Рішення № 9878561, 14.06.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №2-п-3 -10

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернишова Ю.В.

при секретарі - Дрозд Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ПАТ «ПроКредитБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернувся ПАТ «ПроКредит Банк”, з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом: капітал 114684 грн. 13 коп., проценти по графіку 20801 грн. 08 коп., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 29131 грн. 91 коп., пеню у сумі 392613 грн. 27 коп., загалом 557230 грн. 39 коп. Також позивач просив стягнут и з відповідачів судові витрати по справі: судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

У судовому засідання, представник позивача підтримав заявлені вимоги та пояснив, що відповідно до ст.1 Статуту ПАТ „ПроКредит Банк”, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 14.07.2009 р., ПАТ „ПроКредит Банк” є повним правонаступником прав та зобовязань ЗАТ „ПроКредит Банк”.

Представник позивача обґрунтував свої вимоги тим, що між ЗАТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_1 (відповідач 1) 24.02.2003 року було укладено Рамкову угоду № Кр-289/02.03, на підставі якої позивач відкрив Відповідачу 1 кредитну лінію терміном на 24 місяці та сумою не більше 60000 грн.

08.08.2005 р. між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено додаткову угоду № 2 до Рамкової угоди на підставі якої, були внесені зміни, за якими кредитор відкривав позичальнику кредитну лінію терміном на 90 місяців та сумою не вище 40000 тис. доларів США.

16.08.2005 року на виконання умов рамкової угоди між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено Договір про надання траншу № 9.3279/Кр-289/02.03 (кредитний договір) в сумі 30500 доларів США на строк користування 60 місяців, а відповідач-1 зобовязався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 16,5 % річних в порядку та строки згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною кредитного договору. Позивач свої обовязки перед відповідачем-1 за кредитним договором виконав в повному обсязі. Однак, відповідач-1 здійснював платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування з порушенням графіку, що призвело до простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем. Станом на 28.12.2009 р. загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором складає 557230 грн. 39 копійок, з них: капітал 114684 грн. 13 коп., проценти по графіку 20801 грн. 08 коп., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 29131 грн. 91 коп., пеня 392613 грн. 27 коп.

Окрім того, в забезпечення зобовязань відповідача- 1 за кредитним договором, 24.02.2003 року між позивачем та ОСОБА_2 (надалі відповідач-2) укладено Договір поруки № Кр-289/02.03, за яким останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням відповідача-1 на умовах повернення кредиту наданого відповідачу-1 строком на 24 місяці в розмірі 60000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 08.08.2005 р. по договору поруки, відповідач-2, на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням ОСОБА_1 на умовах повернення кредиту наданого відповідачу-1 з максимальним лімітом 40000 доларів США. 10.07.2007 р. позивачем були направлені вимоги відповідачам про дострокове погашення Кредиту та інших нарахувань за ними, однак відповідачі ніяким чином не відреагували на це.

За договором застави транспортного засобу від 15.08.2005 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, останній передав у заставу транспортний засіб « HYUNDAY TUCSON». Який було передано в січні 2009 року ЗАТ „ПроКредит Банк” внаслідок виконання виконавчого напису № 6748 від 16.10.2007 р. Вартість даного автомобіля складала 87592 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що 24.02.2003 року між нею та позивачем було укладено Рамкову угоду № Кр-289/02.03, на підставі якої позивач відкрив їй кредитну лінію терміном на 24 місяці та сумою не більше 60000 грн. 08.08.2005 р. між нею та Позивачем було укладено додаткову угоду № 2 до Рамкової угоди на підставі якої, були внесені зміни, за якими кредитор відкривав їй кредитну лінію терміном на 90 місяців та сумою не вище 40000 тис. доларів США. 16.08.2005 року на виконання умов рамкової угоди між Позивачем та мною було укладено Договір про надання траншу № 9.3279/Кр-289/02.03 (кредитний договір) в сумі 30500 доларів США на строк користування 60 місяців, а вона зобовязувалась повернути наданий Кредит, сплатити відсотки в розмірі 16,5 % річних в порядку та строки згідно графіку повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною Кредитного договору. Однак дані договори укладала вона, а фактично всю суму кредиту отримував ОСОБА_2 15.08.2005 р. між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір застави, згідно якого в забезпечення виконання мною зобовязань перед заставодержателем, що виникають із Рамкової угоди Кр-289/02.03 від 24.02.2003 р., додаткової угоди № 2 до Рамкової угоди від 08.08.2005 р., договорів про надання траншу, відповідач ОСОБА_2 передав у заставу транспортний засіб автомобіль марки „HYUNDAI”. В березні 2008 року на даний автомобіль було вилучено у ОСОБА_2 у присутності неї, представників банку, державних виконавців, дільничного інспектора за місцем мешкання ОСОБА_2 Права власності на даний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_2 В березні 2008 р. заборгованість за кредитним договором складала приблизно 78000 грн., яка на той час дорівнювалась 17000 доларів США. На час вилучення автомобіля банку, вартість автомобіля складала 20 000 доларів США, тобто вона перебільшувала суму її заборгованості перед позивачем за кредитним договором. Однак банк не зміг продати вказаний автомобіль.

Представник відповідачки ОСОБА_3 не визнала позов та підтримала пояснення відповідачки ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про місце та час судового засідання належним чином був повідомлений, про що свідчить акт про відмову від отримання повістки в матеріалах справи. Судом прийнято рішення про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що позов ЗАТ КБ «ПроКредитБанк» підлягає частковому задоволенню.

Так в судовому засіданні з вірогідністю встановлено, що відповідно до ст.. 1 Статуту ПАТ „ПроКредит Банк”, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів від 14.07.2009 р., ПАТ „ПроКредит Банк” є повним правонаступником прав та зобовязань ЗАТ „ПроКредит Банк ”. (а.с.157-160)

24.02.2003 р. між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_1 укладено Рамкову угоду № Кр-289/02.03 на підставі якої позивач відкрав відповідачці кредитну лінію терміном на 24 місяці та сумою не більше 60000 грн. (а.с.9)

08.08.2005 р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до Рамкової угоди, на підставі якої були внесені зміни, за якими кредитор відкривав позичальнику кредитну лінію терміном на 90 місяців та сумою не вище 40000 доларів США. (а.с. 10)

16.08.2005 р. на виконання умов рамкової угоди між Позивачем та відповідачкою було укладено договір про надання траншу № 9.3279/Кр-289/02.03 (кредитний договір), згідно з умовами якого Позивач зобовязався надати відповідачці грошові кошти (кредит) в сумі 30500 доларів США на строк користування 60 місяців, а відповідачка зобовязалась повернути наданий Кредит, сплатити відсотки в розмірі 16,5 % річних в порядку та строки згідно графіку повернення Кредиту та сплати відсотків, який є невідємною частиною Кредитного договору. (а.с.11-12)

Згідно до графіку погашення боргу відповідачка ОСОБА_1 зобовязана погашати кредит рівними частками по 760 доларів США на місяць, з 18.05.2006 р. суму платежів було зменшено до 490 доларів США на місяць. (а.с.141)

24.02.2003 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки № Кр-289/02.03, за яким останній на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням відповідачки ОСОБА_1 на умовах повернення кредиту наданого відповідачці строком на 24 місяці в розмірі 60000 грн. (а.с.14)

Додатковою угодою № 2 від 08.08.2005 р. по договору Поруки, відповідач ОСОБА_2 на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Кредитором відповідати по зобовязанням ОСОБА_1 на умовах повернення кредиту наданого останній з максимальним лімітом 40000 доларів США. (а.с.15)

Відповідачка ОСОБА_1 в порушення ст. 526 ЦК України та п.п. 1.1., 2.1 Кредитного договору від 16.08.2005 року здійснювала платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом з порушенням графіку.

Згідно з п.3.6 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником зобовязань з погашення Кредиту та відсотків за його користування встановлених Графіком, позичальник зобовязаний сплатити на користь кредитора пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення, але не менше 15 гривень за кожен день прострочення платежу.

15.08.2005 року між відповідачем ОСОБА_2 та ЗАТ „ПроКредит Банк” було укладено договір застави транспортного засобу № Кр-289/02.03 ДЗ8, згідно якого в забезпечення виконання зобовязань перед заставодержателем-ЗАТ „ПроКредит Банк” , що виникають із Рамкової угоди № Кр-289/02.03 від 24.02.2003 р., додаткової угоди № 2 до неї від 08.08.2005 р., договорів про надання траншу та інших договорів які є невідємною частиною Рамкової угоди між ЗАТ „ПроКредит Банк” та ОСОБА_1, на умовах зазначених цим договором, передав у заставу транспортний засіб: тип легковий універсал, марка HYUNDAY, модель TUCSON, випуску 2005 р., колір зелений, двигун V=1975 куб. см (В), шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, виданого Словянським МРЕВ Донецької області 12.08.2005 року. (а.с.144-145).

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України, 16.10.2007 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 6748 про пропонування звернення стягнення на транспортний засіб, зазначений у договорі застави між ЗАТ „ПроКредит Банком” та ОСОБА_2 від 15.08.2005 р. (а.с.145-146)

19.10.2007 р. ЗАТ „ПроКредит Банк” звернувся до відділу ДВС Словянського районного управління юстиції з заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу № 6748 від 16.10.2007 р. (а.с. 185)

Постановою державного виконавця відділу ДВС Словянського районного управління юстиції від 26.10.2007 р. відкрито виконавче провадження. (а.с.183)

З матеріалів виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 6748 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_2 вбачається що 03.03.2008 р. на автомобіль « HYUNDAY TUCSON», з державним НОМЕР_1, актом опису й арешту майна державного виконавця ВДВС у Словянському районі накладено арешт, відповідальний за зберігання цього автомобіля представник ЗАТ „ПроКредит банку”, а також державним виконавцем у ВДВС у Словянському районі управління юстиції ключі від автомобіля передані представнику ЗАТ «ПроКредит Банк». (а.с. 178-182).

Згідно постанови державного виконавця ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції від 26.01.2009 року та акту про передачу майна стягувану від 26.01.2009 р., непроданий автомобіль « HYUNDAY TUCSON», з державним НОМЕР_1, вартістю 87592,00 грн. передано в рахунок погашення боргу ЗАТ „ПроКредитБанк”. (а.с.142,143)

30.01.2009 р. державним виконавцем ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 6748 від 16.10.2007 р.

В суді також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1, в порушення ст. 526 та п.п..1.1., 2.1. Кредитного договору, здійснювала погашення Кредиту та сплату відсотків за його користування з порушенням графіку, що призвело до простроченої заборгованості відповідачкою.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Виконання зобовязань за кредитним договором, укладеного між ЗАТ „ПроКредит Банком” та відповідачкою ОСОБА_1 забезпечено заставою.

До відносин за договором застави застосовується положення параграфу 6 глави 49 ЦК України.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст.. 1 Закону України „Про заставу”, застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 87 Закону України „Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 віднесено договір застави.

Відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.2.3. договору застави транспортного засобу від 15.08.2005 року, заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо кредит та/або відсотки, та/або штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені позивальником, тобто ОСОБА_1 у строк передбачений кредитним договором. Згідно п. 4.2.2. договору застави транспортного засобу від 15.08.2005 року заставодержатель має право достроково задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості за кредитним договором за рахунок заставлено кредитного договору у випадку невиконання позичальником (ОСОБА_1) своїх зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу”, реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціямиз аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності,- виключно з аукціонів (публічних торгів). Якщо перший аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, проводиться наступний аукціон. Початковою ціною другого і наступних аукціонів вважається ціна, зменшена на 30 відсотків по відношенню до початкової ціни попереднього аукціону. Якщо другий і наступні аукціони (публічні торги) оголошені такими, що не відбулися, заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною, яка була запропонована на останньому аукціоні (публічних торгах).

З постанови про передачу автомобіля « HYUNDAY TUCSON», з державним НОМЕР_1 в рахунок погашення боргу ЗАТ „ПроКредит банк”, вбачається, що цей автомобіль було виставлено на аукціон, а саме 29.08.2008 року та 10.11.2008 року, але у звязку з відсутністю зареєстрованих покупців аукціони не відбулися, про що свідчать листи з торговельної організації ТОВ „ФОРД” від 01.09.2008 року та 11.11.2008 року. 08.12.2008 року до відділу ДВС Словянського міськрайонного управління юстиції надійшов лист від ЗАТ „ПроКредитБанк” про згоду залишити за собою непродане майно, а саме автомобіль « HYUNDAY TUCSON», з державним НОМЕР_1, вартість якого визначена ПП „Експертне агентство”, складає 87592,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 591 ЦК України та ст. 24 Закону України „Про заставу” у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за позовом становить 557230грн.39коп., з яких капітал 114684 грн. 13 коп., проценти по графіку 20801 грн. 08 коп., проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 29131 грн. 91 коп., пеню у сумі 392613 грн. 27 коп.

Однак частина з цієї суми вже погашена вартістю автомобіля « HYUNDAY TUCSON» у розмірі 87592 грн., переданого позивачу. Однак ця сума не врахована позивачем в розрахунку.

Таким чином, сума недостатня для повного погашення кредитної заборгованості відповідачами перед позивачем, з врахуванням цієї суми складає 330838 грн. 94 коп. ( розрахунок від 05.03.2010р а.с.198)

Згідно п. 3.1. договору поруки сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч.1,2 ст. 192 ЦК України.

Згідно ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі вищевикладеного відповідачі зобов'язані солідарно сплатити позивачу суму боргу, проценти за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом та пеню.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафа, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В суді встановлено. що розмір неустойки (пені) нарахованої позивачем становить 256044,44грн., в той час як загальна сума капіталу в про строчці становить 5637,49 доларів США а проценти за час прострочення становлять 2480,85 доларів США. Тобто розмір пені значно перевищує розмір основної заборгованості.

Окрім того суд враховує і ту обставину, що звернення стягнення на предмет застави, автомобіль було здійснено за виконавчим написом нотаріуса 16.10.2007р., в той час як згідно наданого розрахунку, прострочення платежів за договором боржником почалось з 20.06.2007р.. Виконавче провадження було відкрите 26.10.2007року і здійснювалось в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» протягом двох років. Автомобіль було вилучено державним виконавцем 03.03.2008р.. Тобто вини відповідачів стосовно права банку на задоволення зобовязань відповідачів за рахунок заставлено майна, не має. Такі дії мали бути здійсненні в більш короткі терміни. За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмін пені до 50000грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 551 ч.3, 553, 554, 572, 589, 590, 591, ст.ст.1, 21, 24 Закону України „Про заставу”, ст. 87 Закону України „Про нотаріат”, Постановою КМУ „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 246, 249 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1 та

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає м. Словянськ, ( зареєстрований за адресою АДРЕСА_2) фактично проживає АДРЕСА_3

на користь ПАТ «ПроКредитБанк»( ЄДРПОУ 21677333 МФО 320984, т/р 290970017 в ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованість за кредитним договором: капітал- 5634,49( пять тисяч шістсот тридцять чотири) доларів США 49 центів, проценти по графіку- 2480,85( дві тисячі чотириста вісімдесят) доларів США 85центів, пеня в сумі- 50000грн., а всього 8115,34( вісім тисяч сто пятнадцять) доларів США 34 центи та 50000( пятдесят тисяч) грн…

В іншій частині вимог про стягнення пені, в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, з подачею заяви про подачу апеляції протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, та шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту подачі такої заяви , через Слов'янський міськрайонный суд та її копії до апеляційного суду Донецької області.

Суддя Словянського міськрайонного суду

Донецької області Ю.В. Чернишов