Постанова № 9885034, 01.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2010 р. справа № 2а-10047/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю:

представника позивача - Скрипник Т.В.

представників відповідача - Романенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, про скасування податкового повідомлення рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за 3 квартали 2009 року, на підставі акту перевірки від 14.01.2010 р. № 32/15-1-00131133, прийняте податкове повідомлення рішення № 0000061501/0/3426 від 28 січня 2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 196133,00 грн. Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження податкового повідомлення рішення, але його скарга, рішенням від 06.04.2010 р. № 14433/10/25-012-3 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від № 0000061501/0/3426 від 28 січня 2010 року без змін. За результатами розгляду апеляційної скарги було прийняте 06.04.2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0000061501/1, яким донараховано податку з прибутку у сумі 196133 грн. Разом з тим, позивач не погоджується зі спірними податковим повідомленням-рішенням, а тому просить суд скасувати його.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 14.01.2010 року проведено камеральну перевірку позивача та встановлено, що підприємством згідно наданої декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року від 09.11.20096 року у рядку 14 «Податкове зобовязання звітного періоду» відображена сума податкового зобовязання за 3 квартали 2009 року у розмірі 161889,00 грн., а по особовому рахунку платника з податку на прибуток підприємством фактично сплачено податку на прибуток 196209,00 грн. Згідно наданого підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням помилок за 3 квартал 2009 року від 04.12.2009 року № 9002073217, сума нарахованого податку за попередній період проведена до зменшення по особовому рахунку платника з податку на прибуток в сумі 358022 грн. При фактично нарахованій сумі податку на прибуток в розмірі 161889,00 грн. Актом від 14.01.2010 року з урахуванням відповіді ДПІ у м. Краматорську від 25.01.2010 року № 2777/10/15-113 на заперечення до акту, здійснено висновок про необґрунтоване збільшення переплати на прибуток за 3 квартали 2009 року на суму 196133,00 грн. по особовому рахунку Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа», у звязку з чим порушено п. 16.4 ст. 16 Закону України № 334, п. 1.2 ст. 1 закону № 2181, п. 1.5 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток, узгодженого рішення Комітету Верховної ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 31.03.2003 року № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143. Відповідач вважає, що порушення вимог діючого законодавства були встановлені при проведені перевірки позивача, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте в межах вимог діючого законодавства. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (ідентифікаційний код 00131133) є юридичною особою та зареєстрований виконкомом Краматорської міської ради 19.08.2005 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року від 09.11.2009 року № 9001770913 у рядку 14 «Податкове зобовязання звітного періоду» відображена сума податкового зобовязання за 3 квартали 2009 року у розмірі 161889 грн.

04.12.2009 року позивачем відповідачу надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року № 9002073217, згідно якого суму нарахованого податку за 3 квартали 2009 року зменшено в розмірі 358022 грн.

14.01.2010 р. відповідачем проводилася камеральна перевірка позивача з питання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 32/15-1-00131133 від 14.01.2010 року. Зазначеним актом перевірки встановлено, що згідно наданої декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2009 року від 09.11.2009 року № 9001770913 у рядку 14 «Податкове зобовязання звітного періоду» відображена сума податкового зобовязання за 3 квартали 2009 року у розмірі 161889 грн., Підприємством 04.12.2009 року надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартали 2009 року № 9002073217, згідно якого суму нарахованого податку за 3 квартали 2009 року зменшено в розмірі 358022 грн., при фактично нарахованій сумі податку 161889 грн. Це призвело до необґрунтованого збільшення переплати з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року на 161813 грн. (358022-196209) грн., чим порушено п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. 1.5 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток», узгодженого рішенням Комітету Верховної ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 31.03.2003 року № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143.

Судом встановлено, що сума 161813 грн. помилково була вказана у акті перевірки. Тоді, висновком № 1 про результати розгляду заперечень наданих Комунальним виробничим підприємством «Краматорська Тепломережа» Краматорської Міської Ради, було виявлено помилку допущену при складанні акту № 32/15-1-00131133, про що повідомлено позивача листом від 25.01.2010 року № 2777/10/15-13.

Отже, так в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року № 32/15-1-00131133 від 14.01.2010 року, слід вважати суму необґрунтовано збільшеної переплати з податку на прибуток в розмірі 196133 грн.

На підставі акту перевірки від 14.01.2010 р. № 32/15-1-00131133, прийняте податкове повідомлення рішення № 0000061501/0/3426 від 28 січня 2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 196133,00 грн.

Позивач скористався своїм правом на апеляційне оскарження податкового повідомлення рішення, але його скарга, рішенням від 06.04.2010 р. № 14433/10/25-012-3 була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від № 0000061501/0/3426 від 28 січня 2010 року без змін.

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідачем було прийняте 06.04.2010 р. податкове повідомлення-рішення № 0000061501/1, яким залишено суму донарахованого податку з прибутку в тому ж розмірі - 196133 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність його дій при прийнятті спірного податкового повідомлення рішення з наступних підстав.

Як зазначає відповідач в акті перевірки, підставою для їх прийняття стало порушення позивачем п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. 1.5 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток», узгодженого рішенням Комітету Верховної ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 31.03.2003 року № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143.

Разом з тим, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача з наступних підстав.

Як визначено п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач скористався своїм правом та надав відповідачу уточнюючі розрахунки з податку на прибуток за 3 квартали 2009 р. Крім того, судом встановлено що внаслідок самостійно виявлених помилок обєкт оподаткування набув відємного значення.

Відповідно до приписів п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Також, п. 6.2 ст. 6 наведеного Закону визначено, що податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

Також, суд не бере до уваги посилання на п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств», п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, п. 1.5 ст. 1, п. 3.1 ст. 3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток», узгодженого рішенням Комітету Верховної ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 31.03.2003 року № 06-10/239, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, виходячи з наступного.

Так, п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування підприємств» визначає, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Пункт 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає поняття податкового зобовязання. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Отже, виходячи з наведених норм взагалі не зрозуміло, які саме норми порушені позивачем. Податкові декларації надавалися позивачем до податкового органу в строки передбачені законом. Податкові зобовязання, визначені у податкових деклараціях з урахуванням уточнень, були сплачені також у строки встановлені законом.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Порядок, на який посилається відповідач взагалі є підзаконним нормативно правовим актом.

Як визначено приписами п. 16.16 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку.

Тому, суд вважає, що відповідачем у даному випадку неправомірно визначено позивачу податкові зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств.

Також, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Разом з тим, суд вважає за необхідне додати, що спірне податкове повідомлення рішення підлягає визнанню недійсним, оскільки скасування акту ненормативного характеру з початку його прийняття є неналежним способом захисту порушених прав позивача.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську від 06 квітня 2010 р. № 0000061501/1/14682 на суму 196133 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 1 червня 2010 року.

Повний текст постанови складений 6 червня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Галатіна О.О.