Постанова № 9885794, 13.05.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

13.05.2010 р. Справа № 2а - 5839/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області, м. Вознесенськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства ”Олександрівський гранітний карєр”, Миколаївська область, Вознесенський район, с.м.т. Олександрівка

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Миколаївська митниця, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О. О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: представник не зявився

від відповідача: представник не зявився

від третьої особи: Ніколенко Г.Д.

в засіданні приймає участь: прокурор не зявився

Суть спору: про стягнення обовязкових митних платежів.

Миколаївська митниця, замінена ухвалою суду від 19.04.10 р. на належного позивача - Вознесенську обєднану державну податкову інспекцію у Миколаївській області (надалі - позивач) звернулась до суду із позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства ”Олександрівський гранітний карєр” (надалі - відповідач) обовязкових митних платежів в сумі 3412405,24 грн., який утворився станом на 07.05.10 р.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно зовнішньоекономічного контракту від 19.12.06 р. № 7413 1810 укладеного з фірмою Maschinenfabrik Liezenund Giesserei Ges.m.b.H. відповідач по справі у період з березня по травень 2008 р. ввіз на миту територію України обладнання для подрібнення та сортування граніту у розібраному стані загальною вартістю 1089147,5 євро. (11803368,1 грн.)

Згідно пункту 3 статті 3, статті 4 Закону України ”Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р. № 2097-XII, із змінами та доповненнями, предмети, що переміщуються через кордон України обкладаються митом, якщо інше не передбачено законом. Вказаний товар за контрактом підлягав митному оформленню на загальних підставах зі сплатою в прибуток держави митних платежів.

Згідно статті 17 Закону України ”Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р. № 2097-XII, із змінами та доповненнями, митні платежі сплачуються митним органам.

Згідно Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, особа, яка ввозить товари на митну територію України сплачує податок на додану вартість в розмірі 20% бази оподаткування, яка встановлюється на підставі пункту 4.3 статті 4 цього Закону.

Таким чином, ввезений відповідачем на митну територію України товар підлягав митному оформленню зі сплатою до прибутку держави суми митних платежів в розмірі 2859477,28 грн.

Відповідно до статті 99 Митного кодексу України ввезений товар в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України ”Про затвердження Порядку збільшення строку предявлення та продовження строків декларування митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України” від 26.03.03 р. № 377 був розміщений під митним контролем на складі тимчасового зберігання відповідача під його зобовязання про декларування вантажу відповідачем в установленому порядку.

Відповідно до статті 108 Митного кодексу України строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати трьох місяців.

В порушення статті 88 Митного кодексу України, відповідач не задекларував в установленому порядку ввезені на митну територію товари, не сплатив ввізне мито в розмірі 415668,82 грн. та податок на додану вартість в сумі 2443808,46 грн.

В звязку з порушенням відповідачем встановлених строків декларування вантажу, Миколаївською митницею у відношенні керівника підприємства було складено протокол № 083/50400/09 про порушення статей 340, 336, 355 Митного кодексу України.

Незважаючи на надані відповідачем зобовязання та закінчення строку зберігання на обладнання для подрібнення граніту, в порушення статті 88 Митного кодексу України підприємством не здійснено декларування вказаного товару у митному режимі ”імпорт”, тобто не подавав вантажні митні декларації, не сплачені податки та збори, що підлягають сплаті при митному оформленні вказаного товару.

В подальшому, товар, який знаходився під митним контролем, без відома та дозволу митниці був виданий відповідачем зі складу в роботу.

З матеріалів справи вбачається, і це підтверджено результатами перевірки, що несплата відповідачем обовязкових митних платежів складала 2273350,17 грн., з яких - ввізне мито 315357,61 грн., ПДВ 1871717,79 грн., митні збори: за митне оформлення 1661,9 грн. та за перебування під митним контролем 84612,87 грн.

Зазначена сума розрахована станом на день граничного терміну декларування та сплати митних платежів.

Податкові повідомлення митного органу від 09.02.10 р. № № 1, 2, 3, 4, 5 та виставлена позивачем перша податкова вимога від 07.04.10 р. № 1/28 відповідачем у добровільному порядку не виконані, дії контролюючих органів в судовому порядку не оскаржені.

Не виконане податкове зобовязання підлягає сплаті відповідно до положень Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. № 2181-ІІІ, із змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що станом на 07.05.10 р. загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом становить 3412405,24 грн. (розрахунок додається).

Враховуючи викладене, відповідно із статтями 2, 3, 16, 19 Закону України ”Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Вознесенської обєднаної державної податкової інспекції у Миколаївської області - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Олександрівський гранітний карєр” (Миколаївська область, Вознесенський район, с.м.т. Олександрівка, вул. Степова, 8, код ЄДРПОУ 00292346, р/р 26006311176501у АБ ”Південний” в м. Одеса, МФО 328209) на користь держави в особі Миколаївської митниці (м. Миколаїв, вул. Московська, 57-а, р/р 37341250400026, код ЄДРПОУ 01861359 ГУЦДКУ у м. Києві, МФО 829019) заборгованість перед бюджетом в сумі 3412405,24 грн. обовязкових митних платежів.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ”Олександрівський гранітний карєр” (Миколаївська область, Вознесенський район, с.м.т. Олександрівка, вул. Степова, 8, код ЄДРПОУ 00292346, р/р 26006311176501у АБ ”Південний” в м. Одеса, МФО 328209) на користь держави в особі Миколаївської митниці (м. Миколаїв, вул. Московська, 57-а, р/р 37341250400026, код ЄДРПОУ 01861359 ГУЦДКУ у м. Києві, МФО 829019) судовий збір у розмірі 3 грн.40 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

14.06.2010 р.