Ухвала суду № 9869716, 01.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-1441/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007

у справі № 2-23/12013-2007А

за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного

комітету України по водному господарству

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономної

Республіки Крим

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Сакське міжрайонне управління водного господарства Державного комітету України по водному господарству звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001121502/0 від 06.08.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 9360,51 грн. (50% від 18721 грн.) за затримку на 301 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001121502/0 від 06.08.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 9360, 51 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку, в скарзі просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, прийняти по справі нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за серпень 2006 року та складено акт перевірки №1174/15-02/01039576 від 26.07.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001121502/0 від 06.08.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 9360,51 грн. (50% від 18721 грн.) за затримку на 301 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем своєчасного здійснено сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкової декларації № 17133 від 10.08.2006 на суму 18721 грн., яка була здана до Сакської обєднаної державної податкової інспекції АР Крим 10.08.2006, що підтверджується платіжними дорученнями: № 925 від 29.06.2006 на суму 8000 грн., № 1019 від 14.07.2006 на суму 2000 грн., № 1031 від 20.07.2006 на суму 4000 грн., № 1072 від 25.07.2006 року на суму 4000 грн., а також № 1169 від 04.08.2006 на суму 12000 грн.

Позивачем сплачено 11279 грн. за послідуючі податкові періоди, відповідач без згоди з позивача змінив призначення платежів, а податковим органом, не звертаючи уваги на призначення платежів в платіжних дорученнях, зараховувались платежі на погашення не поточних податкових зобовязань, а податкового боргу, що виник раніше.

Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, засобами якої забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій, у тому числі ведення особових рахунків платників податків (пункт 1.8 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів у редакції наказу ДПА N 342 від 03.09.2001 ).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.8 розділу 3 зазначеної Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватись такими платниками. У картках особових рахунків відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, у тому числі терміни подання розрахунків та терміни сплати; інформація про податкові зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок; стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, штрафних санкцій, суми податкового боргу та надміру сплачені) та інше.

При обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використання даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту „Призначення платежу” на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляється дата та підпис відповідальної особи.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено несвоєчасність сплати суми узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 у справі № 2-23/12013-2007А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 у справі № 2-23/12013-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко Суддя М.О. Федоров