Ухвала суду № 9886736, 10.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2010 року справа №2а-21461/09/1270

зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Козловій О.М.

за участю представника позивача Скупінського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року у адміністративній справі №2а-21461/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-промислова Компанія "Санрайз" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним податкового повідомлення рішення від 16.03.2009 року. № 000046231, яким позивачу донарахована сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 72963 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 36482 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року справі №2а-21461/09/1270 позов задоволений.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська від 16.03.09 р. № 0000462310/0 на суму 109445,0грн.

Відповідач з постановою Луганського окружного адміністративного суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990р. (надалі Закон України № 509).

Згідно до п. 1 ст. 11. Закону України № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п. 1.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. №925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно до ст. 11-2 Закону України № 509, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Відповідачем, на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ м. Луганську та відповідно до наказу № 166 «Про призначення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість позивача за період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року, була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008р.

За результатами перевірки складений акт від 06.03.2009р. № 202/23-35629946 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2009р. № 0000462310/0, яким позивачу донарахована сума податкового зобов'язання зі сплати з податку на додану вартість за серпень 2008р. на суму 109 445 грн., за основним платежем 72 963 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36 482 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення є висновок податкового органу про те, що позивач занизив податок на додану вартість за серпень 2008 року на суму 72963 грн., чим допустив порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.8. п. 7.2.ст. 7., п.п.7.3.1, п. 7.3., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4, п.п. 7.5.1, п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Аналізуючи доводи позивача щодо підстав та законності проведення перевірки , колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 11-1 Закону України № 509 визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Таким чином, Законом України №509 визначено три види перевірок: документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено , що відповідачем на підставі постанови слідчого СВ ПМ Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська від 02.02.09 р., наказу Ленінської МДПІ № 166 від 19.02.09 р. проведено невиїзну документальну перевірку з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість.

З огляду на викладені норми Закону України №509, в даному випадку на підставі постанови слідчого в рамках кримінальної справи податковим органом мала проводитись позапланова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При проведенні перевірки відповідачем були використані лише матеріали кримінальної справи, без врахування інших документів . Відповідач погоджується , що під час перевірки не були надані: бухгалтерські регістри аналітичного та синтетичного обліку, які мають обєктивно відображати проведення фінансово-господарських операцій з продажу товарів, робіт, послуг покупцям та замовникам, журнали-ордери, оборотні відомості по бухгалтерським рахункам 361, 311 зворотно-сальдові відомості руху товарних запасів, реєстри виданих податкових накладних.

Постановою слідчого СВ ПМ Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська від 21.06.2009 року кримінальна справа стосовно ОСОБА_3 - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-промислова Компанія "Санрайз" за складом злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, припинена на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

В адміністративних справах про протиправність рішень суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що при здійсненні владних управлінських функцій субєкт владних повноважень Ленінська міжрайонна Державна податкова інспекція м. Луганська не довела правомірність дій та прийнятого рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду, не вбачається.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 14 червня 2010 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Луганська залишити без задоволення

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2009 року справі №2а-21461/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-промислова Компанія "Санрайз" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції м. Луганська про визнання протиправним податкового повідомлення рішення від 16.03.09. № 0000462310/0 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О.Шишов