Ухвала суду № 9886787, 11.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року справа №2а-25277/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання Дровниковій К.В.

за участю представників:

від позивача: Дрьомін М.М. довіреність від 10.06.10р.

від відповідача: Білощук Я.А. довіреність від 04.01.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наділ" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009р.

у справі №2а-25277/09/1270 за позовомДержавної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську до Приватного підприємства "Наділ" про стягнення суми фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009р. у справі №2а-25277/09/1270 задоволено позов Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську до Приватного підприємства "Наділ", внаслідок чого стягнуто з Приватного підприємства "Наділ" на користь Державного бюджету України штрафні санкції в сумі 12640грн.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Наділ" просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач під час апеляційного розгляду справи та в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Позивачем була проведена перевірка відповідача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт № 0156/12/33/23/24183896 від 22.05.2009р., яким встановлені наступні порушення:

- п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами і доповненнями), а саме не забезпечено щоденне друкування та зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків;

- п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУ №614 від 01.12.2000 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 05.02.01 №106/5297, а саме не виконання щоденних записів про рух готівки та суми розрахунків;

- п.2.6 абзацу 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, а саме не оприбуткування готівкових коштів у повному обсязі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

На підставі зазначеного акту позивачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2009р., а саме:

- №0001922310, яким до позивача згідно з п.4 ст.17, ст.21 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 340 грн.00 коп.;

- №0001932310, яким до позивача згідно ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12300грн.00 коп.

Пунктом 2 частини1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Частиною 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , а в інших випадках - за рішенням суду. Тобто, рішення суду потрібне у разі проведення перевірки в інших випадках, ніж передбачено статтею 11-1 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на травень 2009р. було заплановано проведення перевірки відповідача, що засвідчується відповідним Переліком СГД, здійснюючих діяльність в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, запланованих для проведення перевірок по ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на травень 2009р.

Перевірка відповідача була здійснена головними державними податковими ревізорами-інспекторами Корнієнко С.О., Пітєровим А.А. на підставі направлення № 100 від 22.05.2009р., з яким відповідач 22.05.2009р. був ознайомлений.

З акту перевірки вбачається, що перевірка була здійснена в присутності директора відповідача, який підписав акт без заперечень.

Відповідно до п.10 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001р. за N 268/5459, факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

За змістом наведеної норми фіксація в акті перевірки порушень законодавства є належним засобом доказування наявних результатів перевірки. Отже, працівники податкової служби під час перевірки належним засобом зафіксували факт порушення позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що перевірка відповідача була здійснена позивачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи, що факт порушення відповідачем п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книги обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, п.2.6 абзацу 3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні був встановлений під час перевірки та відповідачем не спростований, сума застосованих санкцій не була сплачена відповідачем в добровільному порядку, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на порушення позивачем вимог п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» № 502 від 31.05.2009 року , колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наведена постанова набрала чинності 29.05.2009р., тобто вже після проведення позивачем перевірки .

Посилання відповідача на ч.4 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" колегія суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції пункту 17 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") було визначено, що дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту Закону про Державний бюджет України) було визнано неконституційними, зокрема, положення пунктів 10 - 18 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Отже, з моменту набрання чинності цього Рішення у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" немає положень, які прямо виключають поширення дії зазначеного Закону на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства.

Разом із тим, відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податкові органи мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" .

Отже, порядок здійснення органами державної податкової служби своїх функцій, у тому числі щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), визначається насамперед Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Крім того, як зазначено в частині першій статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. В той же час відносини в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством і, зокрема, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які визначають порядок здійснення контролю податковими органами , є спеціальними порівняно з нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" .

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наділ" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009р. у справі №2а-25277/09/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2009р. у справі №2а-25277/09/1270 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 14 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.