Постанова № 9886269, 02.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 червня 2010 р. № 2-а- 43798/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченко А.В.,

при секретарі Король Д.О.

за участі представників сторін:

Представника позивача Баранової С.О.

Представника відповідача Пивоварова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом повного товариства «ХН Ломбард»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, повне товариство «ХН- Ломбард», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення: № 0000232200/0 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3799,0 грн. та фінансової санкції в сумі 1506,0 грн., № 0000931701/1 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7587,0 грн. та фінансової санкції в сумі 14174,12 грн., № 0000222200/0 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 705,0 грн. та фінансової санкції в сумі 352,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням чинного законодавства України, а саме: Законів України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про фінансові послуги та регулювання ринку фінансових послуг», «Про заставу», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та Відповідач в своїх письмових запереченнях на позов позовні вимоги не визнали та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на вірне застосування норм податкового законодавства України при винесенні оспорюваних рішень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні обставини.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку повного товариства «ХН-Ломбард»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р.

За результатами зазначеної перевірки, було складено Акт № 692/22-004/23001835 від 27.10.2006 р., в якому відповідачем було зроблено наступні висновки:

повним товариством «ХН-Ломбард»порушені вимоги п.1.15 ст.1, п.п. 8.1.1.п.8.1 ст.8, п.12.1 ст.12 Закону України від 22.05.2003р. №889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб", порушення пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", також відповідно до встановленого порушення п.п.4.1.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та на підставі пп. 17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковою інспекцією було донараховано податок на прибуток на суму 1057,5 грн. (за основним платежем - 705,00 грн. та за штрафними санкціями -152,50 грн.)

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення-рішення №0000232200/0 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3799,0 грн. та фінансової санкції в сумі 1506,0 грн., № 0000931701/1 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7587,0 грн. та фінансової санкції в сумі 14174,12 грн., № 0000222200/0 від 07.11.2006р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 705,0 грн. та фінансової санкції в сумі 352,5 грн.

Суд зазначає, що вiдповiдно до ст.1 Закону України “Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг” №2664-IП вiд 12.07.2001 р. та п.1.2 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринкiв фiнансових послуг України "Про затвердження Положення про порядок надания фiнансових послуг ломбардами" вiд 26 квiтня 2005 року №3981, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицii України 24 травня 2005 р. за №565/1 0845, ломбард має спецiальний статус фінансової установи, виключним видом дiяльноcтi якої є надания на власний ризик фiнансових кредитiв фiзичним особам за рахунок власних або залучених коштів, пiд заставу майна на визначений строк i пiд процент та надання сyпyтніх послуг ломбарду.

Пiд фiнансованим кредитом у вiдповiдностi до положень ст.1 Закону Укрaїни “Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг” слiд розумiти кошти, якi надаються у позику юридичнiй або фiзичнiй особi на визначений строк та пiд процент.

Виходячи зi змiсту ст.ст. 572, 589 Цивiльного кодексу України вiд 16.01.2003 №435 -IV (зi змiнами та доповненнями) та ст.ст.19, 20, 25 Закону Укрaїни “Про заставу" заставодержатель (ломбард) у разi невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою набуває право звернення стягнення на предмет застави i має переважне перед iншими кредиторами право за рахунок заставленого майна задовольнити свої вимоги в повному обсязi, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, вiдшкодування збиткiв, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхiднi витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здiйснення забезпеченої заставою вимоги, якщо iнше не передбачено договором застави. При реалiзації предмета застави виручена грошова сума (різниця), яка перевищує розмiр забезпечених цiєю заставою вимог заставодержателя, повертається заставодавцю.

Тобто, пiсля реалiзацii предмета застави заставодавцю повертається тiльки рiзниця мiж вирученою грошовою сумою за реалiзований предмет застави та розмiром боргових вимог заставодержателя, забезпечених цією заставою за умови якщо вона їх перевищує.

Вiдповiдно до п.1.2 Закону України “Про податок з доходів фiзичних осiб” №889IV вiд 22.05.2003р. дoxiд - сума будь-яких коштiв, вартість матерiального i нематерiального майна, iнших активiв, що мають вартість, у тому числi цiнних паперiв або деривативiв, одержаних платником податку у власнiсть або нарахованих на його користь, крім зазначених у пунктi 4.3 ст.4 Закону.

Пунктом 4.3 ст.4 Закону України "”Про податок з доходiв фiзичних осiб" передбаченi види дoxoдiв, якi не включаються до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу.

Згiдно п.4.3.23 п.4.3 ст.4 Закону Укрaїни “Про податок з доходiв фiзичних осiб" до складу загального мiсячного або рiчного оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, погашення яких не вiдбулося.

Керуючись ст.8 Закону Укрaїни “Про податок з доходiв фiзичних осiб" оподаткуванню пiдлягає дохiд, який нарахований (виплачений) платнику податку податовим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, утримує податок вiд суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку , визначену у вiдповiдних пунктах статтi 7 цього Закону.

Таким чином, за позиковими операцiями ломбард не є податковим агентом, оскiльки у даному випадку вiн не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, тому що пiд час видачi позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речi в момент закiнчення договору ломбард немає коштiв позичальника, з яких належало б утримати податок.

Разом з тим, якщо одержана вiд реалiзацii ломбардом предметiв застави згiдно iз статтею 589 Цивiльного кодексу України грошова сума перевищуватиме розмiр забезпечених цiєю заставою вимог заставодержателя, рiзниця повинна повертатися заставодавцю. У такому випадку при поверненнi (виплатi) ломбардом фiзичнiй особi надлишку суми, що залишилась пiсля задоволення боргових вимог вiд реалiзацiї заставленого майна, ломбард повинен виступати податковим агентом щодо таких виплат та, як передбачено пiдпунктом 1.15 статтi 1 Закону "Про податок з доходiв фiзичних осiб", нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходiв фiзичних осiб у порядку, визначенному ст. 8 Закону, та за ставкою, визначеною пiдпунктом 7.1 статтi 7 цього Закону.

Анaлiзуючи пpиписи вказаних норм права, суд робить висновок, що дохiд у заставодавця, який пiдлягає оподаткуванню, виникає з моменту отримання надлишку суми, що залишилась пiсля задоволення боргових вимог заставодержателя-ломбарду вiд реалiзацiї заставленого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що обов'язок ПТ «ХН-Ломбард»щодо нараховуваня, утримання та сплачення податку з доходу фiзичних осiб до бюджету виникає при поверненнi заставодавцю суми позитивної рiзницi, яка склалася мiж сумою реалiзацiї предмета застави та сумою вже виданого кредиту.

Надані суду документи свідчать, що позивач при поверненні (виплаті) фізичним особам надлишку суми, що залишилася після задоволення боргових вимог від реалізації заставленого майна, виступає податковим агентом, щодо таких виплат та, як передбачено п.1.15. ст..1 Закону України “про податок з доходів фізичних осіб” №889-IV від 22.05.2003 р. нараховує, утримує та перераховує до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку, визначеному ст. 8 Закону, та за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 цього Закону.

Також суд зазначає, що відповідно приписам ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли товари ( роботи , послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково-ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

При дослідженні матеріалів справи, а саме акту перевірки, встановлено, що Відповідач не вказав які саме придбані товари (роботи, послуги) позивачем частково використовувалися в оподатковуваних операціях, а частково-ні.

Щодо порушення вимог п.3.2.5 п.3.2. ст.3 Закону «Про податок на додану вартість», суд зазначає, що жодних даних про те, що вказані вище операції були відображені в книгах обліку продажу (надання послуг, виконання робіт) і включені в розрахунок податкових зобовязань по ПДВ не наведено.

Щодо порушення вимог п.4.1.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд вважає за необхідним вказати, що до валового доходу включаються доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Оскільки при дослідження питання щодо правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ в акті перевірки не відображено які документи були досліджені, як відображені операції при розрахунку податкових зобов'язань по ПДВ у податковому та бухгалтерському обліку, висновки стосовно того, що на відсотки, нараховані на суми фінансових послуг, нараховувався ПДВ, не підтверджені документально, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними.

Враховуючи, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, а відповідач не довів правомірності донарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для визнання їх недійсними.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов повного товариства «ХН Ломбард»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 07.11.2006 року № 0000232200/0, № 0000931701/0 та № 0000222200/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь повного товариства «ХН Ломбард» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03.06.2010 року.

Суддя А.В. Зінченко