Рішення № 98835780, 06.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2021 року м. Київ №320/10461/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної

державної адміністрації

про визнання протиправною бездіяльності, визнання неправомірним та скасування

рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 неотриманої допомоги при народженні дитини; визнання неправомірним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації виплатити неотриману допомогу при народженні дитини у розмірі 41280,00 грн. негайно після проголошення судового рішення.

Позов мотивовано безпідставністю відмови відповідача у здійсненні виплати позивачу державної допомоги при народженні дитини, а саме доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є внутрішньо переміщеною особою, з огляду на неможливість отримання позивачем такої допомоги під час проживання на тимчасово окупованих територіях та з огляду на відсутність передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» вичерпних підстав для припинення виплати такої допомоги, яка є одним із пріоритетних видів соціального захисту у загальній системі соціального захисту. Також, позивачем зазначено, що неможливість своєчасного звернення за отриманням допомоги при народженні дитини зумовлено її проживанням разом із сім`єю на тимчасово окупованих територіях, де органи соціального захисту населення не виконували своїх обов`язків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Наголошено на правомірності відмови позивачу у виплаті допомоги при народженні дитини, оскільки виплата допомоги при народженні дитини поновлюється у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення вплати допомоги до органу соціального захисту, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 07.10.2020 №326-5000313978, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: АР Крим, м. Алушта, взято на облік як внутрішньо переміщену особу.

Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації із заявою від 09.10.2020, в якій заявник просила надати рішення за результатами розгляду заяви про поновлення виплати допомоги при народженні і виплати заборгованості, що виникла, повідомити про суми виплаченої допомоги при народженні відповідно до даних особової справи та повідомити про суми невиплаченої допомоги при народженні та підстави невиплати таких у разі відмови з посиланням на відповідне положення нормативно-правового акта.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2020 №3180/04 позивачу повідомлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент звернення із заявою (09.10.2020) вже виповнилось три роки, призначити даний вид допомоги неможливо. Також, у листі зазначено, що оскільки позивач не перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації як отримувач допомоги при народженні дитини та не отримувала жодних виплат на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управління не володіє інформацією про суми невиплаченої позивачу допомоги при народженні дитини та не має заборгованості по виплати допомоги при народженні дитини на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вважаючи протиправною відмову відповідача у здійсненні виплати позивачу державної допомоги при народженні дитини, а саме доньки позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-ІІІ, ккожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення визначено Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі по тексту - Закон №2811-XII).

Згідно статті 1 Закону №2811-XII, громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За приписами пункту 2 статті 3 Закону №2811-XII, відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми як допомога при народженні дитини.

Згідно статті 5 Закону №2811-XII, допомога у зв`язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Відповідно до статті 6 Закону №2811-XII, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров`я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги, протягом 10 днів з дня звернення.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім`ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Статтею 10 Закону №2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Умови призначення допомоги при народженні дитини встановлено статтею 11 Закону №2811-XII, якою визначено, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Згідно приписів статті 12 Закону №2811-XII, допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 23 Закону №2811-XII передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Вказаним вище нормам Закону №2811-XII кореспондують положення Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001.

Як встановлено судом, у зв`язку з народженням 23.06.2017 ОСОБА_2 , що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , її матір ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації із заявою від 09.10.2020, в якій заявник просила надати рішення за результатами розгляду заяви про поновлення виплати допомоги при народженні і виплати заборгованості, що виникла, повідомити про суми виплаченої допомоги при народженні відповідно до даних особової справи та повідомити про суми невиплаченої допомоги при народженні та підстави невиплати таких у разі відмови з посиланням на відповідне положення нормативно-правового акта.

При цьому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: АР Крим, м. Алушта, взято на облік як внутрішньо переміщену особу, про що Управлінням праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації видано довідку від 07.10.2020 №326-5000313978.

Листом Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2020 №3180/04 позивачу повідомлено про неможливість призначення допомоги при народженні дитини, оскільки звернення позивача до відповідача за вказаною допомогою відбулось поза межами встановленого для цього законодавством дванадцятимісячного строку з дня народження дитини.

Суд погоджується з твердженням відповідача про звернення позивача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини із пропуском строку, встановленого Законом №2811-XII та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Втім, відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору чисельності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

За висновком суду допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів саме дитини.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у своїй постанові від 14.02.2018 у справі №591/610/16, висновок якого згідно приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, за приписами статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, зважаючи на необхідність захисту інтересів малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд дійшов висновку про неправомірність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу допомоги при народженні дитини, оскільки вказане рішення прийнято управлінням без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відповідно, таке рішення підлягає скасуванню, а бездіяльність відповідача щодо непризначення та невиплати позивачу допомоги при народженні дитини є протиправною.

При цьому суд звертає увагу на зазначену у відзиві відповідача на позов інформацію про те, що згідно відповідей на запити відповідача, надані управліннями соціального захисту населення Луцької РДА Волинської області, Великобурлуцької РДА Харківської області, Чугуївської РДА Харківської області, Лівобережного району Маріупольської міської ради, Торчинської селищної ради Волинської області та Вільхуватської сільської ради, позивач за допомогою при народженні дитини до жодного з управлінь не звертались та на обліку не перебувають.

Крім того, згідно наявних у матеріалах справи відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1 у період з 2017 по 2 квартал 2018 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, водночас, допомогу при народженні дитини позивач не отримувала.

Отже, є обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 неотриманої допомоги при народженні дитини та про визнання неправомірним та скасування рішення Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації виплатити неотриману допомогу при народженні дитини у розмірі 41280,00 грн. негайно після проголошення судового рішення, суд зазначає, що за приписами Закону №2811-XII та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень та виплачується наступним чином: 10320 гривень - одноразово, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.

Відтак, за висновком суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації призначити позивачу допомогу при народженні дитини у розмірі 41280,00 грн. та здійснити її виплату у відповідності до статті 12 Закону №2811-XII та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на положення проаналізованого судом законодавства та висновки суду, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі позивача булло звільнено від сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки сторонами не надано доказів понесення ними судових витрат, будь-які судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 неотриманої допомоги при народженні дитини.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації від 19.10.2020 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини у розмірі 41280,00 грн. та здійснити виплату такої допомоги у відповідності до статті 12 Закону №2811-XII та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 03193784, місцезнаходження: 07801, Київська область, смт. Бородянка, вул. Центральна, 230).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 06 серпня 2021 року.