Ухвала суду № 98854276, 22.07.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3248/18

Провадження № 2/487/23/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Драчинської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2019 року суддею Сухаревич З.М. прийнято до провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

29 квітня 2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

23 січня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яке мотивоване тим, що спірна квартира є предметом іпотеки за двома договорами, за одним з яких Банк задовольнив забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності. Вважає, що оскільки власником предмету іпотеки – кв. АДРЕСА_1 , є позивач, тому відсутній предмет позову.

03 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання про зупинення справи до розгляду справи № 487/2170/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про право власності на нерухоме майно.

Сторони в судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи клопотання сторін, суд дійшов наступного.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Але відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц роз`яснив, що логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

ВС зауважив, що якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

У даній справі позивач просить: в рахунок погашення заборгованості за Договором Кредиту № 640/496-К496 від 27.08.2007 року, яка станом на 16.04.2018 року складає 1 437 236,83 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на кв. АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселити відповідачів і стягнути судові витрати.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.01.2020 АТ «Альфа-Банк» набув право власності на предмет іпотеки – кв. АДРЕСА_1 , яка є предметом позову, – 29.10.2019, тобто після звернення до суду.

Окрім цього, перехід права власності на предмет іпотеки до позивача не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір. До того ж, залишається не вирішеною вимога про виселення відповідачів.

Більш того, в провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва знаходиться цивільна справа № 487/2170/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про право власності на майно.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Розглядаючи клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного:

У пункті 6 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналогічне положення процесуального права містилося у пункті 4 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року.

У пункті 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам роз`яснено, що визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Предметом позову АТ «Альфа-Банк» є звернення стягнення на предмет іпотеки - кв. АДРЕСА_1 та виселення позивачів.

Водночас, у справі за позовом ОСОБА_1 оспорюється законність реєстрації права власності на кв. АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк».

Отже, наслідки розгляду цієї справи будуть мати істотне значення для вирішення справи за позовом АТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, і встановлені обставини можуть вплинути на права позивача та на судове рішення у цій справі.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про неможливість розгляду справи до вирішення спору за позовом ОСОБА_1 , отже наявні підстави для задоволення заяви представника позивача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовити.

Клопотання представника позивача - задовольнити.

Зупинити провадження у цивільній справі № 487/3248/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення - до вирішення (до набрання законної сили судовим рішенням) цивільної справи № 487/2170/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про право власності на майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Суддя: З.М. Сухаревич