Ухвала суду № 9909288, 18.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

18 травня 2010 року справа № 2а-19284/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від позивача:

від відповідача (1): Агейченковій К.О.

Косенко С.С. за дов. від 30.03.2010 року;

Корба Л.В. за дов. від 05.05.2010 року;

Руднєва Н.Ф. за дов. від 14.05.2010 року розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року (повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2010 року) по адміністративній справі № 2а-19284/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до 1) Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

2) Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі № 2а-19284/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

Головуючий у 1 інстанції Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач Ляшенко Д.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

18 травня 2010 року справа № 2а-19284/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В. судді: Колеснік Г.А., Ястребової Л. В. при секретарі судового засідання:

за участю представників:

від позивача:

від відповідача: Агейченковій К.О.

Косенко С.С. за дов. від 30.03.2010 року;

Корба Л.В. за дов. від 05.05.2010 року;

Руднєва Н.Ф. за дов. від 14.05.2010 року розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року (повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2010 року) по адміністративній справі № 2а-19284/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до 1) Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

2) Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000652300/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень, червень 2009 року у розмірі 109 910 грн. 00 коп., стягнення з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Донецькій області на рахунок платника податків суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі: за березень 2009 року у розмірі 24 698 грн. 81 коп., за червень 2009 року у розмірі 152 661 грн. 00 коп., всього 177 359 грн. 81 коп. Після уточнення позовних вимог, позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000652300/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень, червень 2009 року у розмірі 109 910 грн. 00 коп., стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Донецькій області на рахунок платника податків суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у тому числі: за березень 2009 року у розмірі 24 698 грн. 81 коп., за червень 2009 року у розмірі 103 094 грн. 40 коп., всього 127 793 грн. 21 коп.

В обґрунтування позовних вимог п озивач зазначає наступне. Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). У поданих позивачем податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2009 року та за червень 2009 року, суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за березень складає 375 405 грн. 00 коп. та за червень 2009 року складає 152 661 грн. За наслідками позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2009 року та за червень були підтверджені податковим органом суми бюджетного відшкодування, які відображені у деклараціях за березень 2009 року та за червень 2009 року. Але, підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки від 20 жовтня 2009 року № 1356/23-111/31577486, згідно з яким встановлено порушення пункту 1.8 статті 1 та підпункт 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість», а саме, виявлена невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації за березень 2009 року та червень 2009 року. Вважає, що ця перевірка, яка фактично є повторною перевіркою, є незаконною та необгрунтованою, оскільки проведення із порушенням встановлених Законом строків. Крім того, посилається на підпункт 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України « Про податок на додану вартість», згідно з яким тільки дані податкової декларації за відповідний період є підставою для отримання бюджетного відшкодування. Тому, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою від 03 лютого 2010 року Донецького окружного адміністративного позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач (1) вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представники відповідача (1) у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні. Представник позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Другий відповідач за викликом до суду не прибув, проте надав клопотання щодо розгляду справи за відсутністю його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача (1), перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31577486, є платником податку на додану вартість з 18 січня 2005 року, свідоцтво № 08688273 (арк. справи 23-25).

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями)передбачено, що платники податків несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно з преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2009 року підприємство визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 375 405 грн. 00 коп.

За даними податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2009 року підприємство визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 152 661 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 198/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Від'ємне значення податку на додану вартість є кошти платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Порядок обчислення і сплати податку визначається статтею 7 зазначеного Закону, підпунктом 7.7 якої визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Підпункт 7.7.1 передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт «в») у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З 15 червня 2009 року по 19 червня 2009 року відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 11 січня 2009 року по 28 лютого 2009 року, за наслідками якої була складена довідка від 19 червня 2009 року № 840/23-111/31577486 (арк. справи 53-61). Висновками перевірки є підтвердження відображеного позивачем у декларації за березень 2009 року бюджетного відшкодування у сумі 375 405 грн. 00 коп.

З 14 вересня 2009 року по 16 вересня 2009 року відповідачем здійснена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 1 лютого 2009 року по 28 лютого 2009 року, за наслідками якої була складена довідка від 17 вересня 2009 року № 1221/23-111/31577486 (арк. справи 39-45). Висновками перевірки є підтвердження відображеного позивачем у декларації за червень 2009 року бюджетного відшкодування у сумі 152 661 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що з 19 жовтня 2009 року по 20 жовтня 2009 року податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період березень, червень 2009 року, за наслідками якої був складений акт від 20 жовтня 2009 року № 1356/23-111/31577486 (арк. справи 27-31).

На підставі зазначеного акту перевірки 20 жовтня 2009 року начальником податкового органу (відповідача у справі) згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 -III, пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.2 (а) пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000652300/0 (арк. справи 26), предметом якого визначене зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, червень 2009 року у розмірі 109 910 грн. грн. 00 коп.

Підставою зменшення бюджетного відшкодування відповідачем визначені норми підпункту підпунктів 7.7.2 (а) пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість.

Суть спору полягає у правильності визначення позивачем бюджетного відшкодування за березень 2009 року та червень 2009 року яке, на думку податкового органу, занижене на суму 109 910 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що за деклараціями з податку на додану вартість за березень 2009 року та червень 2009 року, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області були надані до Управління Державного казначейства у м. Маріуполі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області наступні висновки: від 16 листопада 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 132 663 грн. 10 коп., від 16 листопада 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 49 566 грн. 60 коп., від 24 листопада 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 132 663 грн. 10 коп., від 24 листопада 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 49 566 грн. 60 коп., від 16 грудня 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 127 грн. 15 коп., від 16 грудня 2009 року про відшкодування позивачу податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 4 694 грн. 13 коп.

Листом від 24 листопада 2009 року № 1914/03-16-3978 Управління Державного казначейства у м. Маріуполі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, який знаходиться у матеріалах справи, повернуті висновки про відшкодування податку на додану вартість від 16 листопада 2009 року №№ 28-241 по Товариству з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг», без виконання, оскільки відсутній реєстр платників податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 01 грудня 2009 року позивачем отримано частково суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з декларацією за червень 2009 року у розмірі 49 566 грн. 60 коп., у зв'язку з чим позивачем були зменшені позовні вимоги на зазначену суму.

Суть спору полягає у невиконання податковим органом своїх обов'язків при наявності у позивача права на бюджетне відшкодування у розмірі 127 793 грн. 21 коп., за даними декларацій за березень 2009 року та червень 2009 року.

При цьому, правильність визначення податкового кредиту, податкового зобов'язання, від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податковим органом не спростовується. Факт сплати податку на додану вартість у зазначених до відшкодування сумах у попередніх періодах не заперечується сторонами. Відповідач - Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до відшкодування 127 793 грн. 21 коп. є непідтвердженою. При цьому, відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.

Колегія суддів вважає доводи податкового органу необгрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про податок на додану вартість», а ні накази Державної податкової адміністрації України.

З приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) потягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податкового зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

За приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому судом правомірно задоволено позовні вимоги у повному обсязі.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року у справі № 2а-19284/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі «про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість» залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 травня 2010 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 25 травня 2010 року.

Колегія суддів: Д.В.Ляшенко Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова

/підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя: Д.В.Ляшенко