Ухвала суду № 9869029, 11.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2010 р. м. КиївК-19768/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 11.05.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колосок” на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007

у справі№ 9/47

за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колосок”

доДержавної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області

провизнання частково нечинними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Колосок” звернулось до господарського суду Чернівецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області про визнання частково про визнання частково (в сумі 41482,88 грн.) нечинними податкових повідомлень-рішень №0000041500/0 від 19.01.2007 та №0000041500/1 від 19.02.2007.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007 позов задоволено, визнано, частково (в сумі 41482,88 грн.) нечинними податкові повідомлення-рішення №0000041500/0 від 19.012007 та №0000041500/1 від 19.02.2007. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 постанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007 скасовано, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 та залишити без змін постанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судом апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ позивача та складено акт №00005/1500/32013010 від 17.01.2007.

Перевіркою встановлено, при заповненні рядку 3 додатку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість платником заявлено суму бюджетного 90636 грн. та порядку заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування при заповненні рядка 3 платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, жовтня 2006 року, (рядок 17 декларації з ПДВ) ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді жовтень 2006 року постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами.

Відповідачем неправомірно включено в суму бюджетного відшкодування податкові накладні, податковий кредит відносно яких виник в попередні періоди до жовтня 2006 року на суму 57074 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000041500/0 від 19.01.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 57074 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач визнає допущене порушення в сумі 15591,12 грн., але заперечує проти зменшення суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 41482,88 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до результатів перевірки, на думку податкового органу, у порушення вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 України „Про податок на додану вартість”, позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень у сумі 41482, 88 грн. у звязку з тим, що при визначенні суми бюджетного відшкодування в податковій декларації за жовтень 2006 року платником податків включено податок на додану вартість, сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг) не у попередньому податковому періоді, а у попередніх податкових періодах.

Судами попередніх інстанцій доводи податкового органу про порушення позивачем підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 України „Про податок на додану вартість” визнано безпідставними, оскільки під терміном ”попередній податковий період” слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту ”а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума відємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанцій неповно зясовано обставини справи, не перевірено доводів і заперечень сторін та доказів по справі, в звязку з чим постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 у справі № 9/47 підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007 залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Колосок” задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 у справі № 9/47 скасувати.

Постанову господарського суду Чернівецької області від 26.04.2007 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко