Рішення № 98803889, 15.06.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/4587/21

Справа №760/20099/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Усатової І.А.,

при секретарі Омелько Г.Т.,

за участю:

представника позивача: Поліщук Л.І.;

представника відповідача: Мамедової І.Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій та, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив стягнути з відповідача:

-суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 63 815 (шістдесят три тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 40 коп.; пеню в розмірі 8132 (вісім тисяч сто тридцять дві) грн.. 81 коп.; інфляційні втрати в сумі: 6312 (шість тисяч триста дванадцять) грн. 77 коп.; 3% річних у розмірі 3839 (три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн., а в загальному розмірі 82 099 (вісімдесят дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 98 коп.;

-судові витрати: 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу, 908 (дев`ятсот вісім) грн сплаченого судового збору, а в загальному розмірі 10908 (десять тисяч дев`ятсот вісім) грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.

06.12.2018 о 12.10 год. в м. Києві на Харківській площі, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Land Rover», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 та який було пошкодженою. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2019. На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал Страхування», на підставі полісу № АК 8413438, який був чинним на момент настання ДТП. 10.12.2018 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, 11.02.2019 з заявою про виплату страхового відшкодування. 17.12.2018 представнику відповідача було надано пошкоджений транспортний засіб на огляд. 13.02.2019 на користь позивача відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 348,90 грн.

Також позивач звертався до оцінювача та аварійного комісара з метою встановлення дійсного розміру збитку, який йому було завдано внаслідок ДТП.

Звітом № 48-D/51/8 від 26.02.2019 встановлено, що матеріальний збиток завданий власнику КТЗ транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , складає 160 932,15 грн., що дорівнює його ринковій вартості до ДТП.

Згідно Аварійного сертифікату № 82-D/51/0 від 26.02.2019 встановлено, що ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , складає 71 568,00 грн.

Тому, відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач повинен був сплатити на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 89 364,15 грн. (160,932,15 грн. - 71 568,00 грн. = 89 364,15 грн.).

24.06.2020 ухвалою Соломянського районного суду м. Києва у даній справі було призначено судову авто товарознавчу експертизу. 04.03.2021 експертом КНДІСЕ було складено висновок експерта № 28827/20-54, відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , до його пошкодження внаслідок ДТП від 06.12.2018 складає 137 876,00 грн., а його ринкова вартість після пошкодження внаслідок ДТП від 06.12.2018 складає 58 711,70 грн.

Оскільки відповідачем було частково сплачено відшкодування у розмірі 14 348,90 грн. невідшкодованою залишається частина у розмірі 63 815,40 грн. (78 164,30 грн. - 14 348,90 грн. = 63 815,40 грн.). Позивачу було здійснено виплату у розмірі 14 348,90 гривень, тобто сума страхового відшкодування була виплачена не в повному обсязі та з порушенням строків виплати, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 63 815,40 гривень, суму нарахованої пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України на загальну суму належного позивачу відшкодування у розмірі 63815,40 грн. за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 8132,81 грн., суму інфляційних втрат на загальну суму належного позивачу відшкодування у розмірі 63815,40 грн. за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 6 312,77 грн., 3% річних на загальну суму належного позивачу відшкодування у розмірі 63815,40 грн. за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 3 839,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень та судові витрати.

Ухвалою судді від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

19.08.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що 06.12.2018 в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Land Rover», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 було пошкодженою. Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2019. 10.12.2018 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про ДТП, 11.02.2019 з заявою про виплату страхового відшкодування. 17.12.2018 представнику відповідача було надано пошкоджений транспортний засіб на огляд. Згідно звіту № 989-2018 від 10.01.2019 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія «Фаворит», вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача складає 188044,99 грн., ринкова вартість автомобіля складає 157448,90 грн. Тобто у відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та звіту № 989-2018 від 10.01.2019 автомобіль позивача вважається фізично знищеним. Законом в свою чергу, встановлено порядок виплати відшкодування у випадку фізичного знищення транспортного засобу. Згідно висновку про оцінку майна № 210-2019 від 12.02.2019 вартість після аварійного автомобіля складає 143100,00 грн. (157448,90 грн. -143100,00 грн. = 14348,90 грн.). Отже, страховик повністю виконав свої обов`язки згідно Закону, сплативши представнику позивача страхове відшкодування у розмірі 14 348,90 грн., яке визначалось відповідно до п. 1 ст. 22, ст.ст. 30,36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в повному обсязі та у передбачений Законом строк та укладеним полісом № АК/8413438. Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційних витрат, правової допомоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

19.08.2019 надійшло клопотання відповідача про призначення судової автотоварознавчої експертизи та клопотання про проведення судового засідання з повідомленням сторін.

30.08.2019 представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Л.І. надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої просить позовні вимоги задовольнити та зазначила, що у матеріалах справи був наявний звіт № 989-2018 від 10.01.2019 про розрахунок вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу позивачу та «Зобов`язуюча пропозиція», де зазначено найвищу пропозицію у розмірі 143100,00 грн., які стали підставою для розрахунку страхового відшкодування з боку страховика. Жодних звітів на момент виплати страхового відшкодування і станом на 05.03.2019 у відповідача не було, а підставою для виплати страхового відшкодування з боку відповідача була сама зобов`язуюча пропозиція.

09.09.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, зазначив, що позивач обґрунтовує розмір своїх позовних вимог до страховика звітом № 48-D/51/8 від 26.02.2019 та Аварійним сертифікатом № 82-D/51/0 від 26.02.2019. Під час розрахунку розміру страхового відшкодування , в рамках розслідування страхового випадку, встановлення розміру шкоди та відповідно до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик застосував складені ТОВ «НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНО-АСИСТУЮЧА КОМПАНІЯ» та звіт № 989-2018 від 10.01.2019 та висновок № 210-2018 від 12.02.2019. Зазначені документи містять суперечності у їх змісті та відповідно у вартості пошкодженого транспортного засобу після ДТП. Тому, просить провести судове засідання з повідомленням сторін та призначити по справі авто товарознавчу експертизу.

04.10.2019 від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви.

09.10.2019 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповіді Нацкомфінпослуг, яка надійшла на адресу відповідача, за результатами розгляду скарги позивача.

17.10.2019 від представника позивача надійшли пояснення до позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.03.2020 справу призначено до судового розгляду з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 24.06.2020 у даній справі призначено судову авто товарознавчу експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

11.03.2021 до суду надійшов висновок експерта № 28827/20-54 від 04.03.2021.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив та письмових поясненнях, просив суд позов задовольнити.

У судових засіданнях представник відповідача заперечувала проти позовних вимог на підставах викладених у відзиві на позовну заяву, у додаткових поясненнях, у запереченнях на відповідь на відзив, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 06.12.2018 о 12.10 год. в м. Києві на Харківській площі, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Land Rover», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 було пошкодженою.

Відповідно до постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2019 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 30) .

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Арсенал Страхування», на підставі полісу № АК 8413438, який був чинним на момент настання ДТП (а.с. 32).

10.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ (а.с. 33-35).

17.12.2018 представнику відповідача було надано пошкоджений транспортний засіб на огляд.

13.02.2019 на користь позивача відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 348,90 грн.

Відповідно до звіту № 989-2018 від 10.01.2019 ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» про оцінку колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП складає 157 448,90 грн. (а.с. 37-41).

Звітом № 48-D/51/8 від 26.02.2019 встановлено, що матеріальний збиток завданий власнику КТЗ транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , складає 160 932,15 грн. (а.с. 74)

Згідно Аварійного сертифікату № 82-D/51/0 від 26.02.2019 встановлено, що ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , на дату дослідження складає 71 568,00 грн.

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ № 28827/20-54 від 04.03.2021, ринкова вартість транспортного засобу «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_2 , до його пошкодження внаслідок ДТП від 06.12.2018 складає 136 876,00 грн. з ПДВ, а його ринкова вартість після пошкодження внаслідок ДТП від 06.12.2018 складає 58 711,70 грн.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Положеннями ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування відповідачем в повному обсязі виплачена не була.

Так, відповідно до розрахунку позивача сума недоплаченого страхового відшкодування складає 63 815,40 гривень (78 164,30 грн. - 14 348,90грн.).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначає, що при здійснення страхового відшкодування страховик виконав свої обов`язки згідно Закону, сплативши позивачу страхове відшкодування у розмірі 14 348,90 грн., яке визначалось відповідно до п. 1 ст. 22, ст.ст. 30,36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в повному обсязі та у передбачений Законом строк та укладеним полісом № АК/8413438. Проте, представник відповідача, жодним чином, в розумінні ст.ст.76-80 ЦПК України, не довів, доказів не надав та не обґрунтував недоплачену суму коштів саме у розмірі 63 815,40 гривень.

Отже, виходячи з вищевикладеного, вимога позивача про стягнення на його користь недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 63 815,40 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки відповідач зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування у повному обсязі.

Разом з тим, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій за невиплачену суму страхового відшкодування (пеня, інфляційні збитки, 3% річних), виходячи з наступного.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже, стягненню підлягає пеня за порушення зобов`язань щодо виплати страхового відшкодування (недоплати суми у розмірі 63 815,40 гривень.) за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 8132,81 грн., суму інфляційних втрат на загальну суму належного позивачу відшкодування у розмірі 63815,40 грн. за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 6 312,77 грн., 3% річних на загальну суму належного позивачу відшкодування у розмірі 63815,40 грн. за період з 13.05.2020 по 14.05.2021, що становить 3 839,00 грн.

Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком, вважає його правильним та обґрунтованим.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником відповідача у наданому суду відзиві зазначено, що вимога про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволеню, оскільки у задоволенні позову має бути відмовлено, а тому витрати на правову допомогу мають бути покладені на позивача. Крім того зазначив, що такі дії як «друкування, копіювання, зшивання та надсилання» є суто технічними, не потребують спеціальних професійних навиків, і як наслідок не є видом правової допомоги та не підлягають вартісній оцінці.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги, додатковою угодою, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, розрахунком на суму 5000,00 грн., копією квитанції, актом виконаних робіт. Адвокат не приймав участь у судових засіданнях. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому на підставі ч. 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 7 000,00 гривень.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, адреса: м. Київ, вул. Борщагівська, 154) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ):

- суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 63 815 (шістдесят три тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 40 коп.; пеню в розмірі 8132 (вісім тисяч сто тридцять дві) грн.. 81 коп.; інфляційні втрати в сумі: 6312 (шість тисяч триста дванадцять) грн. 77 коп.; 3% річних у розмірі 3839 (три тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн., а в загальному розмірі 82 099 (вісімдесят дві тисячі дев`яносто дев`ять) грн. 98 коп.;

- судові витрати: 7 000 (сім тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу, 908 (дев`ятсот вісім) грн сплаченого судового збору, а в загальному розмірі 7908 (сім тисяч дев`ятсот вісім) грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А.Усатова