Ухвала суду № 98979427, 10.08.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2899/20

Провадження № 1-кп/307/856/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

10 серпня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Стецюк М.Д.

секретар судового засідання Цех Г.М.

за участю прокурора Думнич М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Левко Т.Т.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тячів кримінальне провадження №12020070160000735 від 15 вересня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Тячівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 вересня 2020 року за №12020070160000735.

09 жовтня 2020 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області призначено кримінальне провадження до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2021 року, обвинуваченого оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а провадження у справі зупинено.

Також, 07 червня 2021 року прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

09 серпня 2021 року, на підставі ухвали суду, було затримано обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 серпня 2021 року, відновлено судове провадження та призначено кримінальне провадження до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання не з`явився потерпілий ОСОБА_2 .

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з неприбуттям потерпілого та одночасно підтримала раніше подане клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав того, що наявні ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, адже він без поважних причин не з`являється в судові засідання, а також може незаконно впливати на свідків і потерпілого з яким він до цього часу не примирився та якому заподіяну шкоду не відшкодував і жодним чином цьому не сприяє. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за яке законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Крім того, обвинувачений не має постійного місця роботи та сталих соціальних зв`язків. У зв`язку з викладеним, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті з якою він застосовується, він позбавляє можливості обвинуваченого перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від суду, продовжити вчиняти нові злочини, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження.

Захисник Левко Т.Т. заперечив щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав позицію захисника.

Відповідно до вимог ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, з`ясувавши обставини заявлених клопотань, суд вважає, що у зв`язку із неявкою потерпілого неможливо провести підготовче судове засідання та вирішувати питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, а тому підготовче судове засідання слід відкласти, а щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів справи, у підготовчі судові засідання обвинувачений не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв, про дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином за адресою, вказаною в обвинувальному акті. Зі змісту рапортів, наданих до суду, слідує, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою, вказаною в обвинувальному акт відсутній.

30 березня 2021 року ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження про обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, зупинено у зв`язку з оголошенням в розшук обвинуваченого.

На виконання ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 березня 2021 року на адресу суду 22 квітня 2021 року з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що вжитими оперативно-розшуковими заходами було встановлено місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 квітня 2021 року відновлено судове провадження та призначено підготовче судове засідання.

Після чого, судом направлялись судові повістки про виклик до суду ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні, однак останній не з`являвся у судові засідання, у зв`язку з чим 07 червня 2021 року судом повторно було винесено ухвалу, якою кримінальне провадження про обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, зупинено у зв`язку з оголошенням в розшук останнього та надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до Тячівського районного суду Закарпатської області для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 був затримано 09 серпня 2021 року о 14 годині 00 хвилин та доставлений до суду 10 серпня 2021 року.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Суд бере до уваги вимоги п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи чи джерела доходів, являється одруженим та має двох неповнолітніх дітей, однак як встановлено в судовому засіданні, діти проживають з батьками, а сам обвинувачений ОСОБА_1 значиться зареєстрованим в с. Крива, Тячівського району, Закарпатської області однак фактично, проживає в орендованій квартирі у с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області. Отже, суд не володіє жодними належними доказами на підтвердження міцності його соціальних зв`язків. Лікарських протипоказань проти утримання обвинуваченого під вартою суду також не надано.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання обвинуваченого ухилитися від суду. Крім того, враховуючи ту обставину, що судом двічі було оголошено обвинуваченого у розшук, проте останній, будучи обізнаним про те, що перебуває у розшуку, не прибув до суду, не повідомив суд про зміну свого місця проживання, крім того, продовжував ухилятися від явки до суду, у зв`язку з чим був повторно оголошений у розшук. З огляду на те, що стороною захисту не надано суду достовірних доказів, які б підтверджували про наявність постійного місця проживання (перебування) обвинуваченого та беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений в разі відсутності запобіжного заходу може переховуватися від суду та матиме змогу вплинути на свідків та потерпілого з яким він перебуває у неприязних відносинах, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів, однак на даній стадії судового провадження цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості, а усвідомлення обвинуваченим цієї обставини, переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: можливість переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та є всі підстави вважати, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Доводи сторони захисту щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не пов`язаного з триманням під вартою, не спростовують вищевказаних висновків суду. З наведених вище підстав суд вважає клопотання захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, таким, що не підлягає задоволенню, у зв`язку з необґрунтованістю. Разом з тим, в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що аргументи обвинуваченого та захисника не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому суд вважає необхідним обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги, передбачені ч.3 ст.183 КПК України, де вказано, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу ОСОБА_1 , його вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а тому вважає доцільним та співмірним визначити обвинуваченому заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 196, 314, 315 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год.00 хв. 07 жовтня 2021 року.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , з під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд, у провадженні яких знаходиться справа про зміну місця свого проживання.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

В задоволенні клопотання захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти на 14 год. 30 хв. 17 серпня 2021 р.

Викликати для участі у підготовчому судовому засіданні учасників судового провадження.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 15 год. 00 хв. 13 серпня 2021 року.

Суддя: М.Д.Стецюк