
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2021 Справа № 428/9526/13-к
Провадження № 1-кп/425/478/21
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, здійснюючи судове провадження по кримінальному провадженню №12013030370001828, за яким, з урахуванням частини вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року, яка набрала законної сили:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с.Вовча Гора Хмельницького району, Хмельницької області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк, Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження: с.Арапівка Троїцького району Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення – прокурор: Рибалкін В.О., з боку захисту – обвинувачені: ОСОБА_1 та його захисник: Шурхно К.А.; Циганков В.В. та його захисник: Юрченко В.Г.; Польщіков О.В. та його захисниця: Макаренко Г.С.; Масліченко Ю.О. та його захисник: Горбатенко Я.О.; Маджар О.А. та його захисник: Воронко В.В.; потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представники потерпілого ТОВ «Кустос Інвест» Маслова Н.М. та Свистун Г.В., представник потерпілого ТОВ ТД «Об`єднання Склопластик» Петрів В.Я..; представник цивільного позивача ПрАТ «СК Саламандра – Україна»: Юр`єва М.В., цивільні відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 : Горбатенка Я.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_2 : Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в :
На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Постановою Верховного суду від 07 грудня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів кожному до 04 лютого 2021 року включно (а.с.97-113 тому 32).
Після цього, цим обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався (а.с.208-209 тому 32; а.с.49-51,121-122 тому 33; а.с.69-70,111-112,113-114 тому 34). При чому останнього разу, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено по 04 вересня 2021 року.
Разом з цим, ухвалою Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, суд обрав щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці до 27 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_6 із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години та поклав на нього такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту за місцем реєстрації; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 : Горбатенко Я.О. подав суду клопотання, яким просить змінити обраний апеляційним судом запобіжний захід ОСОБА_4 з домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години, на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_8 , із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години. А захисник обвинуваченого ОСОБА_2 : Юрченко В.Г. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою, на нічний домашній арешт.
На підставі чого, для розгляду вказаних клопотань, ухвалою від 29 липня 2021 року суд призначив відкрите судове засідання з викликом прокурора, вказаних обвинувачених та їх захисників, а також повідомив про це інших учасників судового провадження (а.с.68-71 тому 35).
У судове засідання з`явились прокурор: Рибалкін В.О., обвинувачений: ОСОБА_4 та його захисник: Горбатенко Я.О., обвинувачений: ОСОБА_2 та його захисник: Юрченко В.Г. Інші учасники судового провадження не з`явились, але оскільки їх участь при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим не є обов`язковою, суд розглядав клопотання захисників вказаних обвинувачених без їх участі.
Аргументи учасників щодо клопотання захисника Горбатенка Я.О.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О. Суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, в частині зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, але оскільки адреса домашнього арешту не обговорювалась з обвинуваченим, він не мав можливості повідомити суд апеляційної інстанції про те, що за адресою, яку визначив апеляційний суд для домашнього арешту, вже живуть інші люди, але теща ОСОБА_4 дає згоду на те аби він на час, необхідний для домашнього арешту проживав у її квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , де до того ж живуть зараз члени його сім`ї.
Позиція прокурора. Обвинувачений та його захисник не надали суду доказів неможливості відбуття домашнього арешту за адресою, вказаною в ухвалі суду апеляційної інстанції, але якщо там дійсно живуть люди, які не є сім`єю обвинуваченого, то його клопотання слід задовольнити.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г. Підтримали аргументи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О.
Аргументи учасників щодо клопотання захисника Юрченка В.Г.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г. Судами двічі були постановлені вироки за якими ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років та 6 місяців. Але обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в умовах позбавлення волі (під вартою), починаючи з 05 липня 2013 року по 21 грудня 2017 року, потім в умовах позбавлення волі з 17 березня 2020 року по 07 грудня 2020 року, а потім знову в умовах позбавлення волі (під вартою) з 07 грудня 2020 року, на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII та положень частини 2 статті 4 та частин 1-5 статті 5 КК України, вже знаходився в умовах позбавлення волі понад 8 років і 6 місяців. Крім того, на час розгляду клопотання ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України відсутні, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду.
Позиція прокурора. Ризики, встановлені судом при продовженні строків тримання під вартою не змінились, а тому і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не має.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О. Підтримали аргументи обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г.
Оцінка суду щодо клопотання захисника Горбатенка Я.О.
Положеннями частини 1 статті 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
Отже, і обвинувачений, і його захисник можуть подати клопотання про зміну місця домашнього арешту, і таке клопотання було подано захисником обвинуваченого ОСОБА_4 .
І зважаючи на причину подання вказаного клопотання, зокрема продаж житла, яке визначено апеляційним судом місцем для домашнього арешту і проживання в ньому людей, що не входять до кола сім`ї обвинуваченого, що суд вважає об`єктивною причиною неможливості відбування домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 , а також враховуючи, що обвинувачений сам повідомив про це органи Національної поліції і його захисник звернувся до суду, суд вважає, що у такому клопотанні не має ознак зловживання правом чи мети зробити неможливим відбуття домашнього арешту (а.с.3-4 тому 35). При цьому суд враховує, що і власник житла за адресою: АДРЕСА_8 , і дружина обвинуваченого, яка проживає за цією адресою, дали письмові згоди на те аби обвинувачений ОСОБА_4 знаходився у цьому житлі в тому числі і під час домашнього арешту (а.с.7-12 тому 35), клопотання захисника Масліченка Ю.О. слід задовольнити, але частково. Оскільки обраний судом апеляційної інстанції запобіжний захід до вказаного обвинуваченого, з огляду на причину для його зміни, підлягає зміні тільки в частині адреси житла домашнього арешту. Тож, у задоволенні клопотання в іншій частині (щодо часу) – слід відмовити.
Оцінка суду щодо клопотання захисника Юрченка В.Г.
Відповідно до положень частини 4 статті 201 КПК України, суд розглядає клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тому суд повинен враховувати і враховує наступне.
Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33).
А ухвалою судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленка Д.С. від 28 липня 2021 року, кримінальне провадження №12013030370001828 було прийнято до розгляду.
Отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими. Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Але ці ризики, в силу положень частини 2 статті 183 КПК України повинен довести саме прокурор.
З огляду на зміст обвинувального акту (а.с.3-37 тому 20), поданий цивільний позов особою, яка вважає себе потерпілою від кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мотиви і висновки, вказані у Постанові Верховного суду від 07 грудня 2020 року, яким вирок Луганського апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.с.97-113 тому 32), а також зміст ухвали Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, якою вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33), суд вважає, що у своїй сукупності, за своїм змістом вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
А з огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 та передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яке є тяжким, суд згоден із аргументами прокурора про те, що ризик впливу цим обвинуваченим на свідків та потерпілих, яких треба буде допитувати повторно, з огляду на висновки з яких був скасований попередній вирок щодо ОСОБА_2 існує.
Однак суд не погоджується із тим, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду продовжує існувати, бо наявність цього ризику, як зазначав прокурор, було встановлено ухвалою суду якою було продовжено строки тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою і цей ризик не зник.
Суд не погоджується з такою думкою прокурора і погоджується з аргументами захисника Юрченка В.Г. у тій частині, що у період з 24 липня 2018 року по 17 березня 2020 року, в час коли кримінальне провадження розглядалось у Луганському апеляційному суді, і вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області ще не набрав законної сили, ОСОБА_2 знаходився на свободі без застосування до нього жодного запобіжного заходу. А отже, він мав час більше 1 року і можливості сховатись від суду, проте цього не зробив. І прокурор, на підтвердження своїх аргументів про те, що такий ризик продовжує існувати, не надав суду будь-яких доказів того, що у вказаний період часу, а це строк більше року, поки кримінальне провадження розглядалось у Луганському апеляційному суді, обвинувачений не виконував які-небудь процесуальні обов`язки або вчиняв дії, які роблять неможливим досягнення завдань кримінального провадження. Також суд відзначає, що ухвала суду якою суд останнього разу продовжував строки тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою не містить відомостей про те, що суд аналізував вказані обставини, вирішуючи питання про наявність ризику переховування ОСОБА_2 від суду (а.с.113-114 тому 34).
Отже суд відзначає, що захисник не спростував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яка була встановлена при обранні запобіжного заходу та наявність одного із двох вказаних прокурором ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, і на який він посилався в останньому клопотанні про продовженні строків тримання обвинуваченого під вартою ОСОБА_2 , і в цьому судовому засіданні, зокрема ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 може впливати на свідків та потерпілих.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
А тут суд враховує, що прокурор, наполягаючи на залишенні тримання обвинуваченого під вартою, навіть не зазначив чому домашній арешт, як більш м`який запобіжний захід, не є достатнім для запобігання ризику впливу обвинуваченим ОСОБА_2 на свідків чи потерпілих.
А суд, розглядаючи такий запобіжний захід, як більш м`який, виходить з наступного.
За положеннями частини 1 та частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 5 статті 194 КПК України в будь-якому випадку, якщо суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід, він зобов`язує обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Серед яких, прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста проживання без дозволу суду; утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом; не відвідувати місця визначені судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (чи паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Таким чином, зважаючи на доведений прокурором ризик впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих, суд вважає за можливе запобігти настанню цього ризику покладанням на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, що викладені вище (оскільки за час перебування на волі без будь-яких обмежень, обвинувачений сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, що вказує на те, що він може дотримуватись і додатково покладених на нього обов`язків). Проте зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, для запобігання спробі вплинути на потерпілих та свідків, до нього слід застосувати домашній арешт з 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом строку що не перевищує 60 днів. Для того аби додатково, у нічний час доби, не дати можливості обвинуваченому вчинити відповідний вплив. В інший час доби, суд не бачить необхідності застосовувати домашній арешт, оскільки для застосування домашнього арешту у світлий час доби, необхідним є обґрунтоване припущення про те, що у такий час обвинувачений не побоюючись бути викритим спробує вплинути на свідків чи потерпілих, а будь-які фактичні дані для такого обґрунтованого припущення, прокурором не доведено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в умовах позбавлення волі (під вартою), починаючи з 05 липня 2013 року по 21 грудня 2017 року, потім в умовах позбавлення волі з 17 березня 2020 року по 07 грудня 2020 року, а потім знову в умовах позбавлення волі (під вартою) з 07 грудня 2020 року, на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII та положень частини 2 статті 4 та частин 1-5 статті 5 КК України, якщо суд визнає його винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України та призначить покарання у виді позбавлення волі, суд буде враховувати строк, протягом якого він вже був в умовах позбавлення волі.
Таким чином, на підставі частини 4 статті 201 КПК України, у її взаємозв`язку із частиною 4 статті 194 КПК України та з мотивів, що викладені судом вище, які суд у їх сукупності враховує і як обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені частиною 1 статті 178 КПК України, суд вважає, що клопотання захисника Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає задоволенню, але частково. Зокрема, тільки в частині зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки такого поняття, як нічний домашній арешт не існує. Та застосувати обвинуваченому ОСОБА_2 домашній арешт з 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом строку що не перевищує 60 днів, а також покласти на нього додаткові обов`язки, що вказані вище та у своїй сукупності будуть запобігати настанню доведеного прокурором ризику.
Отже, керуючись статтями 2,7-29,30-33,36,37,42,45-47,55-57,73,75-83,84-117,131-132,133-146,176-206,276-279,291-293,314-372,376,392-395 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 : Горбатенка Я.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити адресу житла домашнього арешту ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з: АДРЕСА_9 , на: АДРЕСА_8 .
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Строк дії цієї ухвали, в частині зміни адреси житла домашнього арешту ОСОБА_4 , складає: з 30 липня 2021 року по 27 вересня 2021 року.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 : Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з тримання під вартою на домашній арешт.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , який полягає у забороні залишати це житло із 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом всіх днів строку дії цієї ухвали щодо ОСОБА_2 , а саме: з 30 липня 2021 року по 24 вересня 2021 року.
Негайно звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з - під варти. Зобов`язати ОСОБА_2 невідкладно прибути до 22 години 30 липня 2021 року у житло домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на строк з 30 липня 2021 року по 24 вересня 2021 року, такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області у всі судові засідання по даному судовому провадженню; не відлучатися з міста Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім випадків прибуття за вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області; утримуватись від спілкування з учасниками даного судового провадження поза межами зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім захисника Юрченка В.Г., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; не відвідувати місця проживання учасників даного судового провадження; не відвідувати місця роботи учасників даного судового провадження, окрім захисника Юрченка В.Г., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; здати на зберігання до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Луганській області свій паспорт (чи паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ця ухвала набирає законої сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію цієї ухвали невідкладно вручити обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та прокурору Рибалкіну В.О.
Копію цієї ухвали направити до Сєвєродонецького районного управління Головного управління Національної поліції в Луганській області для контролю за поведінкою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також до Державної прикордонної служби України для використання в роботі під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та контролю у контрольних пунктах в`їзду та виїзду громадян на тимчасово окуповані території України.
Суддя - Д.С. Коваленко
Судове рішення № 98734371, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 30.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/9526/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: