Постанова № 9886465, 02.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1975/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого суддіТкаченко О.Є.,

за участю секретаряМаруфенко О.С.,

представника позивачаМалая А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про стягнення заборгованості по податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2010 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у місті Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2526,00 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач протягом 2007 року був зареєстрованим платником податку на додану вартість. ДПІ у м. Чернігові проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку обліку та використання відповідачем коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, згідно поданих податкових декларацій з ПДВ (сільськогосподарського товаровиробника), а саме: за березень 2007 року, квітень 2007 року , червень 2007 року, липень 2007 року, вересень-грудень 2007 року, за результатами якої складено акт від 27 січня 2010 року № 216/15-243, яким встановлено, що станом на 31березня 2010 року в картці особового рахунку платника податків - Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції рахується борг в розмірі 250930,75 грн., в т.ч. 2526,00 грн. по вищевказаних деклараціях.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявивися, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Чернігівська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція зареєстрована Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 04 лютого 1999 року та взята на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові 18 лютого 1999року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи, довідкою з єдиного державного реєстру та довідкою ДПІ в місті Чернігові про взяття на облік платників податків (а.с. 9-10, 12, 13).

Відповідно до п. 2.1 Статуту, Підприємство створене з метою виробництва, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції, надання послуг господарствам і підприємствам усіх форм власності у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції, зниження її собівартості на основі ефективного використання і обслуговування техніки, обладнання, впровадження прогресивних технологій вирощування і зберігання сільськогосподарських культур та нових організаційно-економічних відносин між партнерами по спільній виробничій діяльності, одержання прибутку (а.с. 6-8).

Відповідач протягом 2007 року був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Чернігівська державна сільськогосподарська машинно-технологічна станція є сільськогосподарським товаровиробником, який у своїй діяльності протягом 2007 року керувався нормами постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», що діяла протягом 2007 рок.

Пунктом 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та мясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та мяса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Абазем 2 пункту 4 Порядку № 271 передбачено, що залишок податкових зобовязань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 271 залишок коштів на окремому рахунку в кінці року вилученню до бюджету не підлягає і використовується сільськогосподарськими товаровиробниками на зазначені цілі в наступному році, а починаючи з 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, перераховується до державного бюджету. Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня року, що настає за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Станом на 01 березня 2009 року Чернігівською державною сільськогосподарською машинно-технологічною станцією кошти перераховані не були.

Відповідно до пункту 5.13 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 року № 166 передбачено порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ сільськогосподарського товаровиробника, в р. 20 якої вказується сума ПДВ, яка підлягає зарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

ДПІ у м. Чернігові проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку обліку та використання відповідачем коштів на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення, згідно поданих податкових декларацій з ПДВ (сільськогосподарського товаровиробника) а саме: за березень 2007 року, квітень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, вересень-грудень 2007 року (а.с. 14-16, 17-19, 20-22, 23-25, 26-28, 29-31,32-34, 35-37).

За результатами перевірки складено акт від 27 січня 2010 року № 216/15-243, яким встановлено, що станом на 31 березня 2010 року в картці особового рахунку платника податків - Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції рахується борг в розмірі 250930,75 грн., в т.ч. 2526,00 грн. по вищевказаних деклараціях (а.с.38).

Акт камеральної перевірки від 27 січня 2010 року № 216/15-243 було направлено платнику податків рекомендованим листом та повернулось без вручення по причині незнаходження платника за реєстраційною адресою.

Таким чином, сума заборгованості з ПДВ становить 2526,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ДПІ у м. Чернігові до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції про стягнення заборгованості по податку на додану вартість задовольнити повністю.

Стягнути з Чернігівської державної сільськогосподарської машинно-технологічної станції (14038, м. Чернігів, пр. Перемоги, 129, код 30294332) податковий борг в сумі 2526(дві тисячі пятсот двадцять шість) грн. 00 коп. з податку на додану вартість на р/р311100297000002, код 14010100, отримувач: Державний бюджет, код 22825965, Банк: ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання повного тексту постанови 08 червня 2010 р.

Суддя О.Є. Ткаченко