Ухвала суду № 9869210, 13.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-23922/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Харківської області від 02.07.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007

у справі№ АС-13/77-07

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Харківське обласне монтажно пусконалагоджувальне товариство”

доДергачівської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Харківське обласне монтажно пусконалагоджувальне товариство” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції про

визнання нечинними податкових повідомлень рішень № 0000031521/0 від 10.01.2007, № 0000021521/0 від 10.01.2007, № 0000011521/0 від 10.01.2007.

Постановою господарського суду Харківської області від 02.07.2007 визнано нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000031521/0 від 10.01.2007, № 0000021521/0 від 10.01.2007, № 0000011521/0 від 10.01.2007.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 постанову господарського суду Харківської області від 02.07.2007 залишено без змін.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 02.07.2001 по 18.12.2006 та складено акт № 138/15-247/05410665 від 25.12.2006, де встановлено, що в перевірений період позивач свої зобовязання з ПДВ сплачував з порушенням строків.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000031521/0 від 10.01.2007, № 0000021521/0 від 10.01.2007, № 0000011521/0 від 10.01.2007, застосовані штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами а державними цільовими фондами” в сумі 58 274,85 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, позивачем було виконано свої зобовязання перед бюджетом по сплаті ПДВ, кошти позивачем були перераховані згідно платіжних доручень № 135 від 19.06.2001 в сумі 1200 грн. та № 151 від 16.07.2001 на суму 1140,00 грн. через банк „Україна” та не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 3345 від 22.05.2007, обсяг ПДВ сплачений відповідно до наданих на дослідження платіжних доручень відповідає обсягу податкових зобовязань з ПДВ задекларованих позивачем у період з 2001 року по 4 квартал 2005 року.

Згідно розрахунку який наведений у висновку судової економічної експертизи № 3345 від 22.05.2007 мали місце поодинокі випадки несвоєчасної сплати зобовязань: за 4 квартал 2003 року термін сплати - 19.02.2004 на суму 5031 грн. яка сплачена 20.02.2004, за 3 квартал 2004 року термін сплати 19.11.2004 сума 2794 грн. яка сплачена 27.01.2005, за лютий 2005 року термін сплати 30.03.2005 сума 3761 грн. сплачена 01.04.2005, позивачем за вказані випадки несвоєчасної сплати зобовязань, ним самостійно сплачені штрафні санкції.

В інші періоди з січня 2001 року по грудень 2005 року позивачем своєчасно сплачувались зобовязання з ПДВ.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що на суми які були сплачені позивачем в період з 02.03.2001 по 19.11.2003 відповідач зобовязаний був винести податкові повідомлення-рішення про донарахування штрафних санкцій у відсотках за відповідний термін недоплати одразу після фактичної їх сплати, оскільки відповідачем штрафні санкції донараховані лише 10.01.2007 з порушенням строків, встановлених п.п. 15.1.1 п.15 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Харківської області від 02.07.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007

у справі № АС-13/77-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Харківської області від 02.07.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 у справі № АС-13/77-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко Суддя М.О. Федоров