Рішення № 98960640, 13.08.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5429/21

№ 2-а/183/103/21

13 серпня 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2021 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом, який передано судді 10 серпня 2021 року. У позові просить суд продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на шість місяців, з 18 серпня 2021 року до 18 лютого 2022 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач останній в`їзд в Україну здійснив у 1992 році та з того часу з України не виїжджав. Відповідач знаходиться на території України нелегально, після закінчення терміну тимчасового перебування до відповідних органів державної влади щодо продовження терміну перебування на території України не звертався, від виїзду ухилився та перейшов на нелегальне становище. Із заявами про надання статусу біженця відповідач не звертався. 20 серпня 2019 року позивачем було прийнято рішення про примусове повернення з України, яким відповідача зобов`язано залишити територію України у термін до 18 вересня 2019 року. Проте вказане рішення відповідачем не виконано. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року ухвалено затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України, з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців до 18 серпня 2021 року включно. З метою оформлення документів, необхідних для повернення в країну громадянської належності відповідачу надавалась анкета, яку він відмовився підписувати. Через відсутність співпраці з боку іноземця - громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , позивач просить продовжити строк затримання та перебування відповідача в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні терміном на шість місяців з 18 серпня 2021 року до 18 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. У судовому засіданні 10 серпня 2021 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 13 серпня 2021 року у зв`язку з необхідністю витребувати докази.

Представник позивача Мельник А.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові, просила його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти продовження строку його затримання. Зазначив, що не є громадянином Російської Федерації, а вважає себе громадянином України, оскільки перебуває на військовому обліку в Україні, має ідентифікаційний код, а також отримував в Україні земельний пай. Також повідомив, що його батьки похилого віку є громадянами України.

Представник відповідача - адвокат Конограй М.В. у судовому засіданні просив у позові відмовити, посилаючись на ту обставину, що відсутність співпраці з боку відповідача тривала лише 8 днів, а тому не може бути підставою для продовження строку тримання тривалістю шість місяців.

Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року у справі №183/894/21 ухвалено затримати громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі України, з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців до 18 серпня 2021 року включно.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2021 року у справі №183/895/21 ухвалено примусово видворити громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.

Як зазначає позивач, з метою виконання рішення суду про видворення позивачем направлено лист до Генерального консульства Російської Федерації у Харкові щодо здійснення ідентифікації та отримання посвідчення для повернення на батьківщину. Генеральним консульством Російської Федерації повідомлено, що для здійснення перевірки до належності до громадянства Російської Федерації ОСОБА_1 та подальшого отримання посвідчення для повернення на батьківщину необхідно заповнити відповідний опитувальний лист та заяву із згодою на обробку персональних даних. Відомостей про дати таких звернень та відповідей, їх зміст позивачем до позовної заяви не додано.

01 квітня 2021 року Генеральне консульство Російської Федерації у Харкові повідомило позивача, що видача документів, які дають право на в`їзд в Російську Федерацію без підписання необхідних документів можливе лише за наявності запиту відповідного компетентного органу Російської Федерації (а.с.20).

11 червня 2021 року позивач направив до Миколаївського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (далі за текстом - ПТПІ), в якому утримується відповідач, заяву та опитувальний лист (а.с.12).

16 червня 2021 року відповідач написав заяву, у якій зазначив, що повідомлений про необхідність заповнення опитувального листа та заяви для отримання документів на повернення, проте не бажає повертатися до Російської Федерації, а тому відмовляється заповнювати будь-які документи (а.с.8).

22 червня 2021 року ГУДМС України в Дніпропетровській області звернулося до Генерального консульства Російської Федерації, з метою ідентифікації відповідача та з проханням видати СНВ ОСОБА_1 без заповнення заяви та опитувального листа.

Проте, 24 червня 2021 року відповідач підписав заяву та опитувальний лист, які необхідні для отримання документів на в`їзд (а.с.9-11). Цього ж дня, ПТПІ направив всі документи ОСОБА_1 до Генерального консульства Російської Федерації у Харкові (а.с.17).

27 липня 2021 року ПТПІ звернувся з запитом до позивача у якому просив повідомити які заходи вживаються для виконання рішення про видворення (а.с.18). У відповідь на цей запит позивачем повідомлено, що очікується відповідь від консульства (а.с.19).

Для з`ясування відомостей, повідомлених відповідачем про те, що він має ідентифікаційний код та військовий квиток, а тому є громадянином України, судом було направлено відповідні запити. Згідно відповіді Новомосковського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у Новомосковському військовому комісаріаті з 22 січня 1993 року, у 2001 році знятий з обліку, відомості про його громадянство відсутні.

Наявність ідентифікаційного коду не може підтверджувати належність до громадянства України, оскільки такий код може присвоюватись також і іноземцям та особам без громадянства. Таким чином, інформація, повідомлена відповідачем про належність до громадянства України, не підтвердилася.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до ч. 11, ч. 12, ч. 13 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є : 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Судом установлено, що відповідач дійсно 16 червня 2021 року відмовився заповнювати документи, що свідчить про відсутність співпраці з його боку. Проте, з наданих позивачем доказів вбачається, що відсутність співпраці тривала вісім днів - до 24 червня 2021 року. Відомостей про те, що до 16 червня 2021 року відповідач не бажав співпрацювати, позивачем не надано та не підтверджено відповідними доказами.

Суд вважає, що відсутність співпраці є достатньою підставою для продовження строку тримання у ПТПІ.

Разом з тим, позовні вимоги про продовження строку затримання до 18 лютого 2022 року суд вважає необґрунтованими. Заявляючи вимоги про визначення такого строку позивач взагалі не зазначив у чому полягає необхідність саме такої тривалості затримання, які дії він має намір вчинити у цей проміжок часу.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про те, що з лютого 2021 року до червня 2021 року позивачем вживалися заходи, спрямовані на виконання рішення суду про примусове видворення.

Більш того, після заповнення відповідачем відповідних документів, позивач не вживав заходів, спрямованих на виконання рішення суду, з 24 червня 2021 року не цікавився тим, чи отримано консульством відповідні документи, чи перебувають вони на розгляді. У матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач після 24 червня 2021 року звертався до консульства для отримання відповідної інформації.

Тому, з урахуванням засад розумності і справедливості, суд вважає доцільним продовжити строк затримання відповідача терміном на два місяці, з 18 серпня 2021 року по 18 жовтня 2021 року.

Суд зауважує, що негайне виконання рішення про продовження строку затримання та перебування в пункті ПТПІ чинним законодавством не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 268, 289 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про продовження строку затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - задовольнити частково.

Продовжити строк затримання та перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, терміном на два місяці, з 18 серпня 2021 року до 18 жовтня 2021 року включно.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Повне судове рішення складено і підписано 13 серпня 2021 року .

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області; адреса: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Шевченко,39:

відповідач: ОСОБА_1 , адреса перебування: Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Українї ДМС України,вул. Європейська, 1, с. Мартинівське, Вознесенський р-н, Миколаївська обл.

Суддя Оладенко О.С.