Ухвала суду № 9886673, 04.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозговая Н.А.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року справа №2а-16573/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,

при секретарі Тімченко М.Ю.,

за участю: від позивача Рибалка О.М., відповідач не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі № 2а-16573/09/0570 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення податкового боргу на суму 700591, 84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Селидіввугілля” до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та повністю недійсними повідомлень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати це рішення, так як вона ухвалена з порушення норм матеріального та процесуального права та постановити нове, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство “Добропіллявугілля” 11.03.2003р. зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій за номером 32186934, знаходиться на податковому обліку у Добропільській обєднаній державній податковій інспекції з 01.04.2003р. за №620.

Відповідач має свої відокремлені підрозділи, одним із яких є Відокремлений “Управління комунальних котелень”, що не є юридичною особою і є платником страхових внесків.

Також встановлено, що відповідачем було сплачено суму зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, нараховану податковим повідомленням-рішенням №0000362340 від 27.04.2009р. в розмірі 24920,00грн. платіжним дорученням №313 від 31.07.2009р.

Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що пеня нарахована позивачем на підставі ст. 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, в розмірі 45671,84грн. неправомірно.

Згідно п.4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію

Пеня позивачем була нарахована в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів з 04.05.2005р. по 22.06.2006р., введеного ухвалою Господарського суду Донецької області “Про порушення справи про банкрутство” №5/796 від 04.05.2005р., яким зупинено виконання боржником грошових зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію), зупинено заходи, спрямовані на забезпечення цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку, від 21.01.2004, № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (Далі- Інструкція) передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Пункт 3.8 Інструкції передбачає, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками, тобто суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Красноармійська ОДПІ не мала права розпоряджатися перерахованими коштами за призначенням на свій розсуд.

Колегія суддів зазначає, що ні спеціальним Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III, ні іншою нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

Крім того, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2009р. по справі №2а-10818/08/0570 про стягнення податкового боргу, відмовлено в стягненні пені в сумі 48190,31грн., яка складається в тому числі із 45671,84грн., тобто податковим органом вдруге здійснено стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 15 січня 2010 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі № 2а-16573/09/0570 за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення податкового боргу на суму 700591, 84 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі № 2а-16573/09/0570 залишити без змін.

Ухвала постановлена та виготовлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 червня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.