
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2021 Справа № 428/9526/13-к
Провадження № 1-кп/425/478/21
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого – судді Коваленка Дениса Сергійовича, здійснюючи судове провадження по кримінальному провадженню №12013030370001828, за яким, з урахуванням частини вироку Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року, яка набрала законної сили:
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження: с.Вовча Гора Хмельницького району, Хмельницької області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк, Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_5 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження: с.Арапівка Троїцького району Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 ) обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 187 та частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; місце народження: м.Сєвєродонецьк Луганської області; зареєстроване і фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України,
сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення – прокурор: Рибалкін В.О., з боку захисту – обвинувачені: ОСОБА_1 та його захисник: Шурхно К.А.; Циганков В.В. та його захисник: Юрченко В.Г.; Польщіков О.В. та його захисниця: Макаренко Г.С.; Масліченко Ю.О. та його захисник: Горбатенко Я.О.; Маджар О.А. та його захисник: Воронко В.В.; потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , представники потерпілого ТОВ «Кустос Інвест» Маслова Н.М. та Свистун Г.В., представник потерпілого ТОВ ТД «Об`єднання Склопластик» Петрів В.Я..; представник цивільного позивача ПрАТ «СК Саламандра – Україна»: Юр`єва М.В., цивільні відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_4 : Горбатенка Я.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та клопотання захисника ОСОБА_2 : Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 ,
в с т а н о в и в :
На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Постановою Верховного суду від 07 грудня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів кожному до 04 лютого 2021 року включно (а.с.97-113 тому 32).
Після цього, цим обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався (а.с.208-209 тому 32; а.с.49-51,121-122 тому 33; а.с.69-70,111-112,113-114 тому 34). При чому останнього разу, строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено по 04 вересня 2021 року.
Разом з цим, ухвалою Луганського апеляційного суду від 27 липня 2021 року, суд обрав щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці до 27 вересня 2021 року за адресою: АДРЕСА_6 із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години та поклав на нього такі обов`язки: не відлучатись із населеного пункту за місцем реєстрації; здати на зберігання до відповідних державних органів свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 : Горбатенко Я.О. подав суду клопотання, яким просить змінити обраний апеляційним судом запобіжний захід ОСОБА_4 з домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години, на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_8 , із забороною залишати зазначене житло із 22 години до 06 години. А захисник обвинуваченого ОСОБА_2 : Юрченко В.Г. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з тримання під вартою, на нічний домашній арешт.
На підставі чого, для розгляду вказаних клопотань, ухвалою від 29 липня 2021 року суд призначив відкрите судове засідання з викликом прокурора, вказаних обвинувачених та їх захисників, а також повідомив про це інших учасників судового провадження (а.с.68-71 тому 35).
У судове засідання з`явились прокурор: Рибалкін В.О., обвинувачений: ОСОБА_4 та його захисник: Горбатенко Я.О., обвинувачений: ОСОБА_2 та його захисник: Юрченко В.Г. Інші учасники судового провадження не з`явились, але оскільки їх участь при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим не є обов`язковою, суд розглядав клопотання захисників вказаних обвинувачених без їх участі.
Аргументи учасників щодо клопотання захисника Горбатенка Я.О.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О. Суд апеляційної інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, в частині зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт, але оскільки адреса домашнього арешту не обговорювалась з обвинуваченим, він не мав можливості повідомити суд апеляційної інстанції про те, що за адресою, яку визначив апеляційний суд для домашнього арешту, вже живуть інші люди, але теща ОСОБА_4 дає згоду на те аби він на час, необхідний для домашнього арешту проживав у її квартирі за адресою: АДРЕСА_8 , де до того ж живуть зараз члени його сім`ї.
Позиція прокурора. Обвинувачений та його захисник не надали суду доказів неможливості відбуття домашнього арешту за адресою, вказаною в ухвалі суду апеляційної інстанції, але якщо там дійсно живуть люди, які не є сім`єю обвинуваченого, то його клопотання слід задовольнити.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г. Підтримали аргументи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О.
Аргументи учасників щодо клопотання захисника Юрченка В.Г.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г. Судами двічі були постановлені вироки за якими ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України та призначено покарання у вигляді 8 років та 6 місяців. Але обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в умовах позбавлення волі (під вартою), починаючи з 05 липня 2013 року по 21 грудня 2017 року, потім в умовах позбавлення волі з 17 березня 2020 року по 07 грудня 2020 року, а потім знову в умовах позбавлення волі (під вартою) з 07 грудня 2020 року, на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII та положень частини 2 статті 4 та частин 1-5 статті 5 КК України, вже знаходився в умовах позбавлення волі понад 8 років і 6 місяців. Крім того, на час розгляду клопотання ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України відсутні, обвинувачений не має наміру переховуватись від суду.
Позиція прокурора. Ризики, встановлені судом при продовженні строків тримання під вартою не змінились, а тому і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не має.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника Горбатенка Я.О. Підтримали аргументи обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Юрченка В.Г.
Оцінка суду щодо клопотання захисника Горбатенка Я.О.
Положеннями частини 1 статті 201 КПК України передбачено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.
Отже, і обвинувачений, і його захисник можуть подати клопотання про зміну місця домашнього арешту, і таке клопотання було подано захисником обвинуваченого ОСОБА_4 .
І зважаючи на причину подання вказаного клопотання, зокрема продаж житла, яке визначено апеляційним судом місцем для домашнього арешту і проживання в ньому людей, що не входять до кола сім`ї обвинуваченого, що суд вважає об`єктивною причиною неможливості відбування домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_6 , а також враховуючи, що обвинувачений сам повідомив про це органи Національної поліції і його захисник звернувся до суду, суд вважає, що у такому клопотанні не має ознак зловживання правом чи мети зробити неможливим відбуття домашнього арешту (а.с.3-4 тому 35). При цьому суд враховує, що і власник житла за адресою: АДРЕСА_8 , і дружина обвинуваченого, яка проживає за цією адресою, дали письмові згоди на те аби обвинувачений ОСОБА_4 знаходився у цьому житлі в тому числі і під час домашнього арешту (а.с.7-12 тому 35), клопотання захисника Масліченка Ю.О. слід задовольнити, але частково. Оскільки обраний судом апеляційної інстанції запобіжний захід до вказаного обвинуваченого, з огляду на причину для його зміни, підлягає зміні тільки в частині адреси житла домашнього арешту. Тож, у задоволенні клопотання в іншій частині (щодо часу) – слід відмовити.
Оцінка суду щодо клопотання захисника Юрченка В.Г.
Відповідно до положень частини 4 статті 201 КПК України, суд розглядає клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тому суд повинен враховувати і враховує наступне.
Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33).
А ухвалою судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленка Д.С. від 28 липня 2021 року, кримінальне провадження №12013030370001828 було прийнято до розгляду.
Отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими. Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілих чи свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Але ці ризики, в силу положень частини 2 статті 183 КПК України повинен довести саме прокурор.
З огляду на зміст обвинувального акту (а.с.3-37 тому 20), поданий цивільний позов особою, яка вважає себе потерпілою від кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мотиви і висновки, вказані у Постанові Верховного суду від 07 грудня 2020 року, яким вирок Луганського апеляційного суду щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.с.97-113 тому 32), а також зміст ухвали Луганського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, якою вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було скасовано із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції (а.с.156-167 тому 33), суд вважає, що у своїй сукупності, за своїм змістом вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України.
А з огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 та передбачене законом покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яке є тяжким, суд згоден із аргументами прокурора про те, що ризик впливу цим обвинуваченим на свідків та потерпілих, яких треба буде допитувати повторно, з огляду на висновки з яких був скасований попередній вирок щодо ОСОБА_2 існує.
Однак суд не погоджується із тим, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду продовжує існувати, бо наявність цього ризику, як зазначав прокурор, було встановлено ухвалою суду якою було продовжено строки тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою і цей ризик не зник.
Суд не погоджується з такою думкою прокурора і погоджується з аргументами захисника Юрченка В.Г. у тій частині, що у період з 24 липня 2018 року по 17 березня 2020 року, в час коли кримінальне провадження розглядалось у Луганському апеляційному суді, і вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області ще не набрав законної сили, ОСОБА_2 знаходився на свободі без застосування до нього жодного запобіжного заходу. А отже, він мав час більше 1 року і можливості сховатись від суду, проте цього не зробив. І прокурор, на підтвердження своїх аргументів про те, що такий ризик продовжує існувати, не надав суду будь-яких доказів того, що у вказаний період часу, а це строк більше року, поки кримінальне провадження розглядалось у Луганському апеляційному суді, обвинувачений не виконував які-небудь процесуальні обов`язки або вчиняв дії, які роблять неможливим досягнення завдань кримінального провадження. Також суд відзначає, що ухвала суду якою суд останнього разу продовжував строки тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою не містить відомостей про те, що суд аналізував вказані обставини, вирішуючи питання про наявність ризику переховування ОСОБА_2 від суду (а.с.113-114 тому 34).
Отже суд відзначає, що захисник не спростував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України, яка була встановлена при обранні запобіжного заходу та наявність одного із двох вказаних прокурором ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, і на який він посилався в останньому клопотанні про продовженні строків тримання обвинуваченого під вартою ОСОБА_2 , і в цьому судовому засіданні, зокрема ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 може впливати на свідків та потерпілих.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
А тут суд враховує, що прокурор, наполягаючи на залишенні тримання обвинуваченого під вартою, навіть не зазначив чому домашній арешт, як більш м`який запобіжний захід, не є достатнім для запобігання ризику впливу обвинуваченим ОСОБА_2 на свідків чи потерпілих.
А суд, розглядаючи такий запобіжний захід, як більш м`який, виходить з наступного.
За положеннями частини 1 та частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 5 статті 194 КПК України в будь-якому випадку, якщо суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід, він зобов`язує обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Серед яких, прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста проживання без дозволу суду; утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом; не відвідувати місця визначені судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (чи паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Таким чином, зважаючи на доведений прокурором ризик впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих, суд вважає за можливе запобігти настанню цього ризику покладанням на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, що викладені вище (оскільки за час перебування на волі без будь-яких обмежень, обвинувачений сумлінно виконував свої процесуальні обов`язки, що вказує на те, що він може дотримуватись і додатково покладених на нього обов`язків). Проте зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, для запобігання спробі вплинути на потерпілих та свідків, до нього слід застосувати домашній арешт з 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом строку що не перевищує 60 днів. Для того аби додатково, у нічний час доби, не дати можливості обвинуваченому вчинити відповідний вплив. В інший час доби, суд не бачить необхідності застосовувати домашній арешт, оскільки для застосування домашнього арешту у світлий час доби, необхідним є обґрунтоване припущення про те, що у такий час обвинувачений не побоюючись бути викритим спробує вплинути на свідків чи потерпілих, а будь-які фактичні дані для такого обґрунтованого припущення, прокурором не доведено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи в умовах позбавлення волі (під вартою), починаючи з 05 липня 2013 року по 21 грудня 2017 року, потім в умовах позбавлення волі з 17 березня 2020 року по 07 грудня 2020 року, а потім знову в умовах позбавлення волі (під вартою) з 07 грудня 2020 року, на підставі положень Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VIII та положень частини 2 статті 4 та частин 1-5 статті 5 КК України, якщо суд визнає його винним у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 КК України та призначить покарання у виді позбавлення волі, суд буде враховувати строк, протягом якого він вже був в умовах позбавлення волі.
Таким чином, на підставі частини 4 статті 201 КПК України, у її взаємозв`язку із частиною 4 статті 194 КПК України та з мотивів, що викладені судом вище, які суд у їх сукупності враховує і як обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені частиною 1 статті 178 КПК України, суд вважає, що клопотання захисника Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає задоволенню, але частково. Зокрема, тільки в частині зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки такого поняття, як нічний домашній арешт не існує. Та застосувати обвинуваченому ОСОБА_2 домашній арешт з 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом строку що не перевищує 60 днів, а також покласти на нього додаткові обов`язки, що вказані вище та у своїй сукупності будуть запобігати настанню доведеного прокурором ризику.
Отже, керуючись статтями 2,7-29,30-33,36,37,42,45-47,55-57,73,75-83,84-117,131-132,133-146,176-206,276-279,291-293,314-372,376,392-395 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 : Горбатенка Я.О. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити адресу житла домашнього арешту ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з: АДРЕСА_9 , на: АДРЕСА_8 .
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Строк дії цієї ухвали, в частині зміни адреси житла домашнього арешту ОСОБА_4 , складає: з 30 липня 2021 року по 27 вересня 2021 року.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 : Юрченка В.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з тримання під вартою на домашній арешт.
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 , який полягає у забороні залишати це житло із 22 години одного дня по 06 годину наступного дня, протягом всіх днів строку дії цієї ухвали щодо ОСОБА_2 , а саме: з 30 липня 2021 року по 24 вересня 2021 року.
Негайно звільнити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з - під варти. Зобов`язати ОСОБА_2 невідкладно прибути до 22 години 30 липня 2021 року у житло домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на строк з 30 липня 2021 року по 24 вересня 2021 року, такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області у всі судові засідання по даному судовому провадженню; не відлучатися з міста Сєвєродонецьк Луганської області без дозволу Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім випадків прибуття за вимогою до Рубіжанського міського суду Луганської області; утримуватись від спілкування з учасниками даного судового провадження поза межами зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, окрім захисника Юрченка В.Г., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; не відвідувати місця проживання учасників даного судового провадження; не відвідувати місця роботи учасників даного судового провадження, окрім захисника Юрченка В.Г., прокурора Рибалкіна В.О. та секретаря судового засідання Брудницької О.В.; здати на зберігання до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Луганській області свій паспорт (чи паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ця ухвала набирає законої сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію цієї ухвали невідкладно вручити обвинуваченим ОСОБА_4 і ОСОБА_2 та прокурору Рибалкіну В.О.
Копію цієї ухвали направити до Сєвєродонецького районного управління Головного управління Національної поліції в Луганській області для контролю за поведінкою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а також до Державної прикордонної служби України для використання в роботі під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та контролю у контрольних пунктах в`їзду та виїзду громадян на тимчасово окуповані території України.
Суддя - Д.С. Коваленко
The court decision No. 98734371, Rubizhne City Court of Luhansk Oblast was adopted on 30.07.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 428/9526/13-к. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: