Ухвала суду № 98821342, 06.08.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"06" серпня 2021 р. Cправа № 902/798/21

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 б/н від 02.08.2021 про забезпечення позову у справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Ободівської сільської ради (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24353)

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 подано позов до Ободівської сільської ради визнання протиправним та скасування рішення 14 сесії Ободівської сільської ради 8 скликання від 08.06.2021 року № 739-14/2021 "Про припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради шляхом ліквідації повністю.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що є матір`ю та законним представником своїх дітей: доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є учнями КЗ "Козинецької ЗЗСО І-ІІ ступенів".

Водночас, оскаржуване рішення Ободівської сільської ради прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а також за відсутності правових підстав для його прийняття, є недоцільним та передчасним, протиправним та незаконним, а тому має бути скасоване. Оскаржуваним рішенням порушуються гарантовані Конституцією України права громадян України - на освіту дітей, які відвідували школу що ліквідується, оскільки іншого такого закладу на території села Козинці немає.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання оскаржуваного рішення відповідача до вступу в законну силу рішення суду у справі щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення відповідача; та шляхом заборони ліквідаційній комісії з припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради вчинення будь-яких дій щодо припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради до вступу в законну силу рішення суду у справі щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення відповідача.

В обґрунтування підстав забезпечення позову заявник зазначає, що оскаржуваним рішенням відповідача порушуються як трудові права працівників ліквідованого закладу, так і гарантовані Конституцією України права громадян України - мешканців села Козинці на освіту для їх дітей, які відвідувати школу що ліквідується, оскільки іншого такого закладу на території села Козинці немає.

При прийнятті оскаржуваного рішення порушена процедура підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях Ободівської сільської ради, рішення прийнято без громадського обговорення в педагогічному колективі школи, батьківських зборах, громаді села Козинці та профільному профспілковому комітеті.

Реалізація (виконання) оскаржуваного рішення, напередодні нового навчального року призводить до грубого порушення конституційного права дітей позивачів на доступність здобуття повної загальної середньої освіти.

Звільнення педагогічних працівників школи, яка ліквідується, прийняття відповідачем рішень, направлених на перерозподіл видатків на фінансування діяльності такої школи фактично призведе до того, що навчальний процес буде зірвано, у зв`язку з відсутністю вчителів та відповідного фінансування.

Підставою для зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача та заборони ліквідаційній комісії вчиняти будь-які дії з припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти I-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради є те, що напередодні нового навчального року виконання оскаржуваного рішення може призвести до суттєвого порушення конституційних прав дітей на отримання освіти.

Подальше ймовірне прийняття судом рішення про скасування рішення відповідача не буде мати наслідком ефективний захист порушеного права, у зв`язку зі швидкоплинністю процесу ліквідації шкіл, який знаходиться уже на фінальному етапі, та їх незворотністю, що унеможливить поновлення порушених прав.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Згідно з приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пп. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

В силу приписів ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Окремо слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 у справі №260/91/19 сформувала правовий висновок щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи, вказавши, що такі спори є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Разом з тим слід зазначити, що за приписами п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися й іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, за приписами ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. При цьому у Конституції України закріплено, що її норми є нормами прямої дії, а отже, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, як і право на оскарження в суді рішень органів місцевого самоврядування гарантується безпосередньо на підставі Конституції України кожному (частина третя статті 8, частина друга статті 55), про що безпосередньо зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" Судом констатовано, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Таким чином, ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Згідно із ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, враховуючи вимоги ст. 136 ГПК України, то в такому випадку судом має досліджуватися та застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (постанова КГС ВС від 08.10.2018 у справі №913/257/18).

Як уже зазначалося, в обґрунтування підстав забезпечення позову заявник зазначає, що оскаржуваним рішенням відповідача порушуються як трудові права працівників ліквідованого закладу, так і гарантовані Конституцією України права громадян України - мешканців села Козинці на освіту для їх дітей, які відвідувати школу що ліквідується, оскільки іншого такого закладу на території села Козинці немає.

Відповідно до ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність, зокрема повної загальної середньої в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток повної загальної середньої освіти, різних форм навчання.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закону України "Про загальну середню освіту" загальна середня освіта є обов`язковою основною складовою безперервної освіти. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання, виховання та розвитку, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах, визначених Законом України "Про освіту".

Таким чином, оскаржуване рішення відповідача зачіпає гарантовані державою права дітей, які навчаються у школах, стосовно яких прийняті рішення про їх ліквідацію, на загальну середню освіту, яка є обов`язковою згідно чинного законодавства. При цьому з`ясуванню підлягає питання, чи розподілено дітей по іншим школам до початку навчального року.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що незастосування заходу до забезпечення позову, обраного позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окремо слід наголосити, що обраний захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог, оскільки на цій стадії судом не дається оцінка законності оскаржуваних рішень, а лише їх реалізації з метою недопущення порушення гарантованого державою права на одержання обов`язкової загальної середньої освіти.

Аналогічну позицію що невжиття заходів стосовно зупинення дії оскаржуваного рішення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених прав неповнолітніх дітей позивачів, за захистом яких позивач звернулася до суду підтримав Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі 0840/3025/18. При цьому, як уже зазначалося, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.09.2020 у справі №260/91/19 сформувала правовий висновок, що спір про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Разом з тим в контексті обрання заявником такого заходу забезпечення як зупинення виконання оскаржуваного (спірного) рішення Ободівської сільської ради до вступу в законну силу рішення суду у справі щодо визнання протиправним та скасування такого рішення, суд вважає заявлену до задоволення заборону ліквідаційній комісії з припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради вчинення будь-яких дій щодо припинення відповідної юридичної особи до вступу в законну силу рішення суду у даній справі надмірним та неадекватним заходом забезпечення, що лише посилює дію первісного заходу забезпечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява про забезпечення позову у своїй сукупності є спрямованою на ефективний захист (відновлення) порушених прав заявника, при цьому підлягає частковому задоволенню шляхом зупинення виконання оскаржуваного (спірного) рішення Ободівської сільської ради не обмежуючись лише моментом набрання рішенням законної сили. Натомість чинність заходів забезпечення позову та порядок їх скасування окремо врегульовано ст.145 ГПК України.

Керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 02.08.2021 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. канцелярії суду №01-40/9/21 від 04.08.2021) задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення 14 сесії 8 скликання Ободівської сільської ради від 08.06.2021 року № 739-14/2021 "Про припинення юридичної особи комунального закладу "Козинецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів" Ободівської сільської ради шляхом ліквідації".

3. В решті вимог заяви ОСОБА_1 б/н від 02.08.2021 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

4. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

5. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Боржник: Ободівська сільська рада (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24353; код ЄДРПОУ - 04331107).

6. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати ОСОБА_1 , копію ухвали - Ободівській сільській раді рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 06.08.2021.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;

3 - Ободівській сільській раді - вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24353.