Рішення № 98890772, 26.07.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/613/21

провадження № 2/691/459/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що його батько ОСОБА_2 , сплачував аліменти, на його утримання, як неповнолітнього сина. Сплачував не регулярно, його життям не цікавився. Навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання у фаховому коледжі геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка. Строк навчання до 30 червня 2023 року. Відповідач не має статусу інваліда, працює, жодних матеріальних складнощів чи труднощів, які б унеможливлювали сплату аліментів, не має. Потребує матеріальної допомоги від ОСОБА_2 , як батька. За вказаних обставин звернувся в суд для захисту своїх прав та інтересів.

Позивач, відповідач, будучи вчасно та належним чином повідомлені, в судове засідання не прибули. Представник позивача подала заяву від 21 липня 2021 року про розгляд справи без участі позивача та представника, вказавши, що позовні вимоги підтримують.

Відповідач, повідомлений про розгляд справи у встановленому законом порядку, шляхом направлення повістки рекомендованим повідомленням та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області, у судове засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.

Неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи, зміст заяви представника позивача про судовий розгляд без їх участі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Встановлені судом сімейні правовідносини щодо виконання батьками обов`язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, тобто щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися, регулюються Конституцією України, СК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст.55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3 ст.199 СК України).

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч.ч.1, 2 ст.200 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; … інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).

Відповідно до положень ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Обов"язок утримувати дітей є рівною мірою обов"язком як матері, так і батька, причому обов"язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

У відповідності до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У п. 20 Постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно ст.198 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину і обов`язок утримувати є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Причому обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Відповідно до ст.200 Сімейного Кодексу України визначено три можливості визначення розміру аліментів: у твердій грошовій сумі, в частці від заробітку (доходу), одночасно в твердій грошовій сумі та в частці від заробітку.

Із наданих до суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено наступне. Згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3). Згідно виконавчого листа, виданим 03 серпня 2017 року Голосіївським районним судом м.Києва, з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття (а.с.11-12). Як вбачається із довідки фахового коледжу геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка, першого рівня акредитації, від 12 травня 2021 року №58, позивач ОСОБА_1 , у 2019 році, після закінчення 9 класів поступив до ФКГРТ КНУ імені Тараса Шевченка та дійсно навчається на 2 курсі в групі Е-ІІ, денна форма навчання (а.с.9), що підтверджується і студентським квитком НОМЕР_2 (а.с.10).

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку батька утримувати дитину, яка повнолітня та навчається.

Судом встановлено наступні фактичні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1, 2 ст.89 ЦПК України).

Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.

Із наданих суду доказів вбачається, що після досягнення повноліття сином ОСОБА_1 , батьками, не було визначено за домовленістю способу виконання обов`язку по утриманню його, як повнолітньої дитини у зв`язку з навчанням та не укладено договору про сплату аліментів на дитину чи інший спосіб її утримання.

Позивач ОСОБА_1 , досягнувши повноліття, продовжує навчання у фаховому коледжі геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка, першого рівня акредитації, на 2 курсі в групі Е-ІІ, денної форма навчання із закінченням навчання в термін до 30 червня 2023 року та знаходиться на утриманні батьків. Таким чином, ОСОБА_1 є повнолітнім сином відповідача, який не досягнув 23 років, навчається на денній формі навчання, а тому обґрунтовано потребує матеріальної допомоги від батьків, зокрема просить в судовому порядку визначити його утримання від батька в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., щомісячно.

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків.

Відповідач ОСОБА_2 із наданих до суду доказів, вбачається, що є особою працездатного віку, має на утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судом встановлено можливість надання батьком матеріальної допомоги та потреби дитини, яка продовжує навчання, в отриманні такої допомоги.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін. При вирішенні даного цивільно - правового спору, суд, також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд, вважає, за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

За приписами ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову. Таким чином, при прийнятті рішення, суд присуджує аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 від дня пред`явлення позову, тобто 22 червня 2021 року.

Враховуючи вище наведене та те, що позивач просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., ініціатива способу визначення розміру та величини аліментого платежу належить насамперед позивачеві, і лише потім їх оцінює суд, то суд приходить до висновку, що обгрунтованими є вимоги позивача про визначення розміру аліментів саме в такий спосіб.

На підставі ст.141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору в справі підлягають стягненню з відповідача на користь Держави, а тому, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 908,00 грн., остільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Інших судових витрат у справі не встановлено.

Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (ч.2 ст.199 СК України).

Позов підтверджується: копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; копією виконавчого листа, виданим 03 серпня 2017 року Голосіївським районним судом м.Києва; копією довідки фахового коледжу геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка, першого рівня акредитації, від 12 травня 2021 року №58; копією студентського квитка НОМЕР_2 .

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191, 198, 199, 200 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006 року, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 89,141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання - задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., щомісячно, на період навчання у фаховому коледжі геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка, денна форма навчання, до 30 червня 2023 року, починаючи з 22 червня 2021 року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко