Вирок № 98734369, 03.08.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2021 Справа № 425/2349/20

Провадження № 1-кп/425/124/21

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Тесленко С.Л., Водолазської Т.Ю.,

прокурорів Губського Е.В., Ліпецького О.П., Соляника С.І.,

захисника Степанцова В.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

представника потерпілої Романенка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1-кп/425/124/21 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне, Луганської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодружений, проходить військову службу в ЗСУ за контрактом у військовій частині А0536, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи військову службу за контрактом військовій частині А0536 на посаді старшого навідника 2 самохідної артилерійської гармати 1 самохідно-артилерійського взводу 1 самохідно-артилерійської батареї 1 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0536, перебуваючи на посаді гранатометника 1-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти вказаної військової частини, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 12, 16, 30, 37, 40, 127- 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, 27 липня 2020 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, знаходячись в районі будинку № 17 по проспекту Переможців міста Рубіжне, Луганської області, зустрів свою колишню співмешканку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поруч з якою був візок з її малолітньою дитиною ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_1 , на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_2 і наніс один удар кулаком правої руки в ніс, від якого вона впала і втратила свідомість.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носа з розповсюдженням на нижнє віко лівого та правого ока, забійної рани спинки носа, відкритого перелому кісток носа зі зміщенням.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєні кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що приблизно 26.07.2020 у переписці в соціальних мережах з потерпілою ОСОБА_2 від домовився про зустріч з метою з`ясування особистих відносин та вирішення конфлікту, який виник 25.07.2020. ОСОБА_2 погодилась на зустріч 27.07.2020 на вулиці біля свого дому. 27.07.2020 близько 17 год. він зустрівся з потерпілою на вул. Пушкінський неподалік магазину «Планета», яка була зі своєю малолітньою дитиною. Під час зустрічі він подарував потерпілій мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 6s». ОСОБА_2 подарунок не взяла та викинула мобільний телефон на землю, після чого він підняв мобільний телефон та вони розійшлись в різні напрямки. Він пішов у сторону залізничного вокзалу. Того ж дня, близько 19 години, йому подзвонили співробітники поліції та в ході телефонної розмови повідомили, що ОСОБА_2 знаходиться в лікарні, оскільки її побили та попросили його зустрітись з ними. Він погодився, та під час зустрічі співробітники поліції запросили його до відділу поліції. Біля відділу поліції його очікували близько десяти співробітників поліції та співробітники ВСП, які погрожували йому значним строком тюремного ув`язнення, якщо він не зізнається у побитті потерпілої ОСОБА_2 , на що він заявив, що хоче побачитись зі своїм захисником, але йому було відмовлено. Обвинувачений. не знає, хто міг побити потерпілу ОСОБА_2 , та стверджує, що його зізнання у злочині було здійснено під психологічним тиском працівників правоохоронних органів.

Незважаючи на невизнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у скоєні кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що з обвинуваченим вона знайома близько двох років, вони зустрічалися, стали проживати разом, потім розійшлися. На теперішній час вони не спілкуються. 27 липня 2020 року вона вийшла з дому з маленькою дитиною, для того щоб зустрітися з подругою та сходити до магазину, купити дитині суміш та підгузки. Вона боялася виходити на вулицю сама, оскільки до цього, 25 липня 2020 року, вона зустрічалася з подругою біля магазину «АТБ» і у той час на неї напав ОСОБА_1 , побив її та сказав, що вони ще зустрінуться і він її доб`є. Оскільки потерпілій необхідно було вийти до магазину, вона попросила подругу сходити з нею. О 18:37 год. зателефонувала подрузі та повідомила, що вийшла з дому. Пройшла не так далеко, і біля ательє, що знаходиться навпроти центрального входу до міського парку, а саме біля клумби, зустріла ОСОБА_1 . Він підійшов до неї, нічого не пояснюючи вдарив кулаком правої руки її в обличчя, а саме в ніс, а потім в область тулуба. Вона впала та втратила свідомість. Потім коли отямилася, побачила як ОСОБА_1 дістав з її сумки мобільний телефон марки Айфон 6, відкрив соціальні мережі та почав їх коментувати. Коли ОСОБА_1 пішов, вона знову втратила свідомість. Вже потім прийшла до тями, коли стояла біля свого будинку і якийсь перехожий викликав швидку допомогу та поліцію. З дому швидка забрала її до санпропускника. Медичну допомогу у швидкій їй не надавали, тільки приклали лід. На санпропускнику потерпілу оглянув лікар ОСОБА_8 , він зашивав їй ніс. Після надання медичної допомоги, приблизно о 22-23 годині потерпілу привезли додому, де разом зі співробітниками поліції склали заяву. Вона періодично втрачала пам`ять, потім щось пригадувала, почувала себе погано. На ранок все пригадала, та ближче до вечора у неї з`явилися на тілі гематоми. Приблизно о 00 год. поліція впіймала ОСОБА_1 , вони забрали телефон, який був у непрацездатному стані та віддали бабусі під схоронну розписку. Лікар їй сказав прийти на огляд через тиждень і призначив краплі та мазь, щоб зняти набряк. Ще через тиждень лікар повідомив їй що необхідна операція. Просить стягнути з обвинуваченого 10000 гривень моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона бачила потерпілу ОСОБА_2 вже десь на другий або третій день після того, що сталося. В неї був розбитий ніс, синці під двома очима. Бабуся ОСОБА_2 - ОСОБА_20 розповіла їй, що ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_2 біля парку і вдарив її, вона впала і розбила ніс. Це вона знає тільки зі слів бабусі ОСОБА_2 , сама не бачила. Їй невідомо які були стосунки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з обвинуваченим вона ніколи не спілкувалась, бачила його тільки візуально. Свідком будь-яких конфліктів між обвинуваченим та потерпілою вона не була. Тілесні ушкодження на обличчі у потерпілої вона бачила перший раз.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона знає обвинуваченого з червня 2020 року, з потерпілою дружить з травня 2020 року, вона хрещена мати її сина ОСОБА_15 . 24.07.2020 вони святкували її день народження і ОСОБА_2 була разом з ОСОБА_1 . Після дня народження дома у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 виник конфлікт. Вони посварились і ОСОБА_1 пішов. 25.07.2020 близько 20:00 год. біля магазину «АТБ» в м. Рубіжне вона йшла разом з ОСОБА_2 і її сином, вони зустріли ОСОБА_1 , який став бити ОСОБА_2 ногами, вона відтягувала його від неї. Після побоїв у ОСОБА_2 був синяк на підборідді, плечі, стегні. 27.07.2020 ОСОБА_2 подзвонила їй і сказала, що вона боїться виходити сама на вулицю, а їй треба купити кашу та підгузки для дитини. Вони домовилися з нею зустрітися о 18:00 год. біля магазину «Єва». Вона чекала в зазначений час ОСОБА_2 , дзвонила їй на мобільний телефон і не могла додзвонитись. Потім о 18:37 год. ОСОБА_2 подзвонила їй і сказала, що вона вийшла з дитиною на візку і йде їй на зустріч. Вона чекала її, але ОСОБА_2 не було, вона почала їй дзвонити, спочатку ніхто не брав слухавки, а потім телефон був ввімкнений. О 19 годині вона пішла до будинку ОСОБА_2 , коли підійшла побачила працівників поліції, сусіди їй сказали, що обвинувачений підійшов до ОСОБА_2 , вдарив її, вона впала і втратила свідомість. ОСОБА_2 була вся в крові і приблизно п`ять хвилин тому, ОСОБА_2 забрала швидка допомога і повезла до санпропускнику. Вона викликала таксі і поїхала до санпропускнику, куди прибула о 19:21 год. Там вона побачила бабусю ОСОБА_2 та її дитину ОСОБА_15 . ОСОБА_2 в той час була у рентген кабінеті. Бабуся плакала і сказала їй, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_2 вийшла, вона побачила, що вона вся побита, у крові. Спочатку ОСОБА_2 нікого не впізнавала. В неї був перебитий ніс, розбита губа, вибитий зуб. Потім вони виявили, що у ОСОБА_2 пропав мобільний телефон і гроші в сумі 200 грн., які ОСОБА_2 дала бабуся. Вона почала писати у соціальних мережах на сторінку ОСОБА_2 , їй став відповідати ОСОБА_1 . Він відправляв голосові повідомлення, в яких казав, що телефон в нього, що він побив ОСОБА_2 , про що не жалкує, вона сама винна, а також те, що ненавидить ОСОБА_2 , вб`є її. Працівники поліції розшукали ОСОБА_1 у районі залізничного вокзалу біля кафе «Голівуд» близько 21:00 год., забрали в нього телефон ОСОБА_2 , який був у неробочому стані. Вони викликали таксі і всі поїхали з лікарні додому. Вони з ОСОБА_2 ходили до лікаря стоматолога, він наростив зуб ОСОБА_2 . Потім ходили до лікаря ЛОРа, він виписав каплі для носу, робили МРТ. У ОСОБА_2 місяць паморочилось в голові, хворів ніс, не дихав, був струс мозку. Вважає, що неприязні відносини у обвинуваченого та потерпілої були на ґрунті ревнощів з боку обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 він раніше не бачився. Потерпіла ОСОБА_2 його онука. Стосунки з онукою родинні, неприязних стосунків не має. У 2020 році, точної пори року не пам`ятає, під вечір йому зателефонувала донька з Києва та повідомила що онука ОСОБА_2 перебуває на санпропускнику. Він попросив сусіда відвезти його до лікарні. Приїхавши до лікарні він побачив онуку, бабусю та на вулиці з дитиною гуляли подружки ОСОБА_2 . Бабуся та ОСОБА_2 розповіли йому, що це зробив ОСОБА_1 , її наречений, який ударив її в ніс, вона впала на землю, далі нічого не пам`ятає. Лікар, який оглянув онуку, повідомив, що у ОСОБА_2 зламаний ніс зі зміщенням, та що їй необхідно залишитися у лікарні, на що ОСОБА_2 відмовилася, бо в неї маленька дитина. Подружки онуки намагалися додзвонитися до ОСОБА_1 , але він не відповідав. Після цього вони відвезли ОСОБА_2 додому.

Відповідно до інформації 27.07.2020 на лінію 102 о 18: 42 надійшло повідомлення від ОСОБА_18 , про те, що до нього звернулась дівчина ОСОБА_2 та повідомила, що її побив батько її дитини ОСОБА_1 та забрав її телефон (а.с. 88).

Згідно висновку судово - медичної експертизи № 126 від 10.08.2020 на момент огляду у ОСОБА_2 встановлені ушкодження: синець на спині носа з розповсюдженням на ніжне віко лівого та правого ока. забійна рана спинки носа. По даним наданої амбулаторної картки, ОСОБА_2 була оглянута 27.07.2020 ЛОР лікарем і встановлений ДЗ: Відкритий перелом кісток носа зі зміщенням. Забійна рана носа. Носова кровотеча. проведена репозиція кісток носа. Встановлені у ОСОБА_2 ушкодження у вигляді: синця на спинці носа з розповсюдженням на ніжне віко лівого та правого ока, забійної рани спинки носа, відкритого перелому кісток носа зі зміщенням, утворились від дії тупого твердого предмету і могли виникнути не менш чим від одного удару кулаком в область спинки носа в час і при обставинах на які вказує ОСОБА_2 при проходженні експертизи. По ступеню тяжкості дані ушкодження в своєї сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я (а.с. 90-91).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 15.08.2020, потерпіла ОСОБА_2 в усній формі пояснила як, де і коли відбувалася вказана подія, після чого за допомогою манекена, продемонструвати сам механізм нанесення ОСОБА_1 удару кулаком правої руки в її ніс, після якого вона впала на землю вдарившись потилицею об асфальт (а.с. 92-95).

Відповідно до заяви від 27.07.2020, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон «iPhone 6» без сім карти, в розламаному на дві частини стані, який знаходився у ОСОБА_2 (а.с. 96)

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про свою непричетність до вчинення кримінального правопорушення, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого в рамках наданих йому процесуальних прав, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин, оскільки така позиція обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході проведення судового розгляду, і крім того, спростовується викладеними вище доказами в їх сукупності.

Так, суд вважає, що показання потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 є об`єктивними та достовірними, оскільки вони знаходяться в повній відповідності з іншими доказами, являються послідовними, узгоджуються між собою, та доповнюють один одного. Об`ективних підстав не довіряти показанням потерпілої ОСОБА_2 , суду не надано. Крім того її показання знайшли своє підтвердження під час проведення судово - медичної експертизи, щодо спричинення їй тілесних ушкоджень.

Доводи захисника, щодо недопустимості висновку судово - медичної експертизи № 126 від 10.08.2020 потерпілої ОСОБА_2 , оскільки у вступній частині висновку невірно зазначено ім`я потерпілої та дату постанови про призначення експертизи, суд вважає необґрунтованими, а зазначені захисником невідповідності, технічними помилками, які жодним чином не вплинули на повноту та об`єктивність проведеної експертизи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 раніше не засуджувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, під наглядом у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, проходить військову службу у ЗС України за контрактом.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його суспільно - небезпечні наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, думку потерпілої, а також відсутність розкаяння обвинуваченого у скоєному, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у вигляді арешту на строк достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Потерпіла ОСОБА_2 звернулась до суду з цивільним позовом, в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду в розмірі 10000,00 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги потерпілої не визнав.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Дослідивши доводи потерпілої викладені в позовній заяві про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, враховуючи характер і обсяг фізичних і душевних страждань потерпілої, наявність причинного зв`язку між протиправними діями обвинуваченого та завданою шкодою, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя Ю.А. Ткачук