Ухвала суду № 98779492, 04.08.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3129/21

Провадження № 1-кп/185/421/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

секретаря Білого А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, -

за участю:

прокурора Олійникова Б.Ю.,

захисників адвокатів Філіпенко О.В., Михайлюка Б.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому не може запобігти встановленим ризикам.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , якому було раніше продовжено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу не перестали існувати, а навпроти збільшились, обвинувачений допустив порушення умов домашнього арешту

Обвинувачений ОСОБА_2 просив вирішити питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на розсуд суду

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Філіпенко О.В. заперечувала проти заявленого клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Михайлюк Б.Л. заперечували проти заявленого клопотання прокурора про зміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки ризики, заявлені прокурором не існують. Після зміни запобіжного заходу на домашній арешт обвинувачений продовжує виконувати умови, постійно з`являється до суду, факт впливу на потерпілих, свідків з боку обвинуваченого не доведений. Порушення умов дії домашнього арешту, на думку захисника, є сумнівними, тому пропонує продовжити дію раніше визначеного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного браслету.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.06.2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 16.08.2021 року, включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 триває, проте до дня, завершення дії цього заходу, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проводиться судовий розгляд, потерпілі та свідки кримінального провадження не допитані.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Наявними в матеріалах кримінального провадження доказами встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на тривалий строк до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Згідно обвинувального акту, вказаний інкримінований злочин обвинувачений ОСОБА_2 вчинив в період непогашених судимостей та в період невідбутого покарання за попереднім вироком, яким був засуджений до 3 років позбавлення волі. Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_2 неодружений, не працює, не має на своєму утриманні неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, а у сукупності із тяжкістю можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Судове слідство за даним кримінальним провадженням ще не розпочалось, тривалий час вирішувалось питання про захист обвинуваченого ОСОБА_2 . Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого ОСОБА_2 продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілого, свідків, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки обвинувачений був засуджений неодноразово раніше за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема за ст.187 КК України, в провадженні суду вже перебуває на розгляді декілька кримінальних проваджень щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Можливість ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення обумовлені ступенем тяжкості інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_2 кримінального правопорушення. Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства. Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_2 є неможливим.

Вирішуючи питання зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.04.2021 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, при цьому раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно нього сплив 30.04.2021 року. В подальшому ухвалою від 18.06.2021 року продовжено дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту до 16.08.2021 року. Під час дії домашнього арешту обвинувачений ОСОБА_1 допустив наступні порушення: 17.06.2021 року обвинувачений був відсутній за місцем проживання (повідомлення з доданими матеріалами надійшло до суду 06.07.2021 року), 14.06.2021 року обвинувачений також був відсутній за місцем проживання, за яким встановлений домашній арешт, оскільки був зупинений поліцією по вул.Енгельса, 76 м.Павлограда о 00.17 годині під час керування автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння (повідомлення з доданими матеріалами надійшло до суду 06.07.2021 року). Крім того 12.07.2021 року на адресу суду надійшов запит дізнавача СД Павлоградського РВП, в якому останній повідомляє про відкриття провадження 01.07.2021 року за ознаками проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, до скоєння якого причетний ОСОБА_1 .

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

На виконання вимог закону судом було встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено на тривалий строк до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Згідно обвинувального акту, вказані інкриміновані злочини обвинувачений ОСОБА_1 вчинив в період непогашених судимостей, зокрема за ст..187 КК України. Наявність дружини та неповнолітніх дітей, житла не стримують обвинуваченого від порушення умов домашнього арешту. Судове слідство за даним кримінальним провадженням ще не розпочалось, Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого ОСОБА_1 продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних потерпілих, свідків, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних учасників кримінального провадження, які ще судом не допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки обвинувачений був засуджений неодноразово раніше за вчинення кримінальних правопорушень, зокрема за ст.187 КК України, 01.07.2021 року відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України, до якого причетний ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність порушень умов домашнього арешту та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та застосувати саме винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

На підставі викладеного, керуючись ст.331 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів – задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02 жовтня 2021 року, включно.

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з домашнього арешту на тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на 60 днів, тобто до 02 жовтня 2021 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника Михайлюка Б.Л. та обвинуваченого ОСОБА_1 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити

Строк дії ухвали - до 02 жовтня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4), начальнику Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.А. Мельник