Рішення № 99116359, 19.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9053/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря с/з - Сініцина А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) про визнання протиправними та скасування рішення від 08.02.2021 року № UA500500/2021/000054/2 та картки відмови № UA500500/2021/00083 від 08.02.2021, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000054/2 від 08.02.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00083 від 08.02.2021 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення товару декларантом подано митну декларацію № UА 500500/2021/004851, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Відповідачем 08.02.2021 року прийнято рішення № UA500500/2021/000054/2 «Про коригування митної вартості товарів» та на підставі якого, видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00083.

Позивач, вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000054/2 від 08.02.2021 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00083 від 08.02.2021 року є необґрунтованими, звернувся до суду з даним позовом.

06.07.2020 року за вх. № 35571/21 від Одеської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UА 500500/2021/004851 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) п.п. 4.3. зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 №19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено на яких саме умовах здійснюється оплата на товар по даній поставці; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 02.12.2020 року №021720200000408051 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.12.2020 №J254Z20-25 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR; 4) прайс-листи від 02.12.2020 № J254Z20-25-PR не містить, згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов Митного кодексу України, зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів та зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Заяви чи клопотання від сторін.

24.06.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено підготовче засідання на 23.06.2021 року о 14.00 год.

23.06.2021 року, протокольною ухвалою суду, відкладено підготовче засідання на 04.08.2021 року о 12.30 год.

04.08.2021 року, протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.08.2021року об 11.30 год.

17.08.2021 року в судове засіданні представник позивача не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, попередньо подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

В судовому засіданні 17.08.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про задоволення адміністративного позову.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», код ЄДРПОУ 43096047, Дата запису: 05.07.2019 року, номер запису: 15431020000004361 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності по КВЕД:

46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний);

46.41 Оптова торгівля текстильними товарами;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах;

47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах;

47.82 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям;

47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами;

47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет;

47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

24.10.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (покупець) та «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» (Китай) (продавцем) був укладений Контракт №19YG-099 (далі - Контракт).

Згідно п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари, кількість, якість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку.

Відповідно до п. 3.1. Контракту, поставка товару здійснюється під час морського перевезення на умовах, визначених для кожної поставки в Специфікації, відповідно до «Інкотермс-2010».

Відповідно до додаткової угоди №1 від 24.12.2019 року до Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року внесено зміни, а саме: розділ 3 Контракту доповнено п.3.7. наступного змісту «Незалежно від обраного Продавцем та Покупцем виду базису поставки конкретної партії товару, Сторони погодили, що фрахт судна може оплачуватися Продавцем. Вартість фрахту може оплачуватись Покупцем на користь Продавця разом з оплатою вартості поставленої партії товару на умовах оплати за поставку цієї конкретної партії товару. При цьому Продавець може виставити Покупцю як окремі рахунки за поставлену партію товару та фрахт, так і один загальний рахунок, який буде включати вартість фрахту».

Для здійснення митного оформлення поставлених товарів відповідно до Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року та додаткової угоди від 24.12.2019 року до Контракту декларантом ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» подало до Одеської митниці Держмитслужби (далі - митниця, відповідач) митну декларацію форми № UА500500/2021/004851. Митну вартість товарів позивач визначив за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів Позивач подав до Митниці:

пакувальний лист № J254Z20-25-PL від 02.12.2020 року;

рахунок-фактура (інвойс) № J254Z20-25 від 02.12.2020 року;

коносамент № LSSZEC201121118 від 05.12.2020 року;

автотранспортна накладна № 4483 від 27.01.2021 року;

автотранспортна накладна № 6235 від 27.01.2021 року;

автотранспортна накладна № 7503 від 27.01.2021 року;

акт про проведення огляду товарів № UА500110/2021/000175 від 27.01.2021 року;

акт про проведення огляду товарів № UА500500/2021/003575 від 29.01.2021 року;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № J254Z20-25-PR від 02.12.2020 року;

додаткова угода №1 від 24.12.2019 року до Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року;

Контракт №19YG-099 від 24.10.2019 року;

Акт зважування № 125531 від 27.01.2021 року;

Акт зважування № 128506 від 27.01.2021 року;

Акт зважування № 128545 від 27.01.2021 року;

Акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах від 27.01.2021 року;

копія митної декларації країни відправлення № 021720200000408051 від 02.12.2020 року.0

За результатами перевірки документів позивача було повідомлено Митницею, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Разом з тим, митниця керуючись п.3 ст.53 МК України запропонувала Товариству надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи, а саме:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) страхові документи;

5) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунки сплачено;

6) копію митної декларації країни відправлення із перекладом на українську мову.

08.02.2021 року ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» надано письмові пояснення.

08.02.2021 року Митниця рішенням №UА500500/2021/000054/2 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товарів, у якому вказала про неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості товару за ціною Договору та самостійно обрала резервний метод визначення митної вартості, з наступних підстав:

1) п.п. 4.3. зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 №19YG-099 передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено на яких саме умовах здійснюється оплата на товар по даній поставці;

2) в копії митної декларації країни відправлення від 02.12.2020 року №021720200000408051 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.12.2020 №J254Z20-25 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR;

3) прайс-листи від 02.12.2020 № J254Z20-25-PR не містить, згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки.

Також, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації № UА500500/2021/004851, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2021/00083.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Висновки суду.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які уможливлюють пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Одеською митницею Державної митної служби наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" для підтвердження митної вартості товару, документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів.

Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 року у справі №809/1884/16.

Щодо зауважень відповідача до п.п. 4.3. зовнішньоекономічного контракту від 24.10.2019 №19YG-099 яким передбачено, що оплата за товар може бути здійснена як у вигляді передоплати, так і на умовах відстрочення платежу. Проте, в наданих до митного оформлення документах не зазначено на яких саме умовах здійснюється оплата на товар по даній поставці.

Дійсно, відповідно до п.4.3. Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року оплата може здійснюватися як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

Суд зазначає, що, а ні Контракт, а ні Митний кодекс України, а ні чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять в собі положень, які зобов`язують позивача або його контрагента-нерезидента вказувати в інвойсі умови платежу. За таких обставин, оскільки сам факт здійснення позивачем попередньої оплати за товар відповідачем не заперечується, посилання відповідача на те, що в інвойсі взагалі не обумовлені умови платежу, є неправомірними.

З аналогічних підстав судом відхиляються посилання відповідача на суб`єктивну спрямованість прайс-листа.

Стосовно доводів відповідача про те, що в копії митної декларації країни відправлення від 02.12.2020 року №021720200000408051 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах поставки CIF, але в наданому до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.12.2020 №J254Z20-25 зазначено, що поставка здійснюється на умовах CFR, судом встановлено наступне.

Як вбачається з митної декларації № UА 500500/2021/004851 та в інвойсі від 02.12.2020 року, ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" визначено умови поставки CFR.

Разом з тим, як вбачається з експортної декларації країни відправлення визначено умови поставки С&F.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.9.3 правил Інкотермс 2010 на практиці сторони часто продовжують використовувати стару абревіатуру C&F (або C і F, C+F). Проте в більшості випадків виявляється, що вони розглядають ці вирази як еквіваленти CFR.

Листом Міністерства економіки України від 10.06.2011р. №4201-24/039 «Щодо набрання чинності нової редакції Інкотермс2010» визначено що суб`єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту. У тому числі і правил ІСС по використанню термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі.

Так, 24.12.2019 року між компанією «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" укладено додаткову угоду до Контракту №19YG-099 від 24.10.2019 року, якою розділ 3 Контракту доповнено п.3.7. наступного змісту «Незалежно від обраного Продавцем та Покупцем виду базису поставки конкретної партії товару, Сторони погодили, що фрахт судна може оплачуватися Продавцем. Вартість фрахту може оплачуватись Покупцем на користь Продавця разом з оплатою вартості поставленої партії товару на умовах оплати за поставку цієї конкретної партії товару. При цьому Продавець може виставити Покупцю як окремі рахунки за поставлену партію товару та фрахт, так і один загальний рахунок, який буде включати вартість фрахту».

Отже п.3.7. Контракту передбачено що продавець виконує поставку товару морським транспортом на умовах поставки С&F.

Таким чином, судом встановлено, що «SYNERGY TRADING COMPANY LIMITED» та ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" були узгоджені умови поставки Соst and Freigt (вартість товару і фрахт) з використанням скорочення С&F, яке не міститься в правилах Інкотермс 2010, проте суб`єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила Інкотермс будь-якої редакції.

Стосовно посилань відповідача на те, що прайс-листи від 02.12.2020 № J254Z20-25-PR не містить, згідно загальноприйнятої світової практики відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: термін дії, умови платежу, передбачені системи знижок, терміни поставки товарів, характер тари та упаковки, суд зазначає наступне.

Як свідчать звичаї ділового обороту та етикету, прайс-лист направляється контрагенту виключно у тому випадку, коли його зацікавила комерційна пропозиція, направлена попередньо суб`єкта господарювання.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.

Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс -листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Враховуючи той факт, що інформація яка міститься в прайс-листах відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, суд вважає таким, що не викликає сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну, в якій здійснює свою господарську діяльність позивач, а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії оцінюваного товару.

Таким чином, виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, та такими, що жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

До того ж, в оскаржуваному рішенні зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не досліджує ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд не залишає поза увагою ту обставину, що до митного оформлення позивачем надавались документи на підтвердження митної вартості товару, що переміщається через митний кордон України.

Посилання Відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Одеською митницею Державної митної служби не надано належних доказів, що позивачем до митного органу не надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості товару, внесено до декларації недостовірні чи неточні відомості, або надано документи, котрі містили розбіжності, що у свою чергу унеможливлювало б визначення митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, враховуючи, що ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" до Одеської митниці Державної митної служби за вказаним зовнішньоекономічним договором (контрактом) надано усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, котрі цілком достатні для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не є обґрунтованим, а тому суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності, додержання прав, та охоронюваних законом інтересів осіб, та відповідно відсутності підстав для коригування митним органом митної вартості товару.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності коригування Одеською митницею Державної митної служби заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП".

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП" задоволено, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби.

Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2021/000054/2 від 08.02.2021 року.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00083 від 08.02.2021 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (67801, Одеська область, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2-А, код ЄДРПОУ 43096047) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) сплачений судовий збір у розмірі 6839 (шість тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 74 копійки

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 19.08.2021 року.

Суддя А.В. Бутенко