Постанова № 9909617, 26.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Справа № 2-а-26051/09/1270 Суддя 1-ї інстанції Твердохліб Р.С.

Суддя доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2010 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю сторін : від позивача Черевань В.І., Шейченко Т.С., від відповідача Жадан О.О., Савоченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року по справі № 2-а-26051/09/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гласс Машинері Тюнінг” м. Лисичанськ до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000242301/3 від 16 вересня 2009 року про сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток, яке складається з основного платежу у розмірі 92761,00 грн. і штрафної санкції у сумі 46380,50 грн., та податкового повідомлення-рішення № 0000252301/3 від 16 вересня 2009 року про сплату податкового зобов'язання за податком на додану вартість, яке складається з основного платежу в розмірі 101583,00 грн., та штрафної санкції у розмірі 50791,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року позовні вимоги були задоволені.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій вказав на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову і ухвалити нове рішення, повністю відмовивши в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласс Машинері Тюнінг» (надалі - ТОВ «ГМТ») зареєстроване 01.04.2004 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області за № 1 381 120 0000 000137, адреса місцезнаходження: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Косіора, буд. 1, знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську, є платником податку на прибуток і податку на додану вартість.

Спеціалістами ДПІ у м. Лисичанську у період з 10.03.2009 року по 16.03.2009 року на підставі направлення від 10.03.2009 року №97, у відповідності до ч.7 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до постанови Сєвєродонецького міського суду про призначення позапланової документальної перевірки від 24.09.2008 року, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГМТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.

За наслідками проведеної перевірки складений акт від 19.03.2009 року №24/23-32792561 згідно висновків якого встановлено порушення: п.п. 5.2.1 п.5.2., п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п. 8.3.9 п.8.3 ст.8 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток ТОВ «ГМТ» всього у сумі 92761,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2007 року в сумі 18902,00 грн., за 2 квартал 2007 року в сумі 18910,00 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 44584,00 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 10365,00 грн. Також встановлено порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101583,00 грн.

Відповідач вказує, що заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість здійснено позивачем за рахунок відображення у податковому обліку операцій по виконанню нікчемних договорів з ПП «Більйон Трейд» та ПП «Ефа груп».

Вирішуючи спірне питання, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив помилкові висновки, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ «Гласс Машінері Тюнінг» за період, що перевірявся, мав взаємовідносини з Приватним підприємством «Ефа груп» (далі - ПП «Ефа груп») та Приватним підприємством «Більйон Трейд» (ПП «Більйон Трейд»). Між сторонами були укладені угоди про надання послуг за якими ПП«Більйон Трейд» та ПП «Ефа груп» надавали позивачу послуги по розробці філософії розвитку підприємства, посадові інструкції та інші, а він сплачував за них певну суму. Сума ПДВ була віднесена останнім до податкового кредиту.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2009 р. по адміністративній справі №2а-31127/08 за позовом Прокурора м. Сєвєродонецьку в інтересах Держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради до ПП «Ефа - груп» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, ДПІ у м. Лисичанську в якості третьої особи, визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Ефа - груп» від 19 грудня 2006р., через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можуть бути усунено.

Вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 18.02.2009р. засновника ПП «Ефа - груп» ОСОБА_7 визнано винним згідно ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України, а саме: фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі.

Факт засудження директора ПП «Ефа груп» ОСОБА_7 - за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України є доказом наявності мети ПП «Ефа груп» як суб'єкта господарювання, на укладення усіх угод та виконання усіх зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета встановлена вироком суду.

ПП «Ефа груп» з самого початку було створено для прикриття незаконної діяльності пов'язаної з ухиленням від сплати податків. Умисел ПП «Ефа груп» щодо ухилення від оподаткування, встановлено в судовому порядку шляхом виявлення наявності у діях посадової особи, що укладала договори від імені юридичної особи, умислу на ухилення від оподаткування - вини, що встановлена обвинувальним вироком суду. Операції, що здійснювались ПП «Ефа груп» не містять у суті своїй розумних та економічних або інших причин (ділової мети), систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Постановою Луганського окружного суду від 05.02.2009р. по справі №2а-31126/08 за адміністративним позовом Прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради до ПП “Більйон Трейд” про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, скасовано державну реєстрацію ПП “Більйон Трейд”.

Також Лисичанським міським судом Луганської області винесено вирок від 18.02.09 р. №1-24/2009, який набрав чинності з 05.03.2009 р. у відношенні ОСОБА_7 за здійснення злочину по частині 2 статті 205 УК України та ухвалено постанову від 10.02.09 р. №1-24/2009, яка набрала чинності 25.02.2009р. у відношенні ОСОБА_8

Згідно з п. 5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимоги про спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Оскільки ПП «Ефа Груп» та ПП «Більйон Трейд» не здійснювали підприємницької діяльності в розумінні ст. 42 ГК України, правочини між ними та ТОВ «Гласс Машінері Тюнінг» були вчинені з іншою метою ніж визначеною у договорах.

Відповідно до п. 3 ст. 203 Цивільного Кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Перевіркою та рішеннями судів які набрали чинності встановлено, що директори ПП «Ефа Груп» та ПП «Більйон Трейд» не займались підприємницькою діяльністю та нікого на це не уповноважували, відтак вони не мали власної волі на вчинення двосторонніх правочинів з ТОВ «ГМТ». З наведеного можливо зробити висновок, що кошти ТОВ «ГМТ» перераховувались без мети настання реальних наслідків передбачених договорами, а з метою заниження об'єкту оподаткування та мінімізації податкових зобов'язань та незаконного формування податкового кредиту. Крім того встановлено, що ПП «Ефа Груп» та ПП «Більйон Трейд» не мали ніяких основних фондів, складських та офісних приміщень, транспортних засобів, не виявлено договорів оренди транспортних засобів та приміщень, трудових договорів з найманими працівниками, відсутні будь-які засоби, необхідні для ведення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, в даному випадку - це порушення ч.1, 3, 5 ст. 203 ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадку, що розглядається, недійсність правочину безпосередньо витікає з ст.215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Інтерес держави у даному випадку полягає у належній сплаті податків, дотримання податкового законодавства та норм, які регулюють господарську діяльність.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови від 30 листопада 2009 року, допущені порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова повинна бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ст.198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року по справі № 2-а-26051/09/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гласс Машинері Тюнінг” м. Лисичанськ до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року по справі № 2-а-26051/09/1270 скасувати.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Гласс Машинері Тюнінг” м. Лисичанськ до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000242301/3 від 16 вересня 2009 року про сплату податкового зобов'язання по податку на прибуток, яке складається з основного платежу у розмірі 92761,00 грн. і штрафної санкції у сумі 46380,50 грн., та податкового повідомлення-рішення № 0000252301/3 від 16 вересня 2009 року про сплату податкового зобов'язання за податком на додану вартість, яке складається з основного платежу в розмірі 101583,00 грн., та штрафної санкції у розмірі 50791,50 грн. - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 26 травня 2010 року, в повному обсязі буде складена 31 травня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.