Ухвала суду № 99097565, 19.08.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/4230/21

Провадження № 1-кп/263/922/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Філянець В.В., за участю прокурора Одуденка А.В., захисника Комарова І.О., обвинваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження, судовий розгляд триває.

Термін тримання під вартою обвинуваченого спливає 20.09.2021 року.

Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор просив продовжити термін тримання під вартою обвинуваченого, оскільки ризики, які мали місце при обранні запобіжного заходу не змінилися, останній може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчинити новий злочин.

Обвинувачений та захисник запечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Потерпіла не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вимогами пункту 4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК Україна, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, та незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Беручи до уваги особу обвинуваченого, який обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, у наслідок ДТП загинула людина, після ДТП обвинувачений зник з місця події, вживав заходів щодо уникнення відповідальності, а саме приховування автомобіля, тому маються ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, вчинити інший злочин, не працював, не мав стабільного доходу, наявність у обвинуваченого родичів не спростовує існування наведених ризиків.

Суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливаючи на потерпілих, свідків.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. За наведених обставин клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлячгає задоволенню.

На думку суду, тримання обвинуваченого під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Керуючись ст.ст.331, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ДУ Маріупольський слідчий ізолятор на 60 днів по 17 жовтня 2021 року включно. Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області протягом 5 днів з дня її проголошення..

Суддя Т.І.Федоренко