишневе - Київ «АС «Південна»); зобов`язано конкурсний комітет визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 718 «Вишневе - Київ «АС «Південна» на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 03.11.2015, та документів, поданих перевізниками-претендентами до 03.11.2015 включно.

Також рішення Конкурсного комітету від 03, 05.11.2015 № 2015-3 було оскаржено до суду і ТОВ «К-А-Н».

Постановою Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 810/5767/15 (адміністративне провадження № К/9901/33535/18) визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 03.11.2015, оформленого протоколом № 2015-3, в частині оголошення переможцем конкурсу ПП «А.Т.Н» на автобусному маршруті № 718 «Вишневе - Київ АС «Південна» на об`єкті конкурсу № 14; зобов`язано Конкурсний комітет з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 718 «Вишневе - Київ АС «Південна» на об`єкті конкурсу №14 на підставі документів, поданих перевізниками-претендентами до 14 жовтня 2015 року включно.

Частиною 1 ст. 359 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З метою виконання вказаних рішень Верховного Суду, які набрали законної сили 06.03.2019 та 23.10.2019, Київська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження від 19.03.2020 № 163, яке оспорюється в межах розгляду цієї справи.

Щодо повноважень Київської обласної державної адміністрації з прийняття спірного розпорядження, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081, організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування на міжміському і приміському автобусних маршрутах, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласний маршрут), у тому числі таких, що проходять від населених пунктів Київської області до м. Києва, є, зокрема, обласні державні адміністрації.

Аналогічні положення закріплені і в ст. 7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Тобто, як вбачається з викладених норм, Київська обласна державна адміністрація наділена повноваженнями щодо організації та проведення конкурсів на внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, в т.ч. і на маршруті № 718.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2015 розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації № 166 «Про додаткові заходи з упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації» було затверджено структуру Київської обласної державної адміністрації. Серед структурних одиниць КОДА знаходиться і Управління інфраструктури КОДА.

В подальшому розпорядженням від 22.06.2015 № 225 було затверджено Положення про управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації.

Розпорядженням від 12.03.2018 № 130 до Положення про управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації було внесено зміни та викладено його у новій редакції.

Так, відповідно до п. 1 Положення про управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації, у редакції зі змінами, що були внесені розпорядженням 12.03.2018 № 130, Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації, утворюється головою облдержадміністрації і в межах Київської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

З аналізу викладених норм вбачається, що Управління інфраструктури Київської ОДА не є окремим органом державної влади, а є структурним підрозділом Київської ОДА.

До того ж, суд акцентує увагу, що договір від 26.11.2015 № 2015-15-14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування укладався саме з Київською обласною державною адміністрацією в особі начальника управління інфраструктури, а тому Київська ОДА є стороною договору і за дотримання умов щодо можливості односторонньої відмови від договору має право розривати такий договір.

В підтвердження того факту, що відносини щодо перевезення пасажирів складаються між органом виконавчої влади місцевого рівня і автомобільним перевізником, варто акцентувати увагу і на ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт» відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Отже, Київська обласна державна адміністрація є місцевим виконавчим органом влади, який відповідно до ст. 31, 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» є стороною договору про організацію автомобільних перевезень. Натомість, Управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації є лише структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації, а не окремим державним органом виконавчої влади.

Щодо підстави розірвання договору № 2015-15-14 від 26.11.2015 в односторонньому порядку, то сук акцентує увагу на такому.

Відповідно до пп. 5.10.4 договору від 26.11.2015 № 2015-15-14 організатор має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку вступу у законну силу судового рішення, що скасовує підстави укладення договору.

Враховуючи у сукупності все вищевикладене, зокрема, і той факт, що Київська ОДА є організатором спірних перевезень, та беручи до уваги, що підстава укладення договору, а саме наказ управління інфраструктури Київської ОДА про введення в дію рішення Конкурсного комітету, оформленого протоколом від 03, 05.11.2015 № 2015-3 в частині визнання ПП «А.Т.Н.» переможцем конкурсу по об`єкту конкурсу № 14 (автобусний маршрут загального користування № 718 «Вишневе - Київ «АС «Південна»), скасована, то спірне розпорядження № 163 від 19.03.2020 винесене правомірно і уповноваженим на те суб`єктом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «А.Т.Н.» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із квитанції № 0.0.1720272961.1 від 28.05.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.Н.» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко