Постанова № 9909546, 28.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а-22559/09/1270 Суддя 1-ї інстанції Ірметова О.В.

Суддя доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2010 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Чеплигіні П.І.,

за участю: від позивача Буднікова О.В., Ільчук Л.М., Мерена З.М., від відповідача Вербицька В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року по справі № 2-а-22559/09/1270 за позовом закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, треті особи державна податкова адміністрація у Луганській області, державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000422320/3 від 29 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ЗАТ “Луганський трубний завод” звернувся з позовом до податкової інспекції з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000422320/3 від 29 квітня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 53170 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009р. позовні вимоги задоволені повністю.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4, п.п. 7.7.1,7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Не погодившись з рішенням податкового органу позивач скористався п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі Закону №2181) і звернувся до ДПІ у Артемівському районі м. Луганська зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 03.10.2008 року №0001112300/0. Рішенням начальника ДПІ у Артемівському районі м. Луганська від 10.12.2008 року №22511/10/23-00 прийняте податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, у зв'язку з чим 11.12.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001112300/1. Позивач знову скористався п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону №2181-111, звернувшись до ДПА в Луганській області зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 11.12.2008 року №0001112300/0. Під час розгляду скарги, для додаткового з'ясування обставин справи, було призначено позапланову перевірку ЗАТ «ЛТЗ». Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.06.2008 р. по 30.06.2008 р. Матеріали перевірки оформлено Актом від 05.02.2009 року № 77/08-3/00190802. Відповідно до висновку Акту перевірки, ЗАТ «ЛТЗ» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2008 року в сумі 81 730,00 грн. За рішенням ДПА в Луганській області про результати розгляду повторної скарги від 06.02.2009 р. № 2282/25-08, видано податкове повідомлення-рішення від 07.02.2009 р. № 0000422320/2, згідно якого сума завищення бюджетного відшкодування склала 73001,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 07.02.2009 р. № 00000308013/2 про додаткове зменшення суми бюджетного відшкодування на 8 729грн.

ЗАТ «ЛТЗ» Голові ДПА в Луганській області були надані заперечення від 17.02.2009р. за № 12/943 до Акту перевірки від 05.02.2009р. № 77/08-3/00190802, за наслідками розгляду яких було прийняте рішення від 20.02.2009р. за №3301/25-08 про внесення змін до рішення ДПА в Луганський області від 06.02.2009р. №2282/25-08 про результати розгляду повторної скарги.

Згідно рішення від 20.02.2009р. за №3301/25-08 ДПА у Луганський області сума зменшення бюджетного відшкодування за липень 2008року складає 54 771грн. ДПА в Луганській області рішенням від 22 квітня 2009р за №7283/25-08 внесла зміни до рішення про результати розгляду повторної скарги від 06 лютого 2009р. за № 2282/25-08. СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було виписано нове податкове повідомлення-рішення №0000422320/3 від 29.04.2009р., згідно якого сума зменшення бюджетного відшкодування за липень 2008року складає 53 170 грн.

При здійсненні перевірки було встановлено, що позивач здійснює господарську діяльність по виготовленню продукції, у звязку з чим ним придбавалась металопродукція, у вартості якої ним, як покупцем, сплачений податок на додану вартість за 20% ставкою. В ході виробничого процесу по виготовленню продукції, на підприємстві виникли відходи виробництва, які в подальшому реалізовані позивачем як товар ( металобрухт), який звільнений від оподаткування згідно до вимог п.11.44 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції Закону N 309-VI від 03.06.2008 р.) встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Згідно до п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Тобто, за приписами наведеної норми до складу податкового кредиту включається тільки та частка сплаченого податку на додану вартість у звязку із придбанням товарів, яка використовується безпосередньо в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.11.44 ст.11 зазначеного Закону тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.

Оскільки при здійсненні перевірки було встановлено придбання позивачем металопродукції, яка частково використовувалась в оподатковуваних операціях, а частково ні (продаж металобрухту, яка звільнена від оподаткування ПДВ), колегія суддів вважає правомірним висновок податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови, якою у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року по справі № 2-а-22559/09/1270 за позовом закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, треті особи державна податкова адміністрація у Луганській області, державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000422320/3 від 29 квітня 2009 року задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року по справі № 2-а-22559/09/1270 скасувати.

У задоволенні позову закритого акціонерного товариства “Луганський трубний завод” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, треті особи державна податкова адміністрація у Луганській області, державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000422320/3 від 29 квітня 2009 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 травня 2010 року. Постанова у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 2 червня 2010р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Сухарьок М.Г.

Судді: Гаврищук Т.Г.

Білак С.В.