Ухвала суду № 9869248, 10.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-6774/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Сіроша М.В., Гордійчук М.П., Островича С.Е., Бим М.Є.

Харченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановила:

В травні 2007 року Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 215 167,86 грн., за незайняті робочі місця для інвалідів за 2006 рік.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2007 року у справі № 17/483/07 позовні вимоги Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволені повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»(м. Миколаїв, вул.. Чигрина, 159. Код 24055786) 212868 грн. 90 коп. суму адміністративно-господарських санкцій та 2989 грн 96 коп. суму пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18грудня 2008 року у справі № 22-а-3777/2008, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»на постанову господарського суду Миколаївської області від 11 грудня 2007 року у справі № 17/483/07 за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволена повністю. Постанову господарського суду Миколаївської області від 11грудня 2007 року у справі № 17/483/07 за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені скасовано. Прийнято нову постанову. В задоволенгі позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та постановити по справі нове рішення про задоволення позову.

При цьому касатор посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судом апеляційної інстанцій в ході зясування обставин по справі та перевірки їх доказами встановлено, відповідно до звіту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 956 осіб, фонд оплати праці штатних працівників 11305,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 11826,0 грн., фактично на підприємстві у 2006 році працевлаштоване 20 інвалідів. Відповідач повинен був працевлаштувати у 2006 році 38 інвалідів.

Відповідачем направлялися звіти з інформацією про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, підприємство відповідача приймало участь у ярмарках вакансій для осіб з обмеженою працездатністю.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»передбачає, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (надалі органи працевлаштування інвалідів).

Згідно із п. 1 «Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів в Україні», створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобовязує відповідача створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі та інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування повинні підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що обовязок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, але Законом на них покладено обовязок інформувати належним чином відповідні органи про наявні вакантні місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач належним чином виконав свій обовязок стосовно інформування встановлених законодавством органів про вакантні робочі місця для інвалідів.

Судом апеляційної інстанцій також вірно застосовані норми матеріального і процесуального права до спірних правовідносин, дана правильна правова оцінка встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2008 залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як у випадках, передбачених ст. ст. 237 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.П. Гордійчук