Ухвала суду № 9909638, 27.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції Христофоров А.Б.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2010 року № 2-а-15499/09/0570

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участю позивача Попова В.В., Радіонової О.О.

Сухоцькій Д.Ю.

Бузовської Д.В., Кухарчук М.В. по довіреності;

Черних Г.Г., Глуховського О.О. по довіреності; у відкритому судовому засіданні

товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Фомінська»

Донецького окружного адміністративного суду

09 грудня 2009 року

№ 2-а-15499/09/0570

товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Фомінська»

Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 року з податку на додану вартість за основним платежем 31620 грн., штрафні санкції 15810 грн.

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 14.09.2009 року ним було отримане спірне податкове повідомлення-рішення, з яким не погодився, з огляду на наступне. Позивач посилався на п.п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначив, що у межах господарської діяльності ним було укладено з ТОВ «Універсал-Стиль» договір № 07-05 УТ-08 від 20.05.2008 року. Відвантаження вугільної продукції відбувалось у вагонах, в п. 4 вказаного договору було визначено граничні показники якості для приймання продукції покупцем. При прийманні вугілля були виявлені розбіжності між посвідченнями якості ДП «ЦЗФ «Шахтарська» та показниками якості, визначеними в лабораторіях споживача при прийманні вугільної продукції, при цьому, покупець наполягав на поверненні вугільної продукції на підставі п. 2.6 Договору № 07-05 УТ-08 від 20.05.2008 року, розірванні договору та відшкодуванні витрат. Позивач вказує на приписи п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , відповідно до якого до складу валових витрат відносяться будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні зміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, але не більше від суми, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих (оприлюднених) платником податку, але не вище 10% від сукупної вартості таких товарів, що були продані, та по яких не закінчився строк гарантійного обслуговування. Позивач вважає, що повернення вугільної продукції було здійснено відповідно до п.п. 5.4.3 вищевказаного Закону і є гарантійним зобовязанням Продавця щодо заміни товару або розірвання договору та відшкодування заподіяних покупцю збитків. Крім того, позивач зазначив, що в порушення приписів наказу Держкомпідприємництва «Про затвердження форми та порядку ведення Журналу відвідання субєктів підприємницької діяльності контролюючими органами» № 18 від 10.08.98 та наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 327 від 10.08.2005 року, інспектор Шабаліна О.А. не значилась у направленнях на перевірку. На думку позивача, акт про результати планової виїзної перевірки було підписано особами, які не приймали участь у проведенні перевірки. З огляду на викладене, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102341/3/666 від 09.09.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Фомінська» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні апеляційної скарги, з чим не погоджувалися представники відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, пояснення сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду без змін, з наступних підстав.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, с уд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, колегія суддів погоджується із застосуванням судом першої інстанції приписів Законів України «Про оподаткування підприємств» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, у відповідності до п. 4.1. ст. 4 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Фомінська» зареєстрована виконавчим комітетом Шахтарської міської ради 05.05.2003 року за № 12651050003000026, код ЄДРПОУ 32299499 та є юридичною особою (а.с. 100-113). Працівниками Шахтарської ОДПІ з 28.01.2009 року по 17.02.2009 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЦЗФ Фомінська» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2009 року № 172/23-2/32299499 (а.с. 9-36) встановлено, зокрема, порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в звязку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 року № 0000102341/0/148 (а.с. 38). Позивач не погодився із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до Шахтарської ОДПІ (а.с. 39-42). Рішенням від 08.04.2009 року № 3368/10/25-013-3 відповідач залишив податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 року № 0000102341/0/148 без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 43-47), в звязку з чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2009 року № 0000102341/1/242 (а.с. 48). Позивач подав скаргу від 24.04.2009 року № 74 до ДПА у Донецькій області (а.с. 49-53). Рішенням від 19.06.2009 року № 10648/10/25-013-5 ДПА у Донецькій області залишила без змін попередні податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 54-57) в звязку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2009 року № 0000102341/2/492 (а.с. 58). Позивач не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх листом від 03.07.2009 року № 100 до ДПА України (а.с. 59-63). Рішенням від 03.09.2009 № 8619/6/25-0115 ДПА України залишило без змін попередні податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 65-67), в звязку з чим Шахтарською ОДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.09.2009 року № 0000102341/3/666 (а.с. 37).

Відповідно до висновків акту перевірки від 20.02.2009 № 172/23-2/32299499 працівниками Шахтарської ОДПІ встановлено порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено в рядку 18.2 «відємне значення податку на додану вартість» у сумі 31620 грн., у т.ч. за липень 2008 року у сумі 31620 грн., занижено рядок 27 «сума ПДВ, що підлягає сплаті» у сумі 31620 грн., у т.ч. за серпень 2008 року у сумі 31620 грн.

В акті перевірки працівниками Шахтарської ОДПІ зазначено, що при прийманні вантажу на станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці 05.06.2008 року встановлено нестачу вугілля у кількості 15,2 тон по залізничних вагонах № 65249849 та № 66031535, в результаті чого ВАТ «Центренерго» Трипільської ТЕС відмовлено в прийманні вугілля відправленого ТОВ «ЦЗФ Фомінська» за всіма залізничними квитанціями про приймання вантажу, всього 6 штук по 20 залізничних вагонах вугілля 1316,4 тон (сторінка акту 33).

Між ТОВ «ЦЗФ Фомінська» (постачальник) та ТОВ «Універсал-Стиль» (покупець) було укладено договір № 07-05УТ-08 про постачання вугільної продукції від 20.05.2008 року (а.с. 68-75). Відповідно до п. 1.1 умов Договору Постачальник зобовязується передати (поставити) у власність Покупця вугільну продукцію в кількості, у строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими Сторонами в цьому Договорі. Згідно п. 3.1 Договору, вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція Вантажовідправника за реквізитами, вказаними в Додатку № 1 до цього Договору). Датою поставки вважається дата штампа станції відправлення, відповідно до п. 3.8 Договору. Згідно Додатку № 1 від 20.05.08 до Договору № 07-05УТ-08 Вантажоотримувачем за Договором є Трипільська ТЕС ВАТ «Центренерго». Залізнична станція призначення Трипілля Дніпровське, Південно-Західної залізної дороги. Вантажовідправник - ТОВ «ЦЗФ Фомінська», станція відправлення Постніково Донецької залізниці (а.с.76).

Як вбачається з матеріалів справи, дійсно по залізничних вагонах № 65249849 та № 66031535 була виявлена нестача вугілля, що підтверджується комерційними актами від 06.06.2008 року БН 756952/33 та БН 756951/32 (а.с. 183,184), квитанцією про приймання вантажу № 502955383 від 24.05.2008 року. Разом з тим, повернення вугільної продукції за договором № 07-05УТ-08 від 20.05.2008 року відбулась в звязку із невідповідністю якісних показників вугілля за поставленими вагонами, що підтверджується телеграмами Трипільської ТЕС 29.05.08, 02-04.06.08 (а.с. 84), листами ТОВ «Універсал-Стиль» від 29.05.08, 03-04.06.08 (а.с. 85-87).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року (а.с. 155-156) позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 31691,51 грн. за податковою накладною № 3107 від 31.07.2008 року (а.с. 159), виданою ТОВ «Універсал-Стиль». Віднесення зазначеної суми до податкового кредиту підтверджується також Додатком № 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.158).

При цьому, у податковій накладній № 3107 від 31.07.08 року в графі 3 «Номенклатура поставки товарів (робіт, послуг) продавця зазначені послуги перевезення вантажу від ст. Постніково Донецької залізниці до ст. Трипілля Дніпровське, Залізничний тариф за переадресування вагонів, За користування вагонами, за перевезення вантажу, Маневрові роботи, усього 158097,53 грн. у тому числі ПДВ 31619,53 грн.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну із заповненням реквізитів, вказаних у цьому пункті. Відповідно до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Проте, разом з тим позивачем не надано доказів існування господарських правовідносин між ТОВ «ЦЗФ «Фомінська» та ТОВ «Універсал-Стиль» в контексті здійснення поставок вугілля залізницею, не надано доказів сплати ТОВ «ЦЗФ «Фомінська» залізничного тарифу на користь ТОВ «Універсал-Стиль», а також не надано первинних документів, зокрема залізничних накладних, виписаних ТОВ «Універсал-Стиль» на адресу ТОВ «ЦЗФ Фомінська» в межах виконання Договору № 07-05УТ-08 від 20.05.2008 року.

Також судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що витрати по доставці вугільної продукції сплачував Вантажоотримувач Трипільська ТЕС ВАТ «Центренерго». Це підтверджується також положеннями Договору № 07-05УТ-08 від 20.05.2008 року, відповідно до п.п 3.1 п. 3 якого визначено, що вугілля поставляється партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах FCA (залізнична станція Вантажовідправника за реквізитами, вказаними в Додатку № 1 цього Договору.

В даному випадку ТОВ «Універсал-Стиль» були виставлені збитки ТОВ «ЦЗФ «Фомінська» в частині зайво сплачених коштів у розмірі 158097,53 грн. за залізничний тариф в звязку з поверненням вугільної продукції, а тому відсутні правові підстави для видання податкової накладної від 31.07.2008 року № 3107.

Відповідно до п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплаті товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, встановлено, що фактичної сплати витрат (залізничного тарифу) на перевезення вантажу (вугільної продукції) від ст.. Постніково Донецької залізниці до ст. Трипілля-Дніпровське та від ст. Трипілля-Дніпровське до ст. Постніково з боку ТОВ «ЦЗФ «Фомінська» на користь ТОВ «Універсал-Стиль» не здійснювалося. Заборгованість ТОВ «ЦЗФ «Фомінська» перед ТОВ «Універсал-Стиль» у сумі 189717,04 грн. за залізничний тариф та послуги з переадресування вагонів були погашені шляхом заліку зустрічних вимог відповідно до акту від 20.11.2008 року та шляхом переведення боргу на інше підприємство відповідно до договору № 3 від 02.01.2009 року.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції вважає, що підстави виникнення права на податковий кредит, передбачені приписами п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону відсутні, адже фактичного розрахунку за послуги на час видання податкової накладної не було, а видана податкова накладна від 31.07.2008 року № 3107 на думку суду не може засвідчувати факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Колегія суддів також не приймає посилання позивача на п.п 5.4.3 п. 5.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині віднесення до валових витрат, витрати по гарантійній заміні товарів в звязку з тим, що фактичної заміни вугільної продукції не відбувалося. Вона була повернута позивачу у звязку з невідповідністю якісним показникам та за твердженням представника позивача була реалізована іншим покупцям у червні 2008 року.

Щодо посилань апелянта на порушення працівниками відповідача приписів наказу Деркомпідприємництва «Про затвердження форми та порядку ведення Журналу відвідання субєктів підприємницької діяльності контролюючими органами» № 18 від 10.08.98 та наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 327 від 10.08.2005 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що посадові особи Шахтарської ОДПІ були допущені до проведення планової перевірки згідно діючого законодавства та встановленого порядку, про що свідчить отримання позивачем направлень на перевірку № 52 від 28.01.2009 року та № 99 від 11.02.2009 року (а.с. 92-93). Акт від 20.02.2009 року № 172/23-2/32299499, складений за результатами перевірки позивача, підписаний та отриманий керівником підприємства Буркацьким М.С. особисто 20.02.2009 року.

У судовому засіданні представниками позивача були надані документи, які за твердженням позивача, свідчать про погашення заборгованості.

Проте, аналізуючи зміст наданих документів, колегія суддів дійшла висновку, що вони були сформовані вже після виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно приписам ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача субєкта владних повноважень. Колегія суддів відзначає, що у даному конкретному випадку податковий орган довів правомірність і законність прийнятого ним рішення.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Фомінська» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року у справі № 2-а-15499/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 02 червня 2010 року.

Головуючий суддя: Г.М.Міронова

Судді: В.В.Попов

О.О.Радіонова