Рішення № 98890774, 27.07.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/306/20

провадження № 2/691/80/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О. М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що з 04 травня 2018 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі - ОСОБА_2 , що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб від 04 травня 2018 року Серії НОМЕР_1 . Шлюб зареєстрований Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за актовим записом №33. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданим 14 червня 2018 року Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. На даний час син проживає біля неї за адресою АДРЕСА_4 і знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Мліївської сільської ради від 05 березня 2020 року №159. Спільне проживання з відповідачем припинили з 06 січня 2019 року. З цього часу, відповідач частково надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Фактично всі витрати пов`язані із забезпеченням дитини несе вона сама. На даний час відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, стягнень по виконавчих документам на сьогоднішній день не проводиться. Домовленостей з приводу сплати аліментів на дитину між ними не має. Для захисту прав дитини звернулася з позовом до суду.

Позивач, її представник та відповідач, його представник, будучи повідомленими належним чином, до суду не прибули, не заперечили письмово протии розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , будучи вчасно та належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду цивільної справи, у судове засідання не прибула, підтвердженням чому є надіслання судових повісток з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та оголошення про виклик до суду на розгляд справи, які було розміщено на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області, причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутності або перенесення розгляду.

Неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників процесу, дослідивши докази у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов"язок утримувати дітей є рівною мірою обов"язком як матері, так і батька, причому обов"язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку матері, батька утримувати дітей.

Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із досліджених судом доказів вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 04 травня 2018 року Серії НОМЕР_1 , позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.7). Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого 14 червня 2018 року Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Малолітній ОСОБА_4 проживає біля позивача, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, видана виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області 20 лютого 2020 року №10 та довідкою від 05 березня 2020 року №159 (а.с.10-11). Місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи видану виконавчим комітетом Мліївської сільської ради 12 лютого 2020 року за №09 (а.с.9). Згідно довідки Комунального Некомерційного Підприємства «Городищенське районне територіальне об`єднання» Городищенської районної ради Черкаської області від 28 вересня 2020 року №151, позивач ОСОБА_1 , згідно облікової документації, на обліку не перебувала, за наркологічною допомогою до лікаря нарколога не зверталася (а.с.47). Відповідно до довідки Комунального закладу дошкільної освіти «Берізка» с.Старосілля Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 28 вересня 2020 року №15, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахований до спискового складу дошкільного закладу на 2020-2021 навчальний рік, який і відвідує (а.с.48). Згідно характеристики виконавчого комітету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 02 липня 2020 року №136, позивач ОСОБА_1 характеризується з позитивно (а.с.49). Відповідно до довідки виконавчого комітету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 12 серпня 2020 року №444, позивач ОСОБА_1 , разом із неповнолітнім ОСОБА_4 проживає, без реєстраційного обліку в АДРЕСА_1 (а.с.50). Згідно Акту оцінки потреб сім`ї/особи №464 від 02 вересня 2020 року, Висновку оцінки потреб сім`ї, Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10 серпня 2020 року №449, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає біля матері - позивача ОСОБА_1 та забезпечена всім необхідним для дитини відповідного віку, умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам (а.с.51-58). Відповідно до довідки про склад сім`ї, зареєстрованих у житловому приміщенні,будинку осіб, видану виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 02 червня 2020 року №295, позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою - АДРЕСА_4 (а.с.59). Згідно характеристик, виданих виконавчим комітетом Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 14 квітня 2020 року №177 та військовою частиною А3193 Міністерства оборони України, відповідач ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони (а.с.73-74). Відповідач ОСОБА_2 працюючий, отримує заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи від 02 вересня 2020 року №153 (а.с.76). Згідно довідки виконавчого комітету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області від 03 квітня 2020 року №168, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 та на його утриманні перебуває неповнолітній син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.75). Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.77) та стосовно якого зобов`язаний до сплати аліменів на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до його повноліття, що підтверджується рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2020 року і квитанціями про сплату аліментів на користь ОСОБА_3 (а.с.78-81). З врахуванням обставин щодо можливості відповідача утримувати своїх неповнолітніх дітей, ухвалою суду від 11 червня 2021 року, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 (а.с.84-85).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров"я та матеріальне становище дитини, стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні неповнолітньої дитини про її стан здоров`я, вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який, як зазначив у судовому засіданні, працюючий, фізично здоровий та зобов`язання до сплати аліментів на підставі рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2020 року (а.с.78-79), домовленості про сплату аліментів між сторонами як батьками не має, питання утримання неповнолітнього сина не вирішено, тому слід стягнути із ОСОБА_2 аліменти, як такого, що визнав частково позовні вимоги позивача, не заперечив батьківства і повідомив про можливість сплачувати аліменти на утримання сина, з врахуванням зобов`язання по сплаті на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 .. Так, 11 червня 2021 року, у підготовчому засіданні задоволено клопотання представника відповідача та ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 на користь якої, згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2020 року, стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.78-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є зміна (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, яка виникла після ухвалення судом цього рішення.

Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18).

Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3 від 15.05.2006 року розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Із досліджених судом доказів вбачається, що на утриманні відповідача перебуває ще одна неповнолітня дитина, а тому аліменти, які стягуються на утримання сина ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 , мають бути змінені до 1/6 частини всіх видів доходу позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, оскільки є ще інша неповнолітня дитина, яка теж потребує утримання від батька. При цьому суд вважає, що зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходів позивача відповідає вимогам ст. 182 та ч.5 ст. 183 СК України щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину.

Судом також враховано, що на день постановлення рішення про стягнення аліментів Городищенським районним судом Черкаської області у цивільній справі №691/1514/19, у позивача на утриманні перебувала лише одна дитина, тому факт стягнення аліментів на другу дитину є зміною сімейного стану позивача, що в розумінні ст.192 Сімейного Кодексу України є підставою для висновку суду про зміну матеріального становища відповідача.

Враховуючи вище наведене, суд вважає наявною та встановленою, самостійну, достатню підставу для зміни розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених положень законодавства випливає, що підставою для виконання судових рішень є виконавчі листи.

Відповідно до ст.432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015, наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення. Виправлення до виконавчого листа мають вноситися з урахуванням вимог ст. 219 ЦПК та не можуть стосуватися судового рішення, на виконання якого видано цей виконавчий лист. Частиною 2 ст. 369 ЦПК передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. З врахуванням вищезазначеного та відповідно обставин, встановлених під час судового розгляду Городищенським районним судом, слід роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 і третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 право на звернення до Городищенського районного суду Черкаської області, як суду на підставі рішення якого було виданого виконавчий документ, звернутися із вимогою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні, сторони просили питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу не розглядати та вважати їх такими, що понесені кожним із них самостійно.

Оцінюючи зібрані та досліджені у справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 908,80 грн., остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 7, 180, 181, 182, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , згідно рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2020 року у справі №691/1514/19 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 .

Стягувати із ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу), згідно визначеного рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 27 липня 2021 року розміру.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

У новому розмірі аліменти на утримання неповнолітніх дітей сплачуються з дня набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

В іншій частині позовних вимог позивача ОСОБА_1 відмовити.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 і третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 право на звернення до Городищенського районного суду Черкаської області, як суду на підставі рішення якого було виданого виконавчий документ, звернутися із вимогою про визнання виконавчого листа у цивільній справі №691/1514/19, виданого Городищенським районним судом Черкаської області таким, що не підлягає виконанню.

Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу, третій особі, для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко