Ухвала суду № 9869173, 25.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-23984/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області віл 12.04.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007

у справі№ 5/3055-25/376-А

за позовомЗакритого акціонерного товариства „Торгова група „Тиса”

доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

провизнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Торгова група „Тиса” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 7856 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 12.04.2007, позов задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 постанову господарського суду Львівської області віл 12.04.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку, в скарзі просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, прийняти по справі нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань взаєморозрахунків ЗАТ „Торгова група „Тиса”, ТОВ „Галицька гартівня”, ТОВ „Фінкомінвест”, ТОВ „Оілмаш” та складено акт №274/23-0/30053266 від 16.08.2006.

Перевіркою встановлено, що за юридичною адресою ТОВ „Оілмаш”, яке не декларувало податкові зобовязання по ПДВ за травень 2005 року, контрагента особи, яка подала податкові накладні за фактичну сплату покупцем податку на додану вартість придбаного товару, не позбавляє правового значення виданих за такою господарською операцією податкових накладних при наявності у нього свідоцтва платника податку на додану вартість.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0002722310/0 від 16.08.2006 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 7856 грн.

Оскільки, згідно зустрічних перевірок до виробника, постачальник ТОВ „Оілмаш”, який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій Декларації з ПДВ в рядку „податкове зобовязання” та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларував та не сплатив ПДВ за травень 2005 року.

Місцезнаходження ТОВ „Оілмаш” не встановлено, за травень 2005 року підприємство звітувало без показників фінансово-господарської діяльності, за даних обставин, позивачем завищено бюджетне відшкодування за травень 2005 року на суму 7856 грн.

Законом України „Про податок на додану вартість”, податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Для віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку у звязку із придбанням товарів (послуг), до складу податкового кредиту, вони (суми) повинні бути належно підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить в залежність право на отримання податкового кредиту платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову господарського суду Львівської області віл 12.04.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 у справі № 5/3055-25/376-А слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області віл 12.04.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2007 у справі № 5/3055-25/376-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко Суддя М.О. Федоров