Вирок № 9895676, 15.06.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-182/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Таранушича С.В., адвоката ОСОБА_1, представника цивільного позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, мешкаючого: АДРЕСА_2 не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин при слідуючих обставинах.

В листопаді місяці 2009 р., (точної дати встановити в ході досудового слідства не представилось можливим), у вечірній час, ОСОБА_4 знаходячись в АДРЕСА_3 разом з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження і розглядаються в іншій кримінальній справі, в розмові між собою вирішили викрасти металеві вироби з приміщення олійниці, розташованої в АДРЕСА_6 що належить ТОВ «За мир», а потім їх продати та таким чином отримати гроші.

Реалізуючи свої злочинні наміри, в той же вечір, з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з особами, відносно яких матеріали виділені в окреме провадження та розглядаються в іншій кримінальній справі, підійшли до приміщення олійниці, розташованого по АДРЕСА_4 Знаходячись на місці особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, знайшла алюмінієву проволоку та за її допомогою відкрила навісний замок на вхідних дверях приміщення олійниці, після чого разом з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, проникли до приміщення олійниці ТОВ «За мир». В цей момент ОСОБА_4 знаходився біля приміщення олійниці і спостерігав, щоб їх дії були не помічені сторонніми особами. Потім ОСОБА_4 також проник до приміщення олійниці ТОВ «За мир», де знаходячись спільно з зазначеними вище особами, таємно для оточуючих викрали три електродвигуна, загальною вартістю згідно довідки вище вказаного товариства - 5430 грн.

З викраденим майном вони з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

Крім цього в період часу з 15.12. по 17.12.2009 р., (встановити точну дату в ході досудового слідства не представилось можливим), у вечірній час ОСОБА_4 знаходячись біля магазину в АДРЕСА_6 зустрів раніше знайомих осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та розглядаються в іншій кримінальній справі. В ході розмови вони вирішили піти до АДРЕСА_5 та вчинити крадіжку майна з одного із дачних будинків. Реалізуючи свої злочинні наміри, в той же вечір, з метою таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_4 за попередньою змовою з особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та розглядаються в іншій кримінальній справі, пішли в АДРЕСА_5, де пройшли до дачного будинку АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_5 Зайшовши зі сторони городу вони через деревянний паркан проникли на подвіря домоволодіння № 11.

Реалізуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 за попередньою змовою з зазначеними вище особами за допомогою знайденої металевої труби, зірвали навісні замки на вхідних дверях будинку, сараю та гаражу, після чого проникли в вказані приміщення, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_5 вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 316 від 09.03.2010 р., а саме:

- металеві санчата вартістю 40 грн.

- велосипед марки «МТЗ» вартістю 400 грн.

- сумка з тканини вартістю 10 грн.

- три електродвигуна, заявленою вартістю 280 грн.

З викраденим майном вони з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, внаслідок чого спричинили збитки ОСОБА_5 на загальну суму 730 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та суду пояснив, що у нього маються товариші ОСОБА_6 та ОСОБА_7, мешканці АДРЕСА_6 з якими він підтримує дружні відносини з дитинства.

Наприкінці листопада 2009 р., близько 18 год., він пішов в гості до ОСОБА_6 в АДРЕСА_7 Також в домоволодіння ОСОБА_6 прийшов ОСОБА_7, і вони втрьох почали спілкувалися і вході розмови вирішили випити пива, але грошей у них не було. ОСОБА_6 почав казати, що можна піти до приміщення олійниці в АДРЕСА_6 подивитися, що там знаходиться, а якщо там буде метал, то викрасти його, а потім здати на приймальний пункт та на виручені гроші купити пива, яке потім разом випити. На його пропозицію скоїти крадіжку він з ОСОБА_7 погодилися. В цей же день, близько 20 год., він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пішли до приміщення олійниці в с. Кекино Сумського району, де підійшли до деревяних дверей пофарбованих в червоний колір, які розташовані з правої сторони приміщення. На дверях був навісний замок. ОСОБА_6 сказав йому, щоб він ходив біля приміщення олійниці та дивився, щоб їх ніхто не побачив. Після цього він спостерігав навкруги, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишилися біля вхідних дверей олійниці. Потім через хвилину його покликав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зайти до них в середину приміщення олійниці, щоб допомогти їм щось винести. Він підійшов до вхідних дверей приміщення олійниці та побачив, що навісний замок лежав на землі, а вхідні двері були відкриті. Зайшовши в середину приміщення він підійшов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вказали йому на чотири двигуна. Разом вони з приміщення олійниці винесли три електричні двигуни і заховали їх в кукщах. Через два дні в схованці зникло два викрадених електричних двигуни. В подальшому він разом з ОСОБА_6 один електричний двигун розбили, обпалили, звідти дістали мідну проволоку, яку потім відвезли та продали на приймальному пункті в м. Суми, за що отримали гроші, які потратили на власні потреби.

Після цього він в грудні 2009 р., зустрів біля магазину в с. Кекине Сумського району раніше знайомих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими почав спілкуватися. В ході спілкування ОСОБА_6 запропонував піти в АДРЕСА_5 та скоїти крадіжку майна з якогось дачного будинку. На його пропозицію хлопці погодилися і всі разом пішли в вказане село. По приходу в АДРЕСА_5 зі сторони городу він разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перелізли через забор на подвіря дачної ділянки. Потім ОСОБА_6 за допомогою металевої труби зірвав навісні замки на дверях дачного будинку, сараю та гаражу. В будинку вони нічого не викрали. З приміщення сараю та гаражу вони викрали жіночий велосипед, санчата, сумку з тканини та три електричних двигуна. Після цього він з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли до дому до ОСОБА_8 в с. Кекино, де розбили на частини викрадені 3 двигуни, санчата залишили у ОСОБА_8

Після цього вони розійшлися та ОСОБА_7 з собою забрав викрадений велосипед, повідомивши, що залишить його собі для користування. Наступного дня він прийшов до дому до ОСОБА_8, у нього вже були ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які вже частини від двигуна обпалювали, для отримання мідної проволоки. Він подивився, що його допомога їм не потрібна та сказав, що більше не хоче з ними звязуватися. Після цього він пішов до дому. Від цієї кражі він нічого не отримав, у вчиному він щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, представник цивільного позивача ОСОБА_2 суду пояснив, що в січні 2010 р. він від керівництва ТОВ «За мир» дізнався, що в листопаді 2009 р. ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, мешканці АДРЕСА_6 з приміщення олійниці ТОВ «За мир» в с. Кекине Сумського району, таємно для оточуючих викрали три електричних двигуна, чим спричинили ТОВ «За мир» збитки на загальну суму 5430 грн. Але у звязку з тим, що з ОСОБА_4 практично вирішено питання про відшкодування заподіяної шкоди, він відмовляється від позовних вимог відносно ОСОБА_4

Потерпіла ОСОБА_5 пояснення якої досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що в АДРЕСА_6 у неї в спадкоємство залишилася земельна ділянка з дачним будинком та двома гаражами. Останній раз вона на дачі була 15.12.2009 р., все було на своїх місяцях. 18.12.2009 р., їй на мобільний телефон подзвонила родичка ОСОБА_9, мешканка АДРЕСА_5, яка повідомила, що хвіртка в двір до дачного будинку відкрита та вхідні двері в дачний будинок та гаражі відкриті. Після цього вона попросила, щоб її двоюрідний брат ОСОБА_10 забив двері в казані приміщення дошками до її приїзду. 19.12.2009 р. вона приїхала на дачу та виявила, що з дачного будинку нічого не викрадено. З приміщень двох сараїв було викрадено: пять електричних двигунів, велосипед «МТЗ», санчата, мішкову сумку та металевий плуг.

Крім цього вина підсудного стверджується:

- відношенням ТОВ «За мир» від 25.01.2010 р. про крадіжку 3 електричних двигунів з приміщення олійниці в с. Кекине Сумського району (а.с. 35);

- протоколом огляду місця події від 26.01.2010 р. (а.с. 40 41);

- заявою ОСОБА_5 від 23.12.2009 р. про крадіжку з її гаражів в АДРЕСА_5 (а.с. 56);

- протоколом добровільної видачі від 23.01.2010 р. викраденого велосипеда марки «МТЗ», який був викрадений з домоволодіння ОСОБА_5 в АДРЕСА_5 (а.с. 83);

- зявлення зі зізнанням ОСОБА_4 від 22.01.2010 р. та від 23.01.2010 р (а.с. 72, 80);

- висновком товарознавчої експертизи про вартість викраденого майна. (а.с. 111 125).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного Зимогляд суд кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, так як він за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно з проникненням в приміщення, повторно.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристику на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, вжив заходів до відшкодування заподіяної шкоди, суд визнає помякшуючими відповідальність обставинами.

Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст.. 75 КК України.

По справі представником ТОВ «За мир» заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5430 гривень. Але у зв*язку з тим, що в суді було досягнуто домовленості щодо відшкодування заподіяної шкоди представник цивільного позивача відмовився від позовних вимог щодо ОСОБА_11

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст..81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.. 75 КК України засудженого звільнити від призначеного покарання, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 316 від 09.03.2010 у сумі 500,80 гривень, з зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області: р/р 31256272210011 Банк ГУДКУ в Сумській обл., МФО 837013, код 25574892.

Речові докази: велосипед марки «МТЗ» та санчата, що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Клочко