Ухвала суду № 9869850, 28.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2010 р. м. Київк-8302/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКонюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2005

у справі № 7/56-2004

за позовом Підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління

до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.06.2005 №862/23-0/03330459/4180 та №0862/23-0/03330459/4181.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2004 позов задоволено частково, визнано недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 26.06.2005 №862/23-0/03330459/4180 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 588057,00 грн., а також визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.06.2005 №0862/23-0/03330459/4181 в частині податку на прибуток у розмірі 33628,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових)санкцій).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2005 скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2004 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В касаційній скарзі Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2005, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2004 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга Підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем у період з 01.07.2002 по 01.04.2003, за результатами якої складено акт перевірки від 26.06.2003 №130/23-1/03330459/4178.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням у другому півріччі 2002 року віднесено до валових витрат витрати на оплату праці та нарахування на неї за весь 2002 рік, в результаті було завищено валові витрати у розмірі 122272,00 грн. Висновок зроблено на підставі даних відображених у Декларації про прибуток підприємства за друге півріччя 2002 року.

Також перевіркою встановлено, що згідно із актом прийому-передачі основних засобів від 04.07.2002 на підставі наказу виконавчого комітету Мукачівської міської Ради управління міського господарства від 25.06.2002 з балансу позивача було передано на баланс МКП "Будівельник" основні засоби у розмірі 6343567,00 грн., враховуючи суму амортизації 45211,58 грн. Зазначена сума амортизаційних відрахувань віднесена Підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням до складу валових витрат в попередніх звітних періодах.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2005 №862/23-0/03330459/4180 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 100% податкового борту, у розмірі 58857,00 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та №0862/23-0/03330459/4181, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 40374,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Матеріалами справи встановлено, що Підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням збільшено витрати у другому півріччі 2002 року, оскільки відповідачем не приймалися до звіту декларації за 1-3 квартали 2002 року, оскільки в цих деклараціях вказувались збитки, які виникли в результаті заборгованості за виконані позивачем роботи.

Тому, щоб не вказувати збитковість, підприємство змушене було відображати в звітах нарахування та відрахування на заробітну плату на видатки майбутніх періодів. Коригуюча декларація позивачем не здавалась з тієї ж причини.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що в супереч вказаного Закону позивачем відносились витрати на оплату праці та нарахування на неї за увесь 2002 рік та безпідставно було включено до вартості основних засобів під час їх передачі МКП "Будівельник" амортизаційні відрахування в розмірі 45211,48 грн., а тому зменшення валових витрат і донарахування податку на прибуток у сумі 33645,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6729,00 грн. відповідачем здійснено обґрунтовано.

Матеріалами справи встановлено, що Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, є юридичною особою комунальної форми власності. Відповідно до статуту підприємства створене в результаті реорганізації ремонтно-будівельних підприємств управління житлово-комунального господарства міста. Засновником підприємства є управління міського господарства. Майно і кошти підприємства складають основні і оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

Наказом виконавчою комітету Мукачівської міської Ради управління міського господарства від 25.06.2002 та на виконання рішення міськвиконкому від 14.06.2002 позивачем передано на баланс МКП "Будівельник" основні засоби та малоцінні швидкозношувані предмети на загальну суму у розмірі 588056,67 грн. Підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінню направлено першу податкову вимогу на суму 20668,81 грн. та зазначено, що станом на 21.06.2002 сума податкового боргу позивача за узгодженими податковими зобов'язаннями становила 20668,81 грн.

Встановлено, що починаючи з 15.05.2001 (дата виникнення податкового боргу) усі активи організації, включаючи грошові кошти, рухоме і нерухоме майно та цінні папери перебували у податковій заставі. Позивач не узгодив з податковим органом передачу активів, які перебували у податковій заставі, а тому за зазначене порушення відповідачем і були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 588056,67 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Крім того, підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 цього ж Закону передбачено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом:

а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;

б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступлення вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;

в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, що здійснення передачі позивачем на баланс МКП "Будівельник" основних засобів та малоцінних швидкозношуваних предметів на суму 588056,67 грн. необхідно було здійснювати з обов'язковим письмовим узгодженням такої операції з податковим органом. А те, що власником майна є Мукачівська міська рада в особі управління міського господарства виконкому Мукачівської міської ради і передача здійснювалась на підставі наказу виконавчого комітету Мукачівської міської ради управління міського господарства та на виконання рішення міськвиконкому не звільняє Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління від обов'язку письмово узгодити передачу на баланс іншої юридичної особи майна, яке знаходилось в його повному господарському віданні та перебувало в податковій заставі.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2005 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного управління залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2005 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук